Постанова № 16071834, 13.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 р. № 2а-8424/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача Кунащук І.В.

від відповідача Томашівський О.Г., Базарник Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ЗАТ "Бізнес-центр "Підзамче"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Личаківському районі м. Львова, з врахуванням поданих ними утоснень позову просять скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ в Личаківському районі м. Львова №0002302320/2/10242 від 01.06.2010 року та №0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010 року.

Ухвалою від 23.09.2010 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є незаконним, суперечить законодавству з питань оподаткування, оскільки відповідно до пп. 8.6.1. п.8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем за період ІІ-го півріччя 2008р. І-го півріччя 2009р. нараховувалась амортизація основних фондів групи 1 за нормою амортизації, що діяла після 01.01.2004 року в розмірі 2 %, в той час, як перевіркою зроблено висновок про необхідність застосування у вказаний період норм амортизації що діяли до 01.01.2004року; за даними платника балансова вартість на початок ІІ кварталу 2008 року основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків для розрахунку амортизаційних відрахувань складає 68040827 грн. ( в т.ч. як зазначено в акті перевірки - сума індексації основних засобів даної групи 61829247 грн.), однак вказана сума за твердженням позивача не є сумою індексації, а сумою бухгалтерської дооцінки основного засобу, що призвела до завищення у ІІ-му кварталі 2008р. амортизаційних нарахувань на 772865 грн., однак у третьому кварталі 2008р. на вказану суму зменшено амортизаційні нарахування і відповідно валові витрати, що не призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік з врахуванням ведення обліку валових доходів та витрат наростаючим підсумком; також позивач вказує на безпідставність тверджень органу державної податкової служби про використання кредитних коштів не у господарській діяльності а відтак і відсутність факту завищення валових витрат на суму відсотків по кредитному договору.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просить задоволити позов у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що порушення полягає в тому, що механоскладальний цех будівля, яка була побудована до 2004 року, тому норми амортизації застосовуються ті, що діяли до 01.01.2004р.; нарахування амортизації на суму індексації основного фонду призвела до завищення амортизаційних відрахувань за ІІ-ий квартал 2008р., що призвело до за завищення валових витрат на 772865 грн.; також відповідач вважає оплату за матеріали по договорах комісії та надання поворотної фінансової допомоги витратами, що не повязані з господарською діяльністю і відповідно неправомірним віднесення сум витрат по оплаті відсотків по кредиту до валових витрат.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 17 травня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ в Личаківському районі м. Львова (далі - відповідач) з 21.09.2009 р. по 02.10.2009 р. проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., за наслідками якої складено акт перевірки №410/23-2/32408191 від 14.10.2009р. (далі акт перевірки). Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова на підставі встановлених в акті перевірки порушень винесено податкове повідомлення-рішення №0002302320/0/25173/10/23-2 від 27.10.09 р., яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств та застосованих штрафних (фінансових) санкцій загалом на суму 2221362 грн. (в т.ч. 1151524,00 грн. - основного платежу, 1069838,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем виносились повідомлення-рішення: №0002302320/1/625 від 13.01.2010 р., № 002302320/4/6660/10/23-2 від 23.03.2010 р0002302320/2/10242 від 01.06.2010 р., № 0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010 р.

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірного повідомлення-рішення, рішенням ДПІ у м. Львові про результати розгляду скарги вих. № 4736/10/25-005/16 від 13.03.2010 р., скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.09р. №0002302320/0/25173/10/23-2 (від 13.01.2010р. №0002302320/1/625) в частині 154410,00грн. застосованих штрафних санкцій з посиланням на пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівській області про результати розгляду скарги вих. №11902/10/25-005/470 від 28.05.2010 р. скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.09р. №0002302320/0/25173/10/23-2 (від 13.01.2010р. №0002302320/1/625) в частині 548 гривень основного платежу з податку на прибуток, та 138 гривень штрафної (фінансової) санкції. Згідно повідомлення-рішення від 01.06.2010 р. №0002302320/2/10242 прийнятого за результатами розгляду скарги ДПА у Львівській області, визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій загалом на 2066266,00 грн. (в т.ч. 1150976,00 грн. основного платежу та 915290, 00 грн. - штрафної(фінансової) санкції).

Дане повідомлення рішення залишене без змін Рішенням ДПА України від 18.08.2010 р. №8217/6/250115, за результатами розгляду якого винесено податкове повідомлення рішення від 02.09.2010р. №0002302320/3/20780/10/23-2 загалом на суму 2066266,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено завищення амортизаційних відрахувань, в т.ч. за періодами : за 2 квартал 2008 року на суму 772 865 грн.; за 3 квартал 2008 року на суму 94 117 грн.; за 4 квартал 2008 року на суму 97 942 грн.; за 1 квартал 2009 року на суму 108350 грн. (суму 109 526 грн. змінено згідно Рішення ДПА у Львівській області від 28.05.2010 р. та податкового повідомлення-рішення № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010 р.); за 2 квартал 2009 року 106324 грн. (суму 107341 грн. зменшено до 106 324 згідно Рішення ДПА у Львівській області від 28.05.2010 р. та податкового повідомлення-рішення № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010 р.).

Актом перевірки від 14.10.2009р. № 410/23-2/32408191 (стор. 14-15 акта) встановлено порушення позивачем пп. 8.6.1. п.8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, що полягає зокрема у проведенні амортизації основних фондів групи 1 за нормою амортизації, що діяла після 01.01.2004 року в розмірі 2 %, в той час, як за даними перевірки слід було застосувати норму амортизації 1, 25 % (стор. 15 акта перевірки). За результатами даного порушення відповідачем встановлено завищення валових витрат :за 3 квартал 2008 року на суму 94 117 грн.; за 4 квартал 2008 року на 97 942 грн.; за 1 квартал 2009 року на 108350 грн.; за 2 квартал 2009 року - 106324 грн.

1. Судом встановлено, що ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»отримало від ВАТ «Прикарпатпромарматура»будівлю механоскладального цеху в оренду за Договором оренди від 28.12.2006 р. відповідно до п.1.1 якого, позивач отримав обєкт оренди для проведення ремонту з подальшим використанням під виставковий центр та з терміном оренди до 28.12.2011 року.

Як вбачається з декларацій по податку на прибуток приватних підприємств з додатками К1/1 : за 3 квартали 2008 року, за 2008 рік, за 1 квартал 2009 року, за 2 квартал 2009 року платник податку застосував норми амортизації до основних фондів 1 групи в розмірі 2 %.

Відповідно до п.п. 8.1.1.п.8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Згідно п.8.1.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації, серед іншого, підлягають проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Підпунктом 8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки.

Відповідно до ч.1 п.1.1 розділу ІІ «Перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№1957-IV від 01.07.2004р.)»встановлено: «норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Частиною 2 цього ж пункту амортизація витрат понесених (нарахованих), платником податків у звязку придбанням, будівництвом чи покращенням основних фондів груп 1, 2, 3 до 01.01.2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01.01.2004 року.»

Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище приписів законодавства, обовязковою умовою застосування норми амортизації, що діяли до 01.01.2004 року є понесення платником податку таких витрат (щодо придбання, покращення тощо) до 01.01.2004 р.

Беручи до уваги той факт, що позивач почав нести витрати на покращення (ремонт) після початку дії договору оренди - 28.12.2006 року, а отже після 01.01.2004 року, та почав здійснювати амортизацію даних витрат починаючи з 2 кварталу 20008 року (будівлю виставкового центру частково введено в експлуатацію в межах понесених витрат в 2 кварталі 2008 року, що відповідачем не заперечується стор. 14-15 акта перевірки), суд приходить до висновку, що до вказаних витрат понесених в період 2006-2009 років, норми амортизації, що діяли після 01.01.2004 року позивачем застосовано у відповідності п.8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

2. Щодо висновків про амортизацію основного засобу з врахуванням суми дооцінки, що спричинило завищення суми амортизаційних відрахувань на 772865 грн., а відтак і завищення валових витрат за 2 квартал 2008 року на цю ж суму суд виходив наступного.

Балансова вартість основних фондів групи 1 (на початок розрахункового кварталу) згідно рядка Б 5 Додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року становила 6290207 грн., нарахована амортизація - 78628 грн.

На початок наступного розрахункового періоду за ІІ квартали балансова вартість основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 %, повинна становити за даними відповідача (стор. 14 акта перевірки) 6211580 грн. (6290207-78628). ДПІ у Личаківському районі м. Львова зазначено, що підприємство в рядок Б 5 Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток до балансової вартості за 2 квартали 2008 року включило суму для амортизаційних відрахувань в розмірі 68040827 грн. в тому числі суму індексації 61829247 грн. Протягом 1 кварталу 2008 року підприємство не понесло жодних витрат на придбання чи виготовлення основних засобів, тому сума балансової вартості на початок звітного періоду в рядку Б5 Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2008 року повинна становити 6211580 грн.

Сума 61829247 грн., що є сумою дооцінки та була включена бухгалтером підприємства до балансової вартості на початок звітного періоду (ІІ квартал) в рядку Б5 Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток помилково, що визнається позивачем. Дана сума є сумою дооцінки основного засобу будівлі адміністративного корпусу, що підтверджується висновком про вартість майна від 14. 03.2008 року, виготовленим ТзОВ «Реноме Груп»та Наказом від 29.03.2008 р. № 02-а про проведення дооцінки, згідно якого керівником підприємства прийнято рішення на підставі наведеного висновку здійснити часткову дооцінку, внаслідок чого вартість адміністративного корпусу мала б становити 68040 827, 00 грн. Таким чином, підприємством помилково до 6211580 грн. дооцінено основний засіб до 68040827 грн. та включено в податковий облік дану суму, внаслідок чого було в 2 кварталі 2008 року завищено балансову вартість на початок звітного періоду на 61829247 грн. (68 040827- 6211 580) та амортизовано суму дооцінки одночасно з балансовою вартістю, внаслідок чого амортизаційні відрахування завищені на 772865 за 2 квартал 2008 р.

На початок наступного звітного періоду - 3 квартал 2008 року в рядку Б5 Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008р. позивачем відкоригована балансову вартість основного засобу та вказано суму 6133935 грн., тобто таку, яка б повинна бути згідно розрахунків відповідача, та при умові, якщо б помилково балансову вартість в 2 кварталі 2008 році не було збільшено. Суму амортизації за 3 квартал 2008 року нараховано 67013 грн., а амортизаційні відрахування наростаючим підсумком зазначені 223286 грн.

Платник податку самостійно вийшов на правильну суму початкової балансової вартості, починаючи з 3 кварталу 2008 року шляхом:

- зменшення суми в рядку Б 5 Додатку К1/1 до Декларації за 3 квартали до 6133935 (від суми початкової балансової вартості за 2 квартали відмінусовано суму дооцінки 61829247 та суму амортизації за 2 квартал (6133935=68 040827-61829247- 77645) зменшення суми амортизації наростаючим підсумком в рядку Б 5 Додатку К1/1 до Декларації за 3 квартали до 223286 (від суми амортизаційних відрахувань наростаючим підсумком за 2 квартал (929138)

- відмінусовано суму амортизації нарахованої на суму дооцінки (772865=61829247 *1, 25 %) та відмінусовано амортизацію на балансову вартість початкової балансової вартості за 2 квартали відмінусовано суму дооцінки 61829247 та суму амортизації за 2 квартал (67013=6133935*1, 25 %); якщо б помилка продовжувалась, балансова вартість на початок звітного періоду за 3 квартали становила б 67963 182).

- відповідно також зменшено рядок 07 (к1) декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року до суми 582451 з суми 1 005 046, що містилася в рядку 07 (к1) декларації з податку на прибуток за 2 квартали.

За правилом ч.2 п.16.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на час перевірки): «Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

На підставі наведеного вказана помилка щодо завищення амортизаційних відрахувань на 772865 грн. за 2 квартал 2008 року не вплинула на суму валових витрат в Декларації з податку на прибуток підприємств (звітна) за 2008 рік, в яку включається значення рядка 07 (к1) «амортизаційні відрахування. Відтак, дане завищення не вплинуло і на значення рядків 08 (обєкт оподаткування) 17 (сума податку до сплати) Декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період 2008 року.

Починаючи з 3 кварталу 2008 року підприємство продовжило амортизувати основні засоби з правильною початковою балансовою вартістю. Наведене підтверджене також в акті перевірки (стор 14), де зазначено, що наростаючим підсумком за 3 квартал 2008 року амортизаційні нарахування на суму індексації не нараховувались.

Відтак, у звязку з наведеним вище, та самостійним коригуванням балансової вартості основних фондів групи 1 в 3 кварталі 2008 року, донарахування податку на прибуток за 2008 року та штрафних санкцій на підставі норм вказаних в оскаржуваному повідомленні-рішенні є такими, що засвідчують факт подвійного оподаткування, що не відповідає Закону.

3. Актом перевірки встановлено, що підприємством було залучено кредитні кошти за Кредитним договором № 859/05-К від 15.08.2007р з цільовим призначенням інвестиційні цілі фінансування ремонту будівлі механоскладального цеху, що орендований у ВАТ «Прикарпатпромарматура». Водночас, відповідач робить висновок, що якщо підприємство отримує кредит на поліпшення основних фондів, то мають місце дві окремі господарські операції, одна отримання кредиту, друга покращення основних фондів, водночас вказує, що виплата і нарахування відсотків не має відношення до операцій з ремонту основних фондів. Посилаючись на п.1.32 ст. 1, ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 7 Положення бухгалтерського обліку «Основні засоби», податковий орган робить висновок, що якщо підприємством отримується кредит, що передбачає капіталізацію фінансових витрат, повязаних зі створенням основних фондів, то виплата процентів за борговими зобовязаннями, включається до їх балансової вартості. Тому, на думку відповідача, зважаючи на те, що в 2 кварталі було введено в дію виставковий центр, реконструкція якого проводилась з 2007 року, а за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 р. отримано кредитних коштів 5645776 грн., з яких на збільшення вартості основних засобів пішло 4621253 грн., то кредитні кошти в загальній сумі 1024503 грн. (5645776 грн. - 4621253 грн.) за цей період, відповідач вважає такими, що задіяні в діяльності, що не повязана з господарською. Одночасно стверджується, що підприємство ці кредитні кошти перераховувало комісіонерам за договорами комісії та позики, та зазначено, що при перевірці не було надано жодного акту виконаних робіт по договорах комісії. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що суми відсотків, нарахованих поквартально на загальну суму 1024503 грн., є такими, що включені в валові витрати неправомірно, оскільки нараховані на кошти, що використані не в господарській діяльності на позику та договори комісії.

Окрім того, як зазначено на стор. 11 акта перевірки в порушення п.5.1 п.5.5.1 п.5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283-97-ВР із змінами та доповненнями позивачем завищено валові витрати у сумі 4197171 грн. шляхом включення до валових витрат сум відсотків за користування кредитними коштами, в тому числі за періодами : за 2 квартал 2008 року 594761 грн., за 3 квартал 2008 року 1193206 грн.,за 4 квартал 2008 року 1390792 грн., за 1 квартал 2009 року 450 006 грн., за 2 квартал 2009 року 568406 грн. Зокрема, як значено відповідачем на стор.11 акту перевірки дане порушення полягало в тому, що за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. підприємство отримало кредитних коштів 5645756 грн., на збільшення вартості основних засобів за цей період витрачено 4621253 грн., відтак кредитні кошти в сумі 1024503 були задіяні на ведення діяльності, що не повязана з господарською. Зокрема дані кошти, за твердженням відповідача були перераховані на поворотну фінансову допомогу, в рахунок договорів комісії, що не виконувались.

Як встановлено судом, між ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»та ПАТ «Промінвестбанк»15.08 2007 року було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 859/05 К (надалі кредитний договір). Відповідно до умов п.2.3. цього договору, кредит надається із наступним цільовим призначенням: погашення кредитної заборгованості в Відділенні «Львівське»ЗАТ «Альфа-банк»; на інвестиційні цілі для фінансування ремонту механоскладального цеху ВАТ «Прикарпатпромарматура»під літ-А-3 корпус 01, загальною площею 10038 м. кв. (будівля механоскладального цеху отримана в оренду у ВАТ «Прикарпатпромарматура»на підставі Договору оренди від 28.12.2006 року). Водночас умовами п.3.1. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Банком Позичальнику в межах сум та термінів вказаних в п.2.1 кредитного договору шляхом:

- оплати платіжних доручень позичальника безпосередньо з позичкових рахунків, відкрити в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів», а саме: №20739331416251/980 , № 20739331416251/840, 20739331416251/978;

- шляхом перерахування коштів з позичкових рахунків, відкритих Банком в Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»на позичкові рахунки позичальника , відкриті у відділенні Львівське ЗАТ «Альфа-Банк»для погашення кредитної заборгованості, відповідно до цільового призначення кредиту.

Позивачем факт отримання кредитних коштів в сумі 5645756 грн. за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. не заперечується. Згідно акта внутрішнього переміщення основних засобів від 30.06.2008 р. та наказу від 27.06.2008 р. вартість основних засобів збільшена на 12548915, 1 грн. станом на 2 квартал 2008 року (введено в дію частину виставкового центру). Відповідно до акта від 30.06.2009 р. та наказу № 6 від 29.06.2009 р. вартість основних засобів збільшено на суму 4 595756, 2 грн. Різниця між отриманими кредитними коштами та сумою, на яку збільшено вартість основних засобів становить 1050000 грн.(не 1024503 грн., як зазначено на стор.11 акта перевірки). Позивачем в підтвердження факту використання коштів в сумі 1050000 грн. у господарській діяльності та за цільовим призначенням надано Договір підряду 17.06.2008 р. № 17/06 укладений між ВАТ «Прикарпатпромарматура»та ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»на виконання вентиляційних робіт на загальну суму 1050 000 грн. ( в тому числі ПДВ) з терміном виконання робіт - до 31.12.2009 р.

Як встановлено судом за даним договором підряду з кредитних коштів ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»(з рахунку №20739331416251/980, відкритого за кредитним договором в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів) перерахувало ВАТ «Прикарпатпромарматура»коштів на загальну суму 1050000 грн. згідно банківських виписок від 25.06.2008 р. на суму 750000 грн., від 12.09.2008 р. на суму 300000 грн. та листа № 196 від 12.09.2006 р. Відповідно до акта виконаних робіт від 31 серпня 2009 р. роботи за договором підряду № 17/06 17.06.2008 р. виконані в 3 кварталі 2009 року. На вартість робіт в сумі 1050000 грн. збільшено вартість основних засобів згідно акта внутрішнього переміщення основних засобів від 30.09.2009 р. Відповідачем не надано жодних доказів в доведення факту використання позивачем кредитних коштів в сумі 1050000 грн. не у господарській діяльності.

Факт укладення договорів комісії, договорів позики, за якими надавалась поворотна фінансова допомога позивачем не заперечувався. Судом встановлено, що за договором комісії ТзОВ «Паралакс» від 12.09.2008 р. № К-4/08, Договору комісії з ТзОВ «Балтімор» від 24.03.2008 р. № Б3/08 К, Договору комісії з ТзОВ «Батон Інвест» від 17.07.2008 р. № ДГ-17/07., Договору комісії з ТзОВ «Амбра » від 10.04.2008 р. № А-8/08 та Договору комісії № 17/06 від 17.06.2008 р. з ВАТ «Прикарпатпромарматура», Договору позики від 03.01.08 р. № 3 в сумі 1128 400, 00 грн., договору позики від 06.01.09 р. № 4, ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»не перераховувало кредитні кошти. Наведене підтверджується долученими позивачами банківськими виписками по кожному з договорів, довідками з банку, платіжними дорученнями відповідно до яких кошти за вказаними договорами платник податку перераховував кошти з інших поточних рахунків ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче», відкритих в інших банках.

Відповідачем не надано доказів в доведення факту використання позивачем кредитних коштів в рахунок вказаних договорів позики та договорів комісії.

Згідно п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних, як компенсація вартості робіт(послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У відповідності до пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. із змінами і доповненнями, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Таким чином, єдиною умовою для віднесення сум нарахованих відсотків за кредитом до складу валових витрат є використання кредитних коштів у господарській діяльності.

Згідно із п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Зважаючи на те, що отримані кредитні кошти використані платником податку за цільовим призначенням згідно умов кредитного договору - на реконструкцію будівлі під виставковий центр - з метою подальшої здачі в оренду даного обєкта, та зважаючи на те, що основним видом діяльності підприємства є здавання в оренду нерухомого майна, кредитні кошти в сумі 1050000 грн. є такими, що використані у господарській діяльності.

Відтак, суми нарахованих відсотків на вказані кредитні кошти підлягають включенню у валові витрати підприємства на підставі пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. із змінами і доповненнями.

Водночас, посилаючись на п.1.32 ст. 1, ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 7 Положення бухгалтерського обліку «Основні засоби», відповідач робить висновок, що якщо підприємством отримується кредит, що передбачає капіталізацію фінансових витрат, повязаних зі створенням основних фондів, то виплата процентів за борговими зобовязаннями, включається до їх балансової вартості, відтак включення відсотків до валових витрат, на думку органу ДПС зроблено в порушення Закону.

Згідно із п.1.32 ст. 1 вищевказаного Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому якщо платник податку отримує кредит з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону, то мають місце дві окремі господарські операції, а саме: перша - отримання кредиту, а друга - придбання або ремонт основних фондів за рахунок залучених коштів.

За правилом норми п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних, як компенсація вартості робіт(послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. із змінами і доповненнями, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509, придбані ( створені ) основні засоби зараховуються за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є обєкт основних засобів.

При цьому фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»). Фінансові витрати - це витрати на проценти та витрати підприємства, повязані із запозиченнями.

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»зазначено, що фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, повязаних зі створенням кваліфікаційного активу. Таким чином, для того, щоб фінансові витрати не могли бути включені до витрат відповідного звітного періоду, обовязковою умовою є наявність в обліковій політиці підприємства умови щодо обовязкової капіталізації фінансових витрат, понесених у звязку із створенням кваліфікаційного активу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Водночас п.5. ст. 8 цього ж Закону передбачено, що «Підприємство самостійно визначає облікову політику».

Облікова політика підприємства згідно наказів за 2008, 2009 роки не передбачає капіталізацію фінансових витрат, зокрема, згідно п.2.15 Наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»№ 01-б від 2.01.2008 р. , та п.2.1.5. Наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»№ 01 від 2.01.2009р. встановлено правило: «відсотки за кредитами відносити на витрати в місяці їх нарахування, капіталізацію фінансових витрат не здійснювати».

Відтак, включення до витрат сум нарахованих відсотків за кредитними коштами, використаними в господарській діяльності є правомірним та відповідає вимогам п 4 вказаного стандарту бухгалтерського обліку, обліковій політиці підприємства та п 5.5.1. пп. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Витрати на сплату процентів за фінансовий кредит, отриманий на придбання основних фондів, не включені до переліку витрат, визначених підпунктом 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які підлягають амортизації, а включаються до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.5.1 вказаного закону.

Враховуючи вищенаведене, орган державної податкової служби прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем пп.5.5.1 п.5.5 ст. 5, пп.8.1.1., п.8.1.2. п.8.1., пп.8.6.1 п.8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкції на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17, пп.17.1.6.п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1150976 грн. та як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 915290 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010 р., № 0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010 р.

Судові витрати у вигляді судового збору ( 3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення винесені ДПІ в Личаківському районі м. Львова №0002302320/2/10242 від 01.06.2010 року та №0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010 року.

3.Стягнути з Державного Бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Бізнес центр «Підзамче»»(адреса: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького,176, код ЄДРПОУ 32408191) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна