Постанова № 16069947, 04.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2011 р. № 2а-789/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

при секретарі Івашків В.І..

за участю представників сторін:

від позивача: Андрієвська Н.Л.,

від відповідача: Стародуб В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Воютицький спиртовий завод»до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року № 0001331520/0, від 02.11.2010 року № 0001331520/1 та № 0001591520/1, від 29.12.2010 року № 0001591520/1 та від 13.01.2011 року № 0001331520/2.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Воютицький спиртовий завод»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010р. №0001331520/0 (від 02.11.2010р. №0001331520/1 від 13.01.2011р. №0001331520/2) про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 176548,96 грн. та №0001591520/1 (податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010р. №0001591520/1) про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 42035,47 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ДП «Воютицький спиртовий завод»з дотриманням вимог законодавства включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ТОВ «Газторг Україна»податковими накладними. Вказане підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями, розміщеними на офіційному сайті ДПА України станом на час розгляду справи. Придбаний товар - природній газ був поставлений контрагентом позивачу та використаний ним у межах господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що Державне підприємство «Воютицький спиртовий завод»в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок поданого до декларації по податку на додану вартість за травень 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 168141,87 грн. в той час, як контрагент ТОВ «Газторг Україна»взагалі не подано декларацію по податку на додану вартість за травень 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

11 листопада 2009 року між позивачем (споживач) та ТОВ «Газторг Україна»(постачальник) укладено договір №12/09-11/17 на постачання природного газу. Відповідно до пункту 1 вказаного договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю в 2010 році природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до пп.3.1 п.3 вказаного договору постачальник передає споживачу газ на комерційних вузлах газу, надалі пункти приймання-передачі. Кількість газу, поставленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача та газотранспортної організації.

Крім того, між позивачем (споживач) та ТОВ «Газторг Україна»(виконавець) 11 травня 2010 року укладено договір №1 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу, згідно з умовами якого виконавець зобовязувався надати замовнику в період з 01.05.2010 року послуги по забезпеченню постачання природного газу, а замовник зобовязується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору. Згідно з пп.3.1 п.3 даного договору разова ціна за послуги по забезпеченню постачання 1000,0 куб.м. природного газу становить 20,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У травні 2010 року позивач придбав у ТОВ «Газторг Україна»природний газ в обсязі 410,237 тис.куб.м. на загальну суму 1000644,84 грн. (в т.ч. ПДВ 166168,02 грн.), що підтверджується актом від 01.06.2010 р. приймання-передачі природного газу, підписаним відповідно до умов договору №12/09-11/17 від 11.11.2009р., актом №0000002672 від 31.05.2010р. прийому-передачі вартісних показників природного газу за травень 2010 року, та актом №0000002693 від 31.05.2010р. прийому-передачі вартісних показників природного газу за травень 2010 р. по одержаних послугах по забезпеченню постачання природного газу на загальну суму 8206,38 грн. в.т.ч. 1367,73 ПДВ.

Згідно із виданою ТОВ «Газторг Україна»податковою накладною №2426 від 31.05.2010р. на загальну суму 1008851,22 грн., сума ПДВ становить 168141,87 грн.

Позивач включив суму ПДВ 168141,87 грн. в декларацію з податку на додану вартість за травень місяць 2010 року шляхом подання 19.08.2010р. уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок.

Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області була проведена документальна невиїзна перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість із виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до податкової декларації за травень 2010 року, про що було складено акт №656/15-2/00374781 від 21.08.2010 року.

У вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з даними АІС «Податки»та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, ТОВ «Газторг Україна» не подано податкову декларацію по ПДВ за травень місяць 2010 року до ДПІ у Печерському районі м.Києва, де даний контрагент знаходиться на податковому обліку.

З вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на підставі пп.7.7.5 та пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшується сума ПДВ, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 168141,87 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області та відповідно до підпункту «в»пп.4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було винесено податкове повідомлення-рішення №0001331520/0 від 31.08.2010р., відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 176548,96 грн. в тому числі: за основним платежем 168141,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8407,09 грн.

Крім того, відповідачем згідно з підпунктом «б»пп.4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі того ж акта перевірки та у звязку із тими ж обставинами, винесено податкове повідомлення-рішення за №0001591520/1 від 02.11.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) в сумі 42035,47 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що під час проведення перевірки було встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Газторг Україна» не задекларував та, відповідно, не сплатив до бюджету суму ПДВ в розмірі 168141,87 грн., сплачену ДП «Воютицький спиртовий завод»за фактами поставок в травні 2010 року.

Також, представник відповідача вказав, що в основу прийняття оскаржуваних податкових- повідомлень рішень відповідачем було покладено висновок про те, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно, унеможливлює надання податкової вигоди (податкового кредиту по ПДВ) позивачу без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Газторг Україна».

Суд вважає дану позицію відповідача безпідставною з нижче викладених підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування права на податковий кредит визначений п.4 ст.7 цього ж Закону. Так, згідно з п.п.7.4.1, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом встановлено, що податковим органом не заперечується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Газторг Україна», зауважень щодо змісту та правильності даних у податкових накладних також не має. Таким чином, спір виник щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду суми сплаченого ПДВ, однак не відображеної та несплаченої до бюджету іншим платником податків.

Матеріалами справами підтверджується наявність у позивача податкової накладної, отриманої від постачальника ТОВ «Газторг Україна». Сума ПДВ в розмірі 168141,87 грн. позивачем належним чином сплачена.

Суд відхиляє як необґрунтовані покликання відповідача на те, що ТОВ «Газторг Україна»не задекларувало суму по взаєморозрахунках з ДП «Воютицький спиртовий завод»у складі податкового зобовязання, оскільки, в матеріалах справи наявні декларація ТОВ «Газторг Україна»з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатком 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та докази скерування її 21.06.2010 року засобами поштового звязку до ДПІ у Печерському районі міста Києва, та лист №11275/10/23-1111 від 27.09.2010р. ТОВ «Газторг Україна»про надання інформації по поставках природного газу на ДП «Воютицький спиртовий завод», отриманий посадовою особою ДПІ у Печерському районі міста Києва 01.10.2010р.

Поряд із цим, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

З наведених норм вбачається, що платник податків несе персональну відповідальність по сплаті сум податків до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Газторг Україна»та понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Жодних доводів чи будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій відповідачем не подано.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч.3 ст.2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд дійшов висновку, що доводи Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про завищення позивачем податкового кредиту в травні 2010 р. на суму 168141,87 грн. є безпідставними та необґрунтованими. За таких обставин податкові повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за результатами перевірки цих правовідносин, є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області від від 31.08.2010 року № 0001331520/0, від 02.11.2010 року № 0001331520/1 та № 0001591520/1, від 29.12.2010 року № 0001591520/1 та від 13.01.2011 року № 0001331520/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємтсав «Воютицький спиртовий завод»(місце знаходження: 81453, Львівська обл., Самбірський район, с. Воютичі ідентифікаційний код 00374781) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 10.05.2011 року.

Суддя Лунь З.І.