Постанова № 16072646, 20.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 р.                                                                                 № 2а-5100/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Журомська М.В.

при секретарі судового засідання Новосада В.М.

з участю представників

від позивача- Ващук Н.Ю. ;

від відповідача- не з`явився,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2011 року за №ВП25936748.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, що відповідачем неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, що не відповідає ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у ньому не зазначено дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, та ідентифікаційного номера стягувача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити з вищенаведених підстав.

          Представник відповідача подав заперечення проти позову, просить розглядати справу без його участі. Свої заперечення мотивує тим, що виконавчий лист відповідає всім обов`язковим вимогам, встановленими ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

20.04.2011 року Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області отримало постанову від 18.04.2011 року ВП №25936748 Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-25/08, виданого Сихівським районним судом м.Львова 05.04.2011 року, про зобов`язання Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи із 85%, виплативши різницю суми недоотриманої пенсії за період з 30.06.2005 року по час нарахування у зв`язку з виконанням даного рішення суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.           Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч.1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Судом не беруться до уваги твердження позивада про невідповідність виконавчого листа у справі № 2а-25/08, виданого 05.04.2011року Сихівським районним судом м.Львова, вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з незазначенням у ньому дати прийняття і номера рішення, за яким видано вказаний вище виконавчий документ, у зв`язку з тим, що, по-перше, позивачем не подано належних та допустимих доказів у їх підтвердження та, по-друге, як передбачено абз.5 п.1.8. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за №74/5 (з наступними змінами та доповненнями), постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону (на сьогодні це п.3.ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»), які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій. Згідно з ч.1 ст.18 цього ж Закону, у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ст. 19 цього ж Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч.1, 2 ст. 25 вищенаведеного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З врахуванням положень вищенаведених норм, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2011 року за №ВП25936748, оскільки виконавчий лист відповідав вимогам закону та був пред’явлений в межах передбаченого законом строку.

Щодо твердження представника позивача, що виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчою листа у справі № 2а -25/08 , виданого 05.04.2011 року Сихівським районним судом м.Львова не підвідомче Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1)          боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2)          сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Пунктом 1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року N5-5, встановлено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.           З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження по вищенаведених виконавчих листах підвідомчі відповідачу. Окрім того, слід зазначити, що приймаючи постанову про відкриття провадження, державний виконавець діяв з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін. Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 травня 2011 року.

Суддя                                                             Журомська М.В.