Постанова № 16069506, 07.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2010 р. № 2а-10210/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

Головуючої - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача Лоскутової А.О.

та представника відповідача Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 06.08.2010 року,-

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(далі ТзОВ «Джей Ей Еф Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі ДПІ у Сихівському районі м. Львова), в якому просить скасувати рішення № НОМЕР_1 від 06.08.2010 року про застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 122820, 30 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію зсилається на ті обставини, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок, викладений у акті перевірки від 23.07.2010 року №1882/23-209/34760531. Висновки податкового органу базуються на порушенні позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у поверненні коштів за повернуту продукцію (дошка терасна) на загальну суму 24564, 06 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Вважає, що штрафні санкції застосовані відповідачем з порушенням строків визначених ст. 250 ГК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, подала письмові заперечення у яких зазначається про встановлення порушення позивачем п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає у поверненні підприємством протягом періоду, який перевірявся з каси підприємства, коштів за повернуту продукцію (дошка терасна) на підставі видаткових ордерів без застосування реєстратора розрахункових операцій. У звязку з виявленням вказаного порушення до позивача застосовано штрафні санкції у пятикратному розмірі. Виходячи з наведеного представник відповідача обґрунтовує зроблений висновок, що непроведення позивачем розрахункових операцій при поверненні товарів через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, в сумі 24564, 06 грн., свідчить про порушення позивачем вимог Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Посилання позивача на порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених ст. 250 ГК України відповідач вважає необґрунтованими, оскільки вказаним кодексом врегульовані господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності саме у сфері господарювання.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на таке.

Посадовими особами ДПІ у Сихівському районі м. Львова в період часу з 30.06.2010 року по 20.07.2010 року проведено планову перевірку ТзОВ «Джей Ей Еф Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, валютного законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

Висновками Акта встановлено порушення позивачем п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: непроведення розрахункових операцій при поверненні товару через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій в сумі 24564, 06 грн. За результатами перевірки складений Акт № 1882/23-209/34760531 від 23.07.2010 року.

06.08.2010 року на підставі вказаного Акта перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято Рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 122820, 30 грн.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно абзацу 4 статті 2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до абзацу другого пункту 9.4 розділу 9 Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 106/5297, із змінами і доповненнями, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Такий акт передається до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначений акт підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Як вбачається із видаткових ордерів № 51 від 03.11.2008 року; № 52 від 04.11.2008 року; № 55 від 05.11.2008 року, повернення коштів на суму 24564, 06 грн. ОСОБА_3 відбувалося з каси підприємства, а не з реєстратора розрахункових операцій чи шляхом списання коштів з банківського рахунку. Такі дії прямо суперечать нормам ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими прямо передбачено, що повернення готівкових коштів покупцю є розрахунковою операцією, а відповідно підлягає проведенню через РРО з роздрукуванням та видачею покупцям відповідних розрахункових документів, а саме касових чеків.

Приписами п. 1 ст. 17 даного Закону передбачено, що у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, відповідачем підставно прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та правомірно застосовано санкції на суму 122820, 30 грн.

Також позивач у своїй обґрунтуваннях зсилається на ту обставину, що ним здійснювалася оптова торгівля, розрахунок за отриману продукцію було проведено у безготівковому порядку згідно умов Договору поставки № 07/10/08 від 07.10.2008 року укладеного між ТзОВ «Джей Еф Ей Україні»та ОСОБА_3 Вказує на те, що повернення коштів було обліковано видатковими касовими ордерами, а тому, у відповідності до положень п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, зокрема, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Однак, судом до уваги такі не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України "Форма розрахунків" також передбачено крім переліченого, проводити розрахунки в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 р., встановлено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми грошових коштів з рахунків платника на рахунки одержувачів грошових коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств, різних фізичних осіб, грошових коштів внесених готівкою в касу банка на рахунки одержувача грошових коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному виді.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 1.13 вказаної вище Інструкції встановлено, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді, а саме: меморіальний ордер, платіжна вимога-доручення; платіжна вимога; розрахунковий чек; акредитив. Даний перелік розрахункових документів, на підставі яких здійснюються безготівкові розрахунки відповідно до вказаної Інструкції є вичерпним.

Виходячи із викладеного, безготівкові розрахунки не можуть проводитися на підставі видаткового касового ордеру, оскільки даний документ не є розрахунковим ні в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ні в розумінні Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Окрім цього, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить вичерпного переліку засобів проведення безготівкових операцій і не звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

З огляду на викладене, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідає встановленим обставинам справи.

Окрім цього, позивач зазначає на порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету. Порядок та строки прийняття рішень про застосування фінансових санкцій законом не встановлені.

За таких обставин, застосовані до позивача фінансові санкції відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями.

Стаття 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. А пунктом 3 статі 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, наведені норми (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) є спеціальними нормами, які прямо вказують на те, що Господарський кодекс України регулює відносини щодо застосування органом державної влади адміністративно-господарських санкцій до субєкта господарювання.

Положеннями 250 ГК України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема зазначеною статтею встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає в незастосуванні реєстраторів розрахункових операцій при поверненні готівкових коштів були вчинені субєктом господарювання у 2008 році та виявлені відповідачем під час перевірки (акт складено 23.07.2010 року), тому відповідно строки застосування адміністративно-господарської санкції, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідачем порушені.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем фактично порушено п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», полягає у непроведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, однак підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення, що вчинені до 23.07.2009 року (вчинених раніше ніж за один рік до їх виявлення) відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 06.08.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»судові витрати у формі сплаченого судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 11.02.2011 року.

Суддя Мричко Н.І.