Постанова № 16071063, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. № 2а-503/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретарів судового засідання Билень Н.С., Янчака П.О., Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Андрієвської Н.Л., Кузана Р.І.,

відповідача Стецьківа Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Воютицький спиртовий завод»до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Воютицький спиртовий завод»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0 та від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн., у тому числі за основним платежем 132013,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66006,66 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу про включення до податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2009 року суми 132013,32 грн. у звязку з відсутністю поставки товару від ФГ «Ткаченко-Агро», викладених в акті перевірки від 05.11.2010 року № №991/23-1/00374781. Висновки відповідача про порушення підприємством вимог ч.2 ст.228, ст. 216 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблені на підставі відповіді, отриманої від ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області про нікчемність правочину, укладеного з ФГ «Ткаченко-Агро». Придбання ДП «Воютицький спиртовий завод» у ФГ «Ткаченко-Агро» зернових здійснювалось на підставі договору №12/3/2009 поставки зернових від 29.11.2009 року та підтверджується належним чином оформленими первинними документами. ФГ «Ткаченко-Агро»на час здійснення господарських операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, його свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, відтак ДП «Воютицький спиртовий завод»не може нести відповідальність ні за несплату податку своїм контрагентом, ні за неподання ним звітності. Оскільки підприємство не порушувало вимог Закону України «Про податок на додану вартість», спірні податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Представники позивача Андрієвська Н.Л., Кузан Р.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Стецьків Р.С. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Самбірському районі Львівської області плановою виїзною перевіркою з питань дотримання ДП «Воютицький спиртовий завод»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року та оформленою актом від 05.11.2010 року № №991/23-1/00374781 встановлено порушення підприємством вимог ч.2 ст.228, ст. 216 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного формування податкового кредиту по податку на додану вартість в грудні 2009 року в сумі 132013,32 грн. у звязку з нікчемністю правочину між позивачем та ФГ «Ткаченко-Агро»та відсутністю поставки товару від останнього. Згідно отриманої з ДПІ в Оріхівському районі Запорізької області відповіді ФГ «Ткаченко-Агро» не знаходиться за юридичною адресою та згідно акту невиїзної документальної перевірки від 17.08.2010 року № 19/23/34395017 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року встановлено нікчемність правочину. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товару ФГ «Ткаченко-Агро», що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків та неправомірність віднесення сум ПДВ за цими угодами до складу податкового кредиту. Вважає повідомлення-рішення від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0 та від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн., правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Державне підприємство «Воютицький спиртовий завод», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа розпорядженням Самбірської районної радою народних депутатів від 04.04.1995 року за № 40 (код ЄДРПОУ 00374781) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Самбірському районі Львівської області.

ДП «Воютицький спиртовий завод»у період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року був платником ПДВ відповідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.07.1997 р. № 18269348, перереєстрованого 21.08.2003 року № 18279910, виданого ДПІ у Самбірському районі Львівської області, індивідуальний податковий номер № 003747813106.

ДПІ у Самбірському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ДП «Воютицький спиртовий завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року

Результати перевірки оформлені актом від 05.11.2010 року № №991/23-1/00374781.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- ч.2 ст.228, ст. 216 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 132013,32 грн., в тому числі в грудні 2009 року на суму 132013,32 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Самбірському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн., у тому числі за основним платежем 132013,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66006,66 грн.

За наслідками апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення, у Самбірському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн., у тому числі за основним платежем 132013,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66006,66 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем ч.2 ст.228, ст. 216 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та неправомірність формування податкового кредиту по податку на додану вартість в грудні 2009 року на суму 132013,32 грн. за нікчемним правочином між позивачем та ФГ «Ткаченко-Агро»та відсутністю поставки товару від останнього зроблено на підставі даних акту невиїзної документальної перевірки ДПІ в Орхівському районі Запорізької області від 17.08.2010 року № 19/23/34395017 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року та відсутності ФГ «Ткаченко-Агро» за юридичною адресою.

Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим та мотивує це наступним.

Судом встановлено, що 20 листопада 2009 року між ФГ «Ткаченко-Агро»(Постачальник) та ДП «Воютицький спиртовий завод»(Покупець) укладено договір № 12-3/2009 поставки зернових на загальну суму 3450000,00 грн. згідно специфікацій на кожну партію товару, які є невідємними частинами договору.

На підтвердження здійснення господарської операції ФГ «Ткаченко-Агро»позивач представив суду наступні документи:

- договір № 12-3/2009 поставки зернових від 20.11.2009 року, Специфікацію № 1 від 01.12.2009 року, Специфікацію № 2 від 01.12.2009 року та Специфікацію № 3 від 01.12.2009 року;

- виписані ФГ «Ткаченко-Агро»податкові накладні №37 від 01.12.09 р. на суму 36350,00 грн., в тому числі ПДВ 6058,33 грн.; №40 від 03.12.09 р. на суму 37950,00 грн., в тому числі ПДВ 6325,00 грн.; №38 від 07.12.09 р. на суму 132000,00 грн., в тому числі ПДВ 22000,00 грн.; №41 від 07.12.09 р. на суму 36812,50 грн., в тому числі ПДВ 6135,42 грн.; №42 від 09.12.09 р. на суму 36712,50 грн., в тому числі ПДВ 6118,75 грн.; №43 від 10.12.09 р. на суму 37912,50 грн., в тому числі ПДВ 6318,75 грн.; №44 від 11.12.09 р. на суму 40537,50 грн., в тому числі ПДВ 6756,25 грн.; №45 від 12.12.09 р. на суму 37325,00 грн., в тому числі ПДВ 6220,83 грн.; №46 від 15.12.09 р. на суму 130303,80 грн., в тому числі ПДВ 21717,30 грн.; №48 від 16.12.09 р. на суму 37950,00 грн., в тому числі ПДВ 6325,00 грн.; №49 від 18.12.09 р. на суму 36062,50 грн., в тому числі ПДВ 6010,42 грн.; №47 від 21.12.09 р. на суму 152613,60 грн., в тому числі ПДВ 25435,60 грн.; №50 від 21.12.09 р. на суму 39550,00 грн., в тому числі ПДВ 6591,67 грн.;

- виписані ФГ «Ткаченко-Агро» видаткові накладні №РН-0000030 від 07.12.09 р. на суму 132000,00 грн., в тому числі ПДВ 22000,00 грн.; №РН-0000030 від 15.12.09 р. на суму 130303,80 грн., в тому числі ПДВ 21717,30 грн.; №РН-0000039 від 21.12.09 р. на суму 152613,60 грн., в тому числі ПДВ 25435,60 грн.; №РН-0000042 від 21.12.09 р. на суму 39550,00 грн., в тому числі ПДВ 6591,67 грн.; №РН-0000041 від 21.12.09 р. на суму 36062,50 грн., в тому числі ПДВ 6010,42 грн.; №РН-0000040 від 16.12.2009 р. на суму 37950,00 грн., в тому числі ПДВ 6325,00 грн.; №РН-0000037 від 12.12.09 р. на суму 37325,00 грн., в тому числі ПДВ 6220,83 грн.; №РН-0000036 від 11.12.09 р. на суму 40537,50 грн., в тому числі ПДВ 6756,25 грн.; №РН-0000035 від 10.12.09 р. на суму 37912,50 грн., в тому числі ПДВ 6318,75 грн.; №РН-0000033 від 07.12.2009 р. на суму 36812,50 грн., в тому числі ПДВ 6135,42 грн.; №РН-0000033 від 03.12.09 р. на суму 37950,00 грн., в тому числі ПДВ 6325,00 грн.; №РН-0000029 від 01.12.09 р. на суму 36350,00 грн., в тому числі ПДВ 6058,33 грн.;

- реєстри прихідних документів на сировину (жито, кукурудза), що поступила в грудні 2009 року від ФГ «Ткаченко-Агро», прихідні ордери на цю сировину за грудень 2009 року та аналізи якості такої сировини за грудень 2009 року, оформлені ДП «Воютицький спиртовий завод»;

- платіжні доручення про перерахування ДП «Воютицький спиртовий завод»ФГ «Ткаченко-Агро»(підтверджені випискою по банку) з призначенням платежу «за одержане зерно згідно договору №12-з/2009 від 20.11.2009 р.»: № 1793 від 15 грудня 2009 р. на суму 174000,00 грн.; № 1837 від 24 грудня 2009 р. на суму 350000,00 грн.; №1869 від 30 грудня 2009 р. на суму 268000,00 грн.; № 714 від 11 червня 2010 р. на суму 79,90 грн.;

- подані ФГ «Ткаченко-Агро»матеріали щодо торгів (тендеру) на закупівлю культур кормових (зерна фуражного) та технічне завдання.

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ФГ «Ткаченко-Агро» по придбанню товару (зернових).

Поставка зернових від ФГ «Ткаченко-Агро»підтверджується і представленим відповідачем та оглянутим в судовому засіданні контрольним журналом обліку сировини, яка використовується для виробництва на ДП «Воютицький спиртзавод», копія якого долучена до матеріалів справи.

Такий журнал ведеться податковим органом на виконання наказу ДПА України №160 від 24.03.2004 року «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору», відповідно до вимог якого на ДП «Воютицький спиртовий завод» створений та функціонує контрольний пост державної податкової інспекції по контролю за дотриманням законодавства з питань виробництва та обігу спирту, складовою частиною якого є контроль за обліком надходження та витрачання сировини, яка використовується для виробництва спирту.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагент позивача ФГ «Ткаченко-Агро»на час здійснення господарських операцій з ДП «Воютицький спиртовий завод»був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, його свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, відтак він мав право на виписку податкових накладних в грудні 2009 року, оскільки був зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ № 100097432, видане ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області 11.02.2008 року).

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на неправомірність віднесення ДП «Воютицький спиртовий завод»до податкового кредитку по податку на додану вартість в грудні 2009 року суми 132013,32 грн., з тих підстав, що контрагент ФГ «Ткаченко-Агро»здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, спрямовану на формування податкових зобовязань та податкового кредиту своїми контрагентами.

Висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ФГ «Ткаченко-Агро» та відсутністю поставки товару від останнього, не відповідає фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0 та від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0 та від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1, суд прийшов до переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181ІІІ від 21 грудня 2000 року і з порушенням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним, тому суд вважає, що податкові повідомлення - рішення відповідача від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0 та від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1 підлягають визнанню протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за квитанцією № 6319/000 від 10.01.2011року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 15 листопада 2010 року № 0000562300/0.

Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Державного підприємства «Воютицький спиртовий завод»3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 13 травня 2011 року.

Суддя Хома О.П.