Постанова № 16070394, 10.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р. № 2а-1600/11/1370

10 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Шегинського Р. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ Фасад»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ Фасад»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000751600/0 від 11.10.2010 року та № 0000761600/0 від 11.10.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач здійснював платежі із призначенням платежу згідно своїх податкових зобовязань, відтак порушення п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами»в його діях відсутнє. Вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення незаконними та необґрунтованими і просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка про отримання повістки (а. с. 174), заперечень проти позову не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності в межах позовних вимог, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДФ Фасад»зареєстроване 02.07.2002 року, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 9922662. Позивач взятий на облік в органах ДПС 08.07.2002 року за № 4994, згідно довідки про взяття на облік платника податків № 16 від 10.02.2009 року.

11.10.2010 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області складено акт № 1676/16-0/32053273 про результати перевірки дотримання вимог п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ТзОВ «МДФ Фасад»за період з 02.03.2009 року по 29.07.2010 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість, чим порушено п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». ТзОВ «МДФ Фасад»сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів у сумі 173967,42 грн.; від 31 до 90 календарних днів у сумі 54080,68 грн.

В акті перевірки також зазначені розрахунки штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій становить 28212,88 грн.

11.10.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Ш»№ 0000751600/0, яким відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання податку на додану вартість, передбаченого п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п. п. 17.1.7., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону зобовязано сплати штраф у розмірі 20%, у сумі 10816,14 грн., а також податкове повідомлення рішення форми «Ш»№ 0000761600/0, яким відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання податку на додану вартість, передбаченого п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п. п. 17.1.7., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону зобовязано сплати штраф у розмірі 10%, у сумі 17396,74 грн.

21.10.2010 року позивачем подано скаргу № 1 та № 2 на зазначені податкові повідомлення рішення, які рішенням відповідача від 08.11.2010 року № 3455/10/25-006/604 залишені без задоволення.

23.11.2010 року позивачем подано скаргу № 1-1 та № 2-1 на зазначені податкові повідомлення рішення, які рішенням ДПА у Львівській області від 07.12.2010 року № 28333/10/25-005/1233 залишені без розгляду.

Позивачем подано копії платіжних документів згідно яких ним здійснювались платежі з ПДВ з призначенням платежу: за січень 2009 року платіжним дорученням № 921 від 20.02.2009 року на суму 2010 грн.; за лютий 2009 року платіжним дорученням № 334.97 від 27.03.2009 року на суму 13000 грн.; за березень 2009 року платіжним дорученням № 4 від 30.04.2009 року на суму 23000 грн.; за квітень 2009 року платіжними дорученнями № 48 від 29.05.2009 року на суму 4000 грн. та № 49 від 01.06.2009 року на суму 32364 грн.; за травень 2009 року платіжними дорученнями № 95 від 26.06.2009 року на суму 7000 грн. та № 101 від 30.06.2009 року на суму 12946 грн.; за червень 2009 року платіжними дорученнями № 161 від 24.07.2009 року на суму 5000 грн., № 162 від 24.07.2009 року на суму 6000 грн., № 163 від 27.07.2009 року на суму 5900 грн. та № 177 від 29.07.2009 року на суму 4008 грн.; за липень 2009 року платіжними дорученнями № 233 від 28.08.2009 року на суму 8240 грн. та № 234 від 28.08.2009 року на суму 2406 грн.; за серпень 2009 року платіжним дорученням № 293 від 29.09.2009 року на суму 21366 грн.; за вересень 2009 року платіжними дорученнями № 371 від 29.10.2009 року на суму 2760 грн. та № 375 від 30.10.2009 року на суму 10678 грн.; за жовтень 2009 року платіжним дорученням № 427 від 23.11.2009 року на суму 30417 грн.; за листопад 2009 року платіжним дорученням № 489 від 28.12.2009 року на суму 28296 грн.; за грудень 2009 року платіжним дорученням № 536 від 29.01.2010 року на суму 23097 грн.; за січень 2010 року платіжним дорученням № 568 від 25.02.2010 року на суму 17195 грн.; за лютий 2010 року платіжними дорученнями № 625 від 25.03.2010 року на суму 4500 грн., № 626 від 29.03.2010 року на суму 7000 грн. та № 627 від 30.03.2010 року на суму 3595 грн.; за березень 2010 року платіжним дорученням № 658 від 28.04.2010 року на суму 19597 грн.; за квітень 2010 року платіжним дорученням № 23 від 31.05.2010 року на суму 14060 грн.; за травень 2010 року платіжним дорученням № 26 від 30.06.2010 року на суму 11745 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків - юридичні особи на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем застосовано до позивача положення п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Застосування вказаної норми Закону є неправомірним, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі, вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за січень 2009 року травень 2010 року, відтак сплата позивачем зобовязань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У податкового органу відсутні право чи обовязок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Докази (платіжні документи), які містяться у справі вказують на призначення платежу сплата податкових зобовязань за певний період.

Вказана позиція узгоджується із позицією викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року за № 358/13/13-09 та в ухвалі від 13.04.2010 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 0000751600/0 від 11.10.2010 року та № 0000761600/0 від 11.10.2010 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 0000751600/0 від 11.10.2010 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 0000761600/0 від 11.10.2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ Фасад» (ЄДРПОУ 32053273, Львівська область, Яворівський район, с. Домажир, вул. Молодіжна, 614) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 13 травня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.