Постанова № 16075294, 30.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р. № 2а-2526/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мусійчук А.О.

представника відповідача Гелей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, Управління державного казначейства України у Залізничному районі м. Львова про зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, Управління державного казначейства України у Залізничному районі м. Львова та просить зобовязати ДПІ у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок сум податку з доходів фізичної особи та підготувати висновок про повернення суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи у розмірі 581,64 грн., зобовязати ДПІ у Залізничному районі м. Львова направити висновок до Управління Державного казначейства у Залізничному районі для прийняття рішення про нарахування штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку у розмірі 581,64 грн., зобовязати Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова повернути суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи у розмірі 581,54 грн. та суму штрафу за несвоєчасне повернення надмірно сплаченого ПДФО у розмірі 581,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом порушену вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме, при визначенні суми надміру сплаченого податку, яка поверталась внаслідок застосування права на податковий кредит, відповідач протиправно виходив не із загального річного оподаткування доходу, а з суми загального річного доходу, що призвело до зменшення суми податкового кредиту, яка підлягає поверненню.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, Мусійчук А.О., проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач- УДК у Залізничному районі м. Львова надіслало відзив на даний позов, в якому зазначає, що дії органу державного казначейства поставлені у пряму залежність від дій податкового органу, зокрема від надання останнім до відповідного органу Державного казначейства висновку встановленої форми і у встановленні законодавством терміни. Також, поданий податковим органом висновок обовязково повинен містити дату подання платником податку заповненої декларації. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 01.12.2009 р. позивач сплатив по договору довгострокового страхування життя за поліс 100079647 суму в розмірі 3878,00 грн., що підтверджується квитанцією № 90 від 01.12.2009 року.

25.03.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова декларацію про доходи, отримані у 2009 році, до якої було долучено перелік сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту, розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у звязку з нарахуванням податкового кредиту, довідку про отримані доходи за 2009 рік за основним місцем роботи, довідку про отримані доходи за 2009 рік за роботу по сумісництву, копію квитанції про сплату страхового внеску за договором довгострокового страхування життя у розмірі 3878,00 грн.

Спір між сторонами виник стосовно правильності визначення обєкта оподаткування податку на податок з доходів фізичних осіб, а відтак повноти повернення суми надміру сплаченого податку, внаслідок застосування права на податковий кредит.

Право платника податку з доходів фізичних осіб на податковий кредит регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV., чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року, а відповідно до п.п. 5.3.3. п. 5.3 цієї статті до складу податкового кредиту включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Пункт 1.16 ст. 1 вказаного Закону визначає податковий кредит як суму (вартість) витрат, понесених платником податку резидентом у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів фізичних або юридичних осіб протягом звітного періоду (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму на яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Загальним оподатковуваним доходом, відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті), доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу, доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом. При цьому, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.

Згідно з п.п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати обєкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

З наявних у матеріалах справи довідок про доходи отримані ОСОБА_1 у 2009 році встановлено, що загальна сума його доходу отриманого в 2009 році становить 129083,25 грн., при цьому сума внесків на обовязкове страхування становила 6384,78 грн. Дохід позивача у 2009 році складався з заробітної плати з основного місця роботи та роботи за сумісництвом. Отже, обєкт оподаткування при нарахуванні такого доходу повинен визначатися шляхом зменшення суми заробітної плати на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що загальна сума річного доходу з основного місця роботи та роботи за сумісництвом становить 129083,25 грн., що підтверджується довідкою №6/1-335-41 від 23.02.10 р. та довідкою №138 , відповідно з цієї суми посадові особи ДПІ у Залізничному районі м. Львова повинні були визначити податковий кредит.

Отже, сума податкового кредиту, що підлягала поверненню становить- 581,64 грн., згідно з розрахунком 122698,77 грн.(загальна сума оподаткованого доходу)- 3 878,00 грн.(сума сплачена по договору довгострокового страхування життя за поліс 100079647, що підтверджується квитанцією №90)=118820,77 грн.(сума оподаткованого доходу, з якої повинен стягуватися податок) * 15% ( ставка податку з доходів фізичних осіб)= 17823,15 грн. (сума податку, що підлягає сплаті до бюджету). Позивач фактично сплатив ПДФО у розмірі 18404,79 грн., що підтверджується декларацією про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року, отже він має право на повернення суми ПДФО у розмірі 581,64 грн.( 18404,79-17823,15=581,64 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова неправомірно здійснено розрахунок суми, що підлягає поверненню платника податків внаслідок застосування ним права на податковий кредит, виходячи з суми нарахованої заробітньої плати, оскільки такий розрахунок має бути здійснений з врахуванням зборів до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 18.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Відповідно до п. 11 наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 року «Про Порядок взаємодії органів Державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, (обовязкових платежів) платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 року за № 247/10527, повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом Державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше, ніж за пять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання органами Державної податкової служби України податкової декларації.

Таким чином, як вбачається із системного аналізу норм чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 року «Про Порядок взаємодії органів Державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, (обовязкових платежів) платникам податків», днем від якого відраховується шістдесятиденний термін для здійснення органом Державного казначейства України повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб є день отримання органами Державної податкової служби України податкової декларації.

Відповідно до п. 20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є: а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір; б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

Згідно п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 цього Закону, за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми; якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми; якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми. Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки відповідач не повернув позивачу суму надміру сплаченого податку вчасно, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 581,64 грн.

Норма п.п. 20.4.3 п. 20.4 ст. 20 Закону, передбачає, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів. У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом "а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.

Таким чином сума надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит становить 581,64 грн. , а також штраф за неповне повернення суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит становить 581,64 грн., отже загальна сума, яка підлягає стягненню становить 1163,28 грн.

Оскільки, відповідно до п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 цього Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, слід зобовязати УДК у Залізничному районі м. Львова нарахувати та перерахувати на користь позивача штраф за несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, що підлягали поверненню ОСОБА_1 у звязку з нарахуванням податкового кредиту за 2009 рік в сумі 581 грн. 64 коп. у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок сум податку з доходів фізичної особи та підготувати висновок про повернення суми надмірно сплаченого ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) податку з доходів фізичної особи в розмірі 581,64 грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова надати управлінню Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова висновок про перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 581,64 грн.

Зобовязати Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова після отримання висновку ДПІ прийняти рішення про нарахування штрафу на користь ОСОБА_1 за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку в розмірі 581,64 грн. та повернути суму надміру сплаченого ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) податку з доходів фізичних осіб в розмірі 581,64 грн. та суму штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 581,64 грн., загалом 1163,28 грн. (одну тисячу сто шістдесят три грн.) 28 коп. на р/р 37392004 у Голосіївському відділенні Ощадбанку №5398/013, МФО 320304, ЄДРПУО 02760525, отримувач ОСОБА_1).

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 05.06.2011р.

Суддя Запотічний І.І.

З оригіналом згідно

Суддя Запотічний І.І.