Постанова № 16071550, 28.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. № 2а-581/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представників позивача Гриньків І.Б., Яцишина І.І.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства обєднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Підприємство обєднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир»(далі - ПОГ ЛСКЦ ШАНУ «Орієнтир») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 року № 0008461630/0/29575 та зобовязати відповідача збільшити позивачу суму податкового кредиту, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів з податку на додану вартість у розмірі 4267 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що уклав угоду з ТзОВ «КФ Сервіс комплект», згідно з якою отримав товар, який використовується ним у господарській діяльності. Вказане підтверджується відповідними податковими накладними, що повністю відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В обґрунтування позовних вимог додатково зазначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. При цьому, стверджує, що витрати позивача на придбання товару від контрагента підтверджені відповідними накладними, податковими накладними та розрахунковими документами, на підставі яких здійснювалась оплата вартості отриманого позивачем товару. Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розмір податку, задекларованого платником є меншим, ніж визначено за результатами перевірки. ПОГ ЛСКЦ ШАНУ «Орієнтир»віднесено до складу податкового кредиту по ТзОВ «КФ Сервіс Комплект» податкові накладі за червень 2010 року на загальну суму 4267 грн. 00 коп. При цьому, згідно з довідкою перевірки контрагента позивача ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»ДПІ у Київському районі м. Донецьк встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Проведеною перевіркою встановлено, що у контрагента позивача відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаним підприємством.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснили, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Вважають, що позивачем дотримані всі норми чинного законодавства щодо формування валових витрат та щодо формування податкового кредиту. Крім того, представники позивача стверджують, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні фінансові санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не передбачено підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. У звязку з викладеним вище, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач явку у повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків та не встановлено наявність економічних та інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Суми витрат, попередньо включених до складу валових витрат позивача, залишаються не підтвердженими. Вважає, що наведене свідчить про відсутність факту отримання позивачем товару від ТзОВ «КФ Сервіс Комплект». Таким чином, позивачем завищено загальну суму валових витрат та безпідставно сформовано податковий кредит. У звязку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Позивач - ПОГ ЛСКЦ ШАНУ «Орієнтир», що знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, вул. Масарика, буд. 2, кв. 54, код ЄДРПОУ 22333765, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.10.1997 року № 100074993.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена документальна невиїзна перевірка ПОГ ЛСКЦ ШАНУ «Орієнтир»щодо підтвердження взаємовідносин із ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»у червні 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.10.2010 року № 1595/472/15-2/22333765.

Вказаною перевіркою встановлено в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено податковий кредит на суму 4267 грн. 00 коп. в рядку 10.1 декларації з ПДВ за червень 2010 року, в результаті чого, в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, позивачем занижено суму податку, яка за результатами червня 2010 року підлягає сплаті в бюджет в сумі 4104 грн. 00 коп.

На підставі п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу збільшено суму податку, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету в сумі 4104 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки від 26.10.2010 року № 1595/472/15-2/22333765, згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 року № 0008461630/0/29575, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 5745 грн. 60 коп., у тому числі за основним платежем 4104 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1641 грн. 60 коп.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 09.12.2010 року № 0008461630/0/29575. Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в червні 2010 року ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»реалізовані на користь ПОГ ЛСКЦ ШАНУ «Орієнтир»товари на загальну суму 25602 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ на суму 4267 грн. 00 коп., що підтверджується накладною від 07.06.2008 року № 492018 на загальну суму 25602 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 4267 грн. 00 коп. та платіжним дорученням від 30.08.2010 року № 597.

Позивачем по взаєморозрахунках з контрагентом віднесено до складу валових витрат суму 25602 грн. 00 коп. та відображено в декларації з податку на додану вартість. Згідно з податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року до складу податкового кредиту за червень 2010 року позивачем включено суму ПДВ в розмірі 4267 грн. 00 коп., сплачену (нараховану) на користь постачальника товарів ТзОВ «КФ Сервіс Комплект».

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано із ДПІ у Київському районі м. Донецьк матеріали перевірки ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»за червень 2010 року. За результатами перевірки вказаного підприємства встановлено, що угоди з продажу ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»мають ознаки нікчемності. Підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

На підтвердження отримання товару від вказаного контрагента позивач надав суду видаткову та податкову накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних. Вказані вище податкові накладні включено до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період та до складу податкового кредиту декларації по ПДВ.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Судом встановлено, що факт укладання правочину та виконання його умов підтверджується, зокрема, податковими та видатковими накладними. Наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для здійснення господарської операції.

Податкова накладна від 07.06.2010 року № 492018, видана ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»на загальну суму 25602 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ в сумі 4267 грн. 00 коп. оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Крім того, контрагентом позивача ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»сума ПДВ згідно з податковою накладною від 07.06.2010 року № 492018 зарахована в податкове зобовязання, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в якій зазначено загальний обсяг поставки на суму 25602 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 4267 грн. 00 коп.

Податковий борг ТзОВ «КФ Сервіс Комплект»з податку на додану вартість відсутній, що підтверджується довідками ДПІ у Київському районі м. Донецька про відсутність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів) від 16.11.2010 року № 1794 та від 27.01.2011 року № 168. Отже, задекларована сума податкового зобовязання з ПДВ згідно з податковою накладною від 07.06.2010 року № 492018 вказаним підприємством сплачена.

При цьому, сам факт відсутності контрагента позивача за юридичною адресою не може бути доказом фіктивності господарської операції.

З приводу подальшого використання товару позивачем суд зазначає, що визначальним фактором реального виконання господарського зобовязання платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З матеріалів справи вбачається, що подальше використання товарів позивачем підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт від 20.09.2010 року № 1652/10, згідно з яким отримані від ТзОВ «КФ Сервіс Комплект» автозапчастини використані позивачем шляхом виконання робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 по капітальному ремонту автомобіля позивача Фольксваген Т5, державний номерний знак НОМЕР_1 на загальну суму 1080 грн. 00 коп. Вказана операція з капітального ремонту автомобіля зафіксована в бухгалтерському обліку та відображена в балансі підприємства та підтверджується актом встановлення запчастин на автомобіль та довідкою від 28.03.2011 року № 21.

З огляду на наведене вище, суд вважає доведеним придбання та фактичне одержання товару від контрагента позивача ТзОВ «КФ Сервіс Комплект», а також подальше використання у господарській діяльності позивача, а тому, вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 09.12.2010 року № 0008461630/0/29575 є протиправним.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є протиправним.

Щодо вимоги позивача про збільшення суми податкового кредиту, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 4267 грн. 00 коп., то такі задоволенню не підлягають, оскільки набрання законної сили постановою суду, якою визнано протиправним податкове повідомлення-рішення буде мати наслідком задоволення вказаної позовної вимоги.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 09.12.2010 року № 0008461630/0/29575.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Підприємства обєднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир»(місцезнаходження: 79058, м. Львів, вул. Масарика, буд. 2, кв. 54, код ЄДРПОУ 22333765) судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 травня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.