Постанова № 16069323, 06.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2011 року Справа № 2а-10020/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Петросян К.Є.,

за участю секретаря - Ковіної І.В.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2 (дов. №15/3-39 від 03.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Біловодського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 позивач Біловодський районний центр зайнятості, робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Ухвалою суду від 20.01.2011 провадження по зазначеній адміністративній справі було зупинено до вирішення Луганським окружним адміністративним судом адміністративної справи №2а-9657/10/1270 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу №292 від 11.11.2010.

Ухвалою суду від 20.05.2011 провадження у справі поновлено, оскільки відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження.

В обґрунтування позову позивач послався на наступне.

Громадянин ОСОБА_1 18.12.2008 був зареєстрований в Біловодському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. В день звернення до служби зайнятості громадянину ОСОБА_1 було надано проінформаційну послугу, в ході якої йому було надано консультацію про послуги, які надає служба зайнятості, права та обовязки безробітних тощо. 25.12.2008 при присвоєнні статусу безробітного громадянин ОСОБА_1 власноручно поставив підпис, що на вказану дату не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, не має іншого доходу.

За період з 25.12.2008 по 13.04.2009 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 6027,02 грн.

На підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 №232/16248 було проведено розслідування страхового випадку. В ході звірки даних, отриманих від Державної податкової інспекції, було виявлено факт незаконного отримання допомоги по безробіттю громадянином ОСОБА_1 На підставі цього, директором Біловодського районного центру зайнятості було прийнято рішення щодо проведення перевірки.

Розслідуванням було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості мав трудові відносини з підприємством Сєвєродонецьке відділення КС «Акорд», про що свідчать накази про прийняття на роботу від 01.02.2008 №Н-0102/1 та про звільнення з роботи від 01.02.2008 №3006/2 від 30.06.2009. Тобто, ОСОБА_1 не мав підстав на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про зайнятість населення», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі даних, отриманих в ході розслідування страхового випадку директором Біловодського районного центру зайнятості 11.11.2010 було прийнято рішення щодо стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з громадянина ОСОБА_1 в сумі 6027,02 грн. Копію наказу від 11.11.2010 №292 було направлено поштою громадянину ОСОБА_1 Отримавши відповідний наказ 29.11.2010 ОСОБА_1 відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було надано п'ятнадцять днів для добровільного погашення заборгованості.

Однак, до теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 6027,02 грн. громадянином ОСОБА_1 не відшкодоване, у звязку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 6027,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позову не визнав, вважаючи дії позивача щодо видання наказу №292 від 11.11.2010 про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 6027,02 грн. протиправними, вказуючи що у зазначений період у трудових відносинах з жодним підприємством не перебував, тому порушень чинного законодавства не допускав. Зазначив, що дані обставини встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-9657/10/1270 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу №292 від 11.11.2010.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство» належать до зайнятого населення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з абзацом 1 ч.3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності із ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.12.2008 було подано заяву до Біловодського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначено, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та не має іншого доходу.

Наказом Біловодського районного центру зайнятості від 25.12.2008 № НТ081225 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

У період з 25.12.2008 року по 13.04.2009 року під час перебування відповідача у статусі безробітного йому була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 6027,02 грн., що підтверджується розрахунком нарахованої допомоги та довідкою щодо виплат допомоги по безробіттю.

На підставі спільного наказу Міністерства праці і соціальної політики України і ДПА України №259/407 від 12.07.2006, служба зайнятості здійснює перевірку достовірності даних, які є підставою для надання матеріальної допомоги по безробіттю, шляхом звірки інформації з органами ДПА України і Пенсійного фонду України.

На підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним було проведено розслідування страхового випадку. В ході звірки даних, отриманих від Державної податкової інспекції, було виявлено факт незаконного отримання допомоги по безробіттю громадянином ОСОБА_1, на підставі чого, директором Біловодського районного центру зайнятості було прийнято рішення щодо проведення перевірки.

Розслідуванням було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості мав трудові відносини з підприємством Сєвєродонецьке відділення КС «Акорд», про що свідчать накази про прийняття на роботу від 01.02.2008 №Н-0102/1 (а.с.13) та про звільнення з роботи від 01.02.2008 №3006/2 від 30.06.2009 (а.с.14).

Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 цього Порядку.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У відповідності до п. 9 Порядку передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Наказ Біловодського районного центру зайнятості про повернення коштів від 11.11.2010 року №292 направлено на адресу відповідача супровідним листом від 22.11.2010 за №15/3-888 та отримано ОСОБА_1 29.11.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

10.12.2010 відповідачем подано до Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Біловодського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу №292 від 11.11.2010.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 у адміністративній справі №2а-9657/10/1270 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Біловодського районного центру зайнятості №292 від 11.11.2010 про повернення коштів.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі №2а-9657/10/1270 скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_1 до Біловодського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу №292 від 11.11.2010 відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень. Суд критично оцінює посилання відповідача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі №2а-9657/10/1270, оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року її скасовано, та в задоволенні позову ОСОБА_1 до Біловодського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу №292 від 11.11.2010 відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На час розгляду справи сума коштів у розмірі 6027,02 грн. відповідачем не перерахована, у звязку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Біловодського районного центру зайнятості підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 06 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 08 червня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Біловодського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (93416, АДРЕСА_1) на користь Біловодського районного центру зайнятості (92800, Луганська область, смт.Біловодськ, вул.Козюменського, 17, код 13392734) суму виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 6027,02 грн. (шість тисяч двадцять сім гривень дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян