Постанова № 16072813, 24.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. № 2а-1665/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Дака Т.П.,

представника позивача Хомин Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс плюс»про стягнення податкової заборгованості -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс плюс»коштів до бюджету в сумі 338,66 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 338,66 грн. Заборгованість відповідача в добровільному порядку не сплачена, а тому визнається податковим боргом, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.02.2011 року відкрито провадження по справі. В судовому засіданні 24.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовні заяві, надав клопотання про розгляд справи без участі відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс плюс»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 12.05.2006 року.

Як вбачається з довідки позивача №123/29-011 від 23.12.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс плюс»перебуває на обліку ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з 31.05.1994 року за №00701975.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку ТзОВ «Оліс плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства №813/212/15-2/20814667 від 23.06.2010 року. За наслідками перевірки встановлено порушення вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема порушення терміну подання декларації по податку на додану вартість.

На підставі вищевказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0003991630/0/15225 від 30.06.2010 року, яким визначено, що загальну суму податкового зобовязання відповідача складає 340 грн.

Згідно із ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про систему оподаткування»контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.9 цього ж Закону платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року (далі-Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2.1. ст.6 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Суд встановив, що позивач направляв відповідачу:

- першу податкову вимогу форми Ю1 №1/614 від 26.07.2010 року;

- другу податкову вимогу форми Ю2 №2/1102 від 28.10.2010 року.

За відповідачем не зареєстровано транспортних засобів відповідно до листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ГУ МВС України у Львівській області №9/9494 від 27.09.2010 року.

Також згідно земельно-кадастрових даних Управління Держкомзему у м. Львові, відсутня інформація про наявність земельних ділянок у власності відповідача (відповідно до листа заступника начальника управління Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-4053 від 13.09.2010 року) .

Суд приходить до висновку, що суми податків та фінансових санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені строки ним до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс плюс»(79020, м.Львів, пр.-т. Чорновола, 101, кв.25, ЄДРПОУ 20814667) до Державного бюджету України заборгованість в сумі 338 (триста тридцять вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 27 травня 2011 року.

Суддя В.М. Сакалош