Постанова № 16075023, 01.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р. № 2а-732/11/1370

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карпяк О.О.

при секретарі Денькович Л.І.,

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1, (довіреність №1/01-11 від 18.01.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2.(довіреність від 25.10.2010 № 25697/102/10-017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "НАК СЕРВІС"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАК Сервіс»звернулося до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень рішень від 16.12.2010 року № 0002532320/0, № 0003731720/0/31668.

Ухвалою від 21 січня 2011 року відкрито провадження у справі.

01.03.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій просять скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002532320/0 від 16.12.2010 року, № 0003731720/0/31668 від 16.12.2010 року, та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003731720/1/1004 від 14.01.2011 року та № 0002532320/1920 від 18.01.2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 травня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та обєктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 08 грудня 2010 р. № 638/23-2/32408317 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, при перевірці встановлено такі порушення:

1) п.п.5.1. п.5.2.1, п.п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 року № 283/97 ВР із внесеними змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму сумі 67463 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 року в сумі 348 грн., за І квартал 2009 року в сумі 148 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 466 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 309 грн., за І квартал 2010 року в сумі 20404 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 22013 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 23775 грн.;

2) п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п.8.1. ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 ІV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 578, 37 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0002532320/0 від 16.12.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств всього на суму 81215, 00 грн., в тому числі за основним платежем 67463 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13 752 грн.;

-№ 0003731720/0/31668 від 16.12.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників всього на суму 1156, 74 грн., в тому числі за основним платежем 578, 37 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1156, 74 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками апеляційного оскарження спірних податкових повідомлень рішень, ДПІ в Личаківському районі м. Львова про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення рішення від 16.12.2010 року № 0002532320/0, № 0003731720/0/31668 залишає без змін, а скаргу директора ТзОВ «НАК Сервіс»- без задоволення. За наслідками адміністративного оскарження податковим органом винесено податкові повідомлення рішення № 0003731720/1/1004 від 14.01.2011 року та № 0002532320/1920 від 18.01.2011 року.

В акті перевірки зазначено (стор. 9): «ТзОВ «НАК Сервіс»представлено до перевірки договори про надання транспортно експедиційних послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2009 року № ЕС 001/02 та від 03.01.2010 року ЕС001/2, укладені з ФО-П ОСОБА_3 відповідно до умов яких ФО П ОСОБА_3, яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1, надалі Експедитор, з однієї сторони та ТзОВ «НАК Сервіс»надалі замовник, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статут, з іншої сторони уклали даний договір. ТзОВ «Нак Сервіс»до перевірки представлено акти здачі приймання наданих послуг отриманих від ФО П ОСОБА_3 відповіно до яких: Ми, що підписались нижче, від Замовника ТзОВ «НАК Сервіс», від Експедитора ОСОБА_3 склали даний акт про те, що Експедитор надав замовнику послуги з організації вантажних перевезень, а саме Експедиція вантажу по маршрут.»В ході проведення перевірки підприємством частково представлено товаро транспортні накладні на підтвердження транспортно експедиційних послуг отриманих від СПД ФО ОСОБА_3, частина, яких не оформленні належним чином, а саме: ТТН б/н від 06.07.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта Комсомолець Донбасу, автопідприємство СПД ФО Авраменко, замовник ОСОБА_3); ТТН б/н від 07.07.2010 року (вантажоодержувач Павлоградвугілля, автопідприємство СПД ФО Авраменко, замовник ОСОБА_3); ТТН б/н від 17.05.2010 року (вантажоодержувач ЗАТ ДМЗ, автопідприємство СПД ФО Авраменко, замовник ОСОБА_3); ТТН б/н від 25.08.2009 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство СПД ФО Авраменко, замовник ОСОБА_3); ТТН б/н від 13.10.2009 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство СПД ФО Авраменко, замовник ОСОБА_3).В даних товарно транспортних накладних відсутні відомості про фактичний пункт розвантаження продукції, дана графа не заповнена. ТТН б/н від 19.04.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство замовник ОСОБА_3); ТТН б/н від 14.04.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство замовник ОСОБА_3). В даних товарно транспортних накладних в графі автопідприємство зазначено ТзОВ «Нак Сервіс». Перевіркою за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року не встановлено наявність у ТзОВ «Нак сервіс» власних чи орендованих транспортних засобів».

Вказані висновки податкового органу обґрунтовуються також тим, що пред»явлені до перевірки акти наданих послуг не містять повної інформації про одержання послуг з організації перевезення вантажів, в актах виконаних робіт відсутня будь яка інформація про сам вантаж, перелік товарів експедиції та перевезення якого фактично здійснювались, реквізити автопідприємства, яке фактично здійснювало перевезення вантажів, відсутня інформація про транспортний засіб, водія, відсутні будь які реквізити підприємства вантажоодержувача та вантажовідправника, адреса пунктів загрузки та розгрузки вантажу, відстань на яку здійснюється перевезення та експедиція вантажу.

Крім того, в акті перевірки вказано про те, що ТзОВ «Нак сервіс»за період що підлягає перевірці, жодних взаєморозрахунків з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 не проводило. Відповідно до бух. рах. 631, станом на 30.09.2010 року кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках позивача та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 становить 269849 грн. Такі висновки податкового органу не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Тому податковий орган вважає, що понесені витрати по експедиції вантажу та організації перевезень не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх взаємозвязок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання у господарській діяльності, відсутня підстава для включення вартості даних послуг до валових витрат без підтвердження відповідними первинними документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України ««Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно з п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 року № 996 ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.Відповідно до п.2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 року № 996 ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Згідно п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996 - ХІV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають обєктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем належних та допустимих доказів понесення витрат по експедиції вантажу та організації перевезень по договорах, укладених з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 не надано, не обґрунтовано економічної доцільності укладення таких договорів, не підтверджено належними та допустимими доказами фактичне виконання послуг Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 по вказаних договорах, не доведено їх використання у господарській діяльності.

Таким чином підставними є твердження податкового органу про порушення позивачем п.п.5.1. п.5.2.1, п.п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 року № 283/97 ВР із внесеними змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму сумі 67463 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 року в сумі 348 грн., за І квартал 2009 року в сумі 148 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 466 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 309 грн., за І квартал 2010 року в сумі 20404 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 22013 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 23775 грн. та підтверджені належними та допустимими доказами.

В акті перевірки також вказано (стор. 25): «директор підприємства ОСОБА_4 відповідно до наказу по підприємству № 1-В від 01.04.10 направлявся з 05.04.10 до 08.04.10 у відрядження за кордон, а саме в DRC Kaucuk San.Tіс. A .S м. Адапазорі (Туреччина) та Ormak м. Стамбул (Туречинна) для обговорення умов співпраці, у звязку з чим підприємством у ЗАТ КАПС «Кий Авіа»придбано квиток на рейс Львів Туречинна Стамбул Львів вартістю 3405, 00 грн., та згідно рахунку № 13-3552 від 18.03.2010 оплачено (пл. доручення від 18.03.10 № 70). Відповідно до загального положення Інструкція № 59 та п.4 Постанови № 663 підприємством працівнику ОСОБА_4 було видано аванс на відрядження у розмірі 4000, 00 грн., який 02.04.10 був перерахований на картковий (корпоративний) рахунок підприємства 2924000000105. Директором підприємства ОСОБА_4 подано 12.04.10 звіт про відшкодування коштів за № 0001 на суму 2036, 10 грн., в якому надано рахунок, що підтверджує понесенні витрати за проживання ОСОБА_4 в готелі Maran Han Atіla одну добу, вартістю 70 доларів США, що еквівалентно 450, 80 грн. Ці кошти ОСОБА_4 відшкодував шляхом зняття 09.04.10 з карткового рахунку, не використану решту суму авансу в розмірі 3510, 00 грн., (без суми комісії) 12.04.10 повертає в касу підприємства. Отже, сума, яку підприємством витратило на відрядження директора підприємства ОСОБА_4 становить 3855, 00 грн. Однак, первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, які підтверджували б зв'язок такого відрядження з основою діяльності підприємства, її підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції не представлені».

Відповідно до п.1.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889 IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Відповідно до п.1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889 IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають обєктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються посилання позивача звіт про відшкодування коштів, відмітки в закордонному паспорті ОСОБА_4, посвідчення про відрядження оскільки жодних первинних документів, які б містили відомості про господарські операції, які підтверджували б зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства її підготовкою, організацією ведення виробництва, продажем продукції не представлені.

Враховуючи вищенаведене, підставними є твердження податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п.8.1. ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 ІV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 578, 37 грн. та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання недійсними та скасування як незаконних податкових повідомлень рішень ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002532320/0 від 16.12.2010 року, № 0003731720/0/31668 від 16.12.2010 року, № 0003731720/1/1004 від 14.01.2011 року та № 0002532320/1920 від 18.01.2011 року - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна