Постанова № 16072655, 10.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р.                                                                                 № 2а-1932/11/1370

о 10 год., 35 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

до Приватного підприємства «Геліос»

про стягнення боргу в розмірі 1743,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Геліос»про стягнення боргу в розмірі 1743,80 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Заборгованість підтверджується корінцями податкового повідомлення –рішення, корінцем податкової вимоги.

Ухвалою суду від 21.02.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач в зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

На адресу суду повернувся поштовий конверт надісланий на адресу відповідача зазначену у позовній заяві по причині відсутності відповідача за вказаною адресою. Судом здійснено надсилання ухвали про відкриття провадження на адресу відповідача зазначену у копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

05.11.1999 року Яворівської районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію відповідача, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи.

Відповідач –Приватне підприємство «Геліос»включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки № 5916 від 05.11.1999 року.

21.12.2010 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області, прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Р»№ 0005031510/0, згідно якого загальна сума податкового зобов’язання складає 1870,00 грн. (з них за основним платежем –0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1870,00 грн.).

24.01.2011 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю»№ 43, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями станом на 24.01.2011 року становить 1743,80 грн. (у тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 1743,80 грн., за пенею 0,00 грн.).

Докази, що згадані податкове повідомлення –рішення та податкова вимога відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно визначені по них штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1. - 17.1.6. цього ж пункту, чи ні.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 цього ж Кодексу, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5. ст. 41 цього ж Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 1743,80 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, є узгодженою та у встановлені строки не сплачена.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Геліос»(ЄДРПОУ 30648833, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська, 147) до бюджету заборгованість в сумі 1743,80 грн.

3. Зобов’язати Приватне підприємство «Геліос»виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

          Постанова складена у повному обсязі 10.05.2011 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.