Постанова № 16074506, 24.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. № 2а-746/11/1370

12 год. 50 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Білої О. В., представника відповідача Задорожного І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012380/395 від 10.01.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012380/395 від 10.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивач не порушував вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності». На думку позивача, оскаржуване рішення про застосування до ТзОВ «Авіалайн»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6485,33 грн. є неправомірним, оскільки позивачем не здійснювалось продажу авіаквитків, а надавались посередницькі послуги з їх продажу, тому позивач не зобовязаний придбавати торгівельний патент та не може нести відповідальність за його відсутність.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву № 6047/9/100 від 17.03.2011 року, де вказано, що згідно договору про надання посередницьких послуг від 12.08.2010 року позивач надає посередницькі послуги з продажу електронних авіаквитків перевізників, фактично здійснюючи реалізацію за готівкові кошти авіаквитків. Таким чином, у звязку з тим, що позивач здійснював діяльність без придбання торгового патенту, до нього застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 6485,33 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним в заперечення на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалайн »зареєстровано 08.07.2008 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 204702. Позивача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА № 057783 від 09.07.2008 року; взято на облік в органах ДПС 09.07.2008 року за №12587, що підтверджується довідкою відповідача № 1330 від 22.07.2008 року.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі Сертифікату на право продажу авіаційних перевезень, серія АА номер 007430, введеного в дію 28.04.2010 року та дійсним до 28.04.2012 року.

10.11.2010 року ДПА у Львівській області проведено перевірку субєкта господарської діяльності ТзОВ «Авіалайн», про що складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 025360 від 10.11.2010 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності».

Листом ДПІ у Франківському районі м. Львова № 28847/7/23-311 від 28.12.2010 року відповідачу направлено матеріали перевірки ТзОВ «Авіалайн»для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності».

10.01.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 025360 від 10.11.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№0000012380/395, яким за порушення п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6485,33 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 цього ж Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно п. 1.5. Положення про сертифікацію суб'єктів, що надають агентські послуги з продажу авіаційних перевезень на території України, затвердженого Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації N 255 від 30 грудня 2004 року, агентські послуги - діяльність з продажу авіаційних перевезень, яка здійснюється за винагороду (комісійні) однією особою (агентством) за дорученням іншої особи (авіаперевізника або його Генерального агента).

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов Договору № 0810-1АР про надання посередницьких послуг від 12.08.2010 року, укладеного між ТзОВ «Авіалайн»(посередник) і ПАТ «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»(агент) посередник зобовязується надавати агенту на території України з дотриманням порядку та умов цього Договору посередницькі послуги з продажу електронних авіаквитків перевізників, з якими у агента укладені відповідні договори, а агент зобовязується сплачувати посереднику винагороду за надані послуги.

Відповідно до п. 3.5. договору усі суми, отримані позивачем за цим договором при продажі авіаперевезень перевізника в межах тарифів на перевезення, штрафів, зборів, такс, пільг, є власністю відповідного перевізника та довірені посереднику агентом на зберігання.

Згідно до п. 4.1. Договору розмір винагороди посередника за надані агенту послуги визначається Додатком № 2 до Договору.

Судом встановлено, що позивачем надавались посередницькі послуги з продажу перевізних документів - електронних авіаквитків, та оформлялися розрахункові і звітні документи - електронні квитки з маршрутами/квитанціями та агентським купонами, які є частиною вказаних вище бланків суворої звітності. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями: електронних квитків; реєстрів прибуткових та видаткових касових ордерів про оплату транзитних коштів за авіаквитки; поясненням головного бухгалтера позивача, згідно якого ліміт каси (залишок готівки) на підприємстві ТОВ «Авіалайн»станом на 10.11.2010 року дорівнює 0 грн.

Суд дійшов висновку, що надання позивачем посередницьких послуг з продажу авіаквитків не є торговельною діяльністю в розумінні ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності», відтак на позивача не поширюються вимоги цього Закону в частині придбання патенту на здійснення вказаних послуг.

Таким чином, під час надання посередницьких послуг щодо продажу електронних авіаквитків позивач мав право не придбавати торгівельного патенту, оскільки не здійснював торгівельної діяльності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, із врахуванням змісту ст. 162 КАС України, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012380/395 від 10.01.2011 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012380/395 від 10.01.2011 року слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012380/395 від 10.01.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»(ЄДРПОУ 36027535, м. Львів, вул. Городоцька, 167) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.