Постанова № 16074422, 31.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р. № 2а-3115/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Дака Т.П.,

представника позивача Венгринович І.Я., представника відповідача Станкевич Х.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»про стягнення коштів

в с т а н о в и в:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить постановити рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»кошти в сумі 5798,89 грн. як переплата з коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Львівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся гр. ОСОБА_3, котрий був звільнений з ТзОВ «Львівські автобусні заводи». ОСОБА_3 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття. Виплата допомоги з безробіття нараховувалась на підставі довідки про середню заробітну плату від 23.09.2009р. №352, яку видано ТзОВ «Львівські автобусні заводи»ОСОБА_3 Однак, проведеною звіркою даних встановлено, що відомості про нараховану заробітну платню та заробітну плату, з якої сплачені страхові внески, не відповідають даним, внесеним у довідку, видану ОСОБА_3 У звязку з цим виникла переплата в сумі 5798,89 грн., яка підлягає стягненню з ТзОВ «Львівські автобусні заводи».

В судовому засіданні 31.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечив щодо позовних вимог. Однак зазначив, що станом на 12.05.2011 року Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України заборгував підприємству кошти в сумі 11783,48 грн., а тому просив позивача провести відповідний взаємозалік коштів.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

До Львівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся гр. ОСОБА_3, який був звільнений з ТзОВ «Львівські автобусні заводи». ОСОБА_3 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття, відповідно до пп.1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Виплата допомоги з безробіття нараховувалась на підставі довідки про середню заробітну плату №352 від 23.09.2009р., яку видано ТзОВ «Львівські автобусні заводи»ОСОБА_3

На виконання п.26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2001 року №1266, та п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009р. №60/62, Львівським міським центром зайнятості було здійснено звірку даних, зазначених у довідці про середню заробітну плату №352 від 23.09.2009р. Результати перевірки відображені в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1671 від 19.11.2010р.

Перевіркою встановлено, що дані про нараховану заробітну плату та заробітну плату, з якої сплачені страхові внески, відповідно до розрахункових відомостей за розрахунковий період, за який необхідно обчислювати середню заробітну плату (дохід) для розрахунку страхових виплат на випадок безробіття, не відповідають даним, внесеним у довідку, видану ОСОБА_3

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009р., на підставі Акту № 1671 від 19.11.2010 року Львівським міським центром зайнятості було прийнято наказ від 02.12.2010р. про відшкодування суми надлишково виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_3 за період з 15.10.2009р. по 16.10.2010р. в сумі 5 798,89 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого законодавства.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Основи), Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про державну службу»тощо. Тобто відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття врегульовані спеціальним законодавством.

Львівський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та діє відповідно до вимог чинного законодавства України.

Одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до ст. 4 Основ є страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, станом на сьогоднішній день регламентуються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (надалі Закону України № 1533-ІІІ).

Відповідно до п.3 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»у разі недостовірності даних, наданих працедавцем, він добровільно чи згідно з рішенням суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.,

Згідно ч. 2 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем.

На момент судового розгляду справи відповідачем не сплачена вищевказана сума переплати коштів. Представник відповідача мотивує це тим, що позивач має заборгованість перед підприємством, а отже, в даному випадку, доцільно провести взаєморозрахунки.

Суд такі твердження представника відповідача не бере до уваги, оскільки наявність заборгованості позивача перед відповідачем не виключає обовязку останнього сплатити відповідні кошти до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України. Питання про взаємозалік коштів повинно вирішуватись за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно ч.4 ст. 71 КАС України субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, визнані відповідачем, а отже підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035) кошти в сумі 5 798 (пять тисяч сімсот девяносто вісім) гривень 89 (вісімдесят девять) копійок.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України не стягуються.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 03 червня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.