Постанова № 16073289, 24.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. № 2а-330/11/1370

09 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника прокуратури Захарка А. Є., представника позивача Білої О. В., представника відповідача Чабана О. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006812330 від 06.12.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

6 січня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006812330 від 06.12.2010 року.

20.05.2011 року прокуратура Франківського району м. Львова вступила у справу на стадії судових дебатів згідно листа прокурора Франківського району м. Львова № 10пр-11 від 19.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивач не порушував вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На думку позивача, оскаржуване рішення про застосування до ТзОВ «Авіалайн»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1648098,75 грн. є неправомірним, оскільки позивачем надаються посередницькі послуги щодо реалізації авіаційних пасажирських перевезень без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та надані до перевірки відповідні розрахункові та касові документи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача в судовому засіданні 08.02.2011 року, де вказано, що при проведенні операцій по наданню послуг з реалізації електронних авіаційних пасажирських перевезень, реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, касовий чек не видавався, а оформлювались прибуткові касові ордери, які підтверджують факт оплати наданої послуги та видавались відповідні квитанції; бланки суворого обліку не застосовувались. Пунктом 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратор розрахункових операцій не застосовується при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно спортивних і видовищних закладів. Оскільки позивачем при продажу квитків розрахункові операції на бланку суворого обліку не оформлялися, ним порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченні на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник прокуратури Франківського району м. Львова в судових дебатах проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи роздруковані електронні квитки не є документами суворої звітності, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалайн »зареєстровано 08.07.2008 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 204702. Позивача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА № 057783 від 09.07.2008 року; взято на облік в органах ДПС 09.07.2008 року за №12587, що підтверджується довідкою відповідача № 1330 від 22.07.2008 року.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі Сертифікату на право продажу авіаційних перевезень, серія АА номер 007430, введеного в дію 28.04.2010 року та дійсним до 28.04.2012 року.

10.11.2010 року ДПА у Львівській області проведено перевірку субєкта господарської діяльності ТзОВ «Авіалайн», про що складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 025360 від 10.11.2010 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

06.12.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 025360 від 10.11.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№0006812330, яким за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1648098,75 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п. п. 1, 2 ст. 3 цього ж Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п. п. 1, 4 ст. 9 цього ж Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

4) при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»№283 від 19.04.1993 року бланки документів суворого обліку: проїзні документи (квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті).

Згідно п. 1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Наказом № 98/118/740 від 25.11.1993 року бланки документів суворого обліку: проїзні документи (квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті; документи на перевезення вантажів; військові проїзні документи).

Згідно Розділу 3 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України N 216 від 23 квітня 2010 року електронний квиток - електронний документ, який включає роздрук маршруту (маршрут-квитанції), електронні купони і, у разі використання, документ для посадки.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 цього ж Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов Договору № 0810-1АР про надання посередницьких послуг від 12 серпня 2010 року, укладеного між ТзОВ «Авіалайн»(посередник) і ПАТ «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»(агент) посередник зобовязується надавати агенту на території України з дотриманням порядку та умов цього Договору посередницькі послуги з продажу електронних авіаквитків перевізників, з якими у агента укладені відповідні договори, а агент зобовязується сплачувати посереднику винагороду за надані послуги.

Відповідно до п. 3.5. договору усі суми, отримані позивачем за цим договором при продажі авіаперевезень перевізника в межах тарифів на перевезення, штрафів, зборів, такс, пільг, є власністю відповідного перевізника та довірені посереднику агентом на зберігання.

Згідно до п. 4.1. Договору розмір винагороди посередника за надані агенту послуги визначається Додатком № 2 до Договору.

Судом встановлено, що позивачем надавались посередницькі послуги з продажу перевізних документів - електронних авіаквитків, які є бланками суворого обліку в силу закону, та оформлялися розрахункові і звітні документи - електронні квитки з маршрутами/квитанціями та агентським купонами, які є частиною вказаних вище бланків суворої звітності (копії долучені представником позивача до матеріалів справи). Таким чином, під час надання посередницьких послуг щодо продажу електронних авіаквитків позивач, у відповідності до вимог пункту 4 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»мав право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Суд дійшов висновку, що надання позивачем послуг з продажу авіаквитків підтверджується відповідними розрахунковими документами (проїзним документом - квитком на проїзд), які за своїми формою та змістом повністю відповідають вимогам щодо розрахункового документа, встановленим ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями: електронних квитків; прибуткових касових ордерів про оплату транзитних коштів за авіаквитки; видаткових касових ордерів про здавання транзитних коштів у банк за продані авіаквитки; актів прийому передачі номерів авіаквитків для реалізації за серпень грудень 2010 року; реєстрів з продажу та повернення авіаквитків; касової книги позивача на 2010 рік.

Крім того, Судом встановлено, що відповідачем при здійсненні розрахунку розміру штрафних санкцій включено прибуткові касові ордери, згідно яких засновники позивача сплачували внески до статутного фонду ТзОВ «Авіалайн», а також безповоротну фінансову допомогу на загальну суму 76559,44 грн. Зазначений факт визнав представник відповідача в судовому засіданні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, із врахуванням змісту ст. 162 КАС України, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006812330 від 06.12.2010 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006812330 від 06.12.2010 року слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Вказана позиція Суду повністю узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Ухвалі від 27.04.2010 року.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006812330 від 06.12.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалайн»(ЄДРПОУ 36027535, м. Львів, вул. Городоцька, 167) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.