Постанова № 16069083, 25.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2011 року Справа № 2а-3215/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.

при секретарі: Гапоновій І.В.

в присутності сторін:

представник позивача: ОСОБА_1 (довіреність №7 від 05.08.2009 р.)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №2 від 04.01.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» до Стахановської обєднаної державної податковій інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» до Стахановської обєднаної державної податковій інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ним до відповідача була подана податкова декларація по податку на додану вартість за січень 2011 р., яка відповідно була зареєстрована у відповідача. Відповідно до рядку 25.1. вказаної податкової декларацій та розрахунків сум бюджетного відшкодування позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі на загальну суму 130 800,00 грн.

Але, позивачем 30.03.2011 року було отримано податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року та Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Донбасвугілляінвест» з питань правомірності формування податкового кредиту у січні 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Альянсмашагротранс» за № 100/23-32449950 від 25.03.2011 року.

Відповідно до висновків визначеного Акту перевірки № 100 відповідач дійшов до висновку про наявність порушень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а саме Позивачем занижено ПДВ за січень 2011 р. на суму 130 800,00 грн; а також порушень ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент виникнення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, дійснених ТОВ «Донбасвігілляінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Позивач наголошує на тому, що вказане податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 р. є незаконним та підлягає скасуванню, а висновки Акту перевірки № 100 від 25.03.2011 року є надуманими та такими, що протирічать матеріальним нормам діючого податкового законодавства України, з підстав відсутності у відповідача чітко визначених правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки Позивача, передбачених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу України.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем порушені норми матеріального податкового права, які діяли на час формування податкового кредиту по податку на додану вартість, що визначені у нормах статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на визначене, позивач просить суд скасувати прийняте Стахановською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року, згідно якого було збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвугілляінвест», за податковою декларацією за січень 2011 року на суму - 130 800,00 грн., та штрафних санкцій на суму 1,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, де зазначено, що Стахановською ОДПІ Луганської області правомірно проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „Донбасвугілляінвест» з питань правомірності формування за січень 2011 року та визначено порушення норм чинного податкового законодавства України.

Відповідач послався на те, що вказану податкову перевірку проведено на виконання п. 79.1 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, Переліком достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1238, на підставі наказу Стаханівської ОДПІ Луганської області від 25.03.2011 року № 375 керівником відповідача і було видано наказ на проведення перевірки позивача за обставинами, що стали підставою для проведення вказаної перевірки, а саме такими, що визначені у п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, а саме направлення ТОВ «Донбасвугілляінвест» листа від 22.03.2011 р. № 3565/23 про надання документального підтвердження взаємовідносин з ПП «Альянсмашагротранс».

Стосовно порушення п. 86.2 ст. 86 ПК, Відповідач зазначив, що зазначена норма ПК передбачає вручення та надіслання акту камеральної перевірки, а у даному випадку було проведено документальну невиїзну перевірку.

Стосовно виявлених в результаті документальної невиїзної перевірки порушень Відповідач пояснив, що в результаті перевірки ПП «Альянсмашагротранс» Ленінською МДПІ м. Луганська зясувалось, що у ПП «Альянсмашагротранс» відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, посадовою особою документально не підтверджено факт постачання ТМЦ, надання послуг не підтверджено. Таким чином перевіркою встановлено проведення Транзитних операцій від постачальника ПП «Альянсмашагротранс» покупцю ТОВ «Донбасвугілляінвест», що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

З огляду на визначені обставини, Стаханівська ОДПІ Луганської області вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивача по деклараціям за січень 2011 року на загальну суму 130 800,00 грн., винесене на підставі акту перевірки № 100/23-32449950 від 25.03.2011 року, в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог позивача.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, що первинно зареєстрований Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області від 30.05.2003 року, нова редакція від 31.07.2006 року зі змінами від 01.09.2008 р. та від 25.05.2010 р., свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 336781 від 30.05.2003 р., реєстраційний запис № 13921200000000292 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 072723 від 07.06.2010 року та свідоцтва № 16188387 про реєстрацію платника податку на додану вартість із присвоєнням індивідуального податкового номеру 324499512040 від 17.06.2003 року, та із 13.06.2003 року позивач знаходиться на податковому обліку у Стахановській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП (про взяття на облік платника податків) № 61/290-08 від 02.12.2008 р.

Як платником податку на додану вартість ТОВ «Донбасвугілляінвест» до відповідача була подана податкова декларація по податку на додану вартість за січень 2011 р., якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у загальному розмірі - 130800,00 грн. (код рядка 25, 25.1 податкової декларації).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 30.03.2011 року було отримано податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року та Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Донбасвугілляінвест» з питань правомірності формування податкового кредиту у січні 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Альянсмашагротранс» за № 100/23-32449950 від 25.03.2011 року року.

Відповідно до Акту перевірки № 100 Відповідач дійшов до висновку про наявність порушень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а саме позивачем занижено ПДВ за січень 2011 р. на суму 130 800,00 грн; а також порушень ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент виникнення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, дійснених ТОВ «Донбасвігілляінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг).

За наслідками Акту перевірки № 100 відповідачем відповідно і було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року, згідно якого Позивачем було занижено ПДВ за січень 2011 р. на суму 130 800,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 грн., висновки якого не можуть вважатися доведеними.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 79.1. Податкового Кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Стаття 78 Податкового Кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок, згідно якої така перевірки проводиться у разі наявності хоча б однієї з таких обставин, що визначені у статтях 78.1.1. по 78.1.13. Податкового Кодексу України.

Згідно ст. 78.1.1. НК України, на яку посилається Відповідач, як на підставу для проведення документальної невиїзної перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Але, як зясовано в судовому засіданні, обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби від відповідача не надходило.

За таким обставин, суд доходить до висновку про відсутність встановлених чинним податковим законодавством України (а саме вимогами статей 77 та 78 Податкового Кодексу України) чітко визначених правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки Позивача, що є порушенням норм статей 77, 78, 79.1. Податкового Кодексу України та статті 19 Конституції України.

Статтею 86.1. Податкового Кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно до статті 86.2. акт перевірки повинен був надісланий на адресу позивача для підписання протягом трьох робочих днів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Статтею 86.7. Податкового Кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) при чому, визначено, що платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В судовому засіданні зясовано, що належних доказів про відмову позивача в одержанні та підписанні Акту перевірки № 100, в порядку, що визначений статтею 86.3. та 86.4. Податкового Кодексу України не має.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку, що відповідач шляхом неналежного проведення перевірки та одночасного направлення позивачу Акту перевірки № 100 разом з податковим повідомленням рішенням № 0000212301/0 від 29.03.2011 р. позбавив позивача встановленого статтями 86.1. та 86.2. Податкового Кодексу України права на надання заперечень та копій документів, які підтверджують безпідставність висновків Відповідача.

Судом встановлено, що відповідачем не враховано при складанні Акту перевірки № 100 наявності легітимних первинних документів, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту та відповідну наявність бюджетного відшкодування.

Так, частина друга ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, зазначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем додані копії угод, податкових накладних, видаткових накладних, що - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, 01 січня 2011 року між позивачем та ЧП «Альянсмашагротранс» укладено договір поставки № 585, згідно якого позивач придбав у продавця:

лебідка ЛВ-25 2 шт.;

лебідка ЛВ-34 1 шт.;

лебідка ЛС-17 2 шт.;

трансформатор 250 ТМ 1 шт.;

арочна креп 11,2 = 200 шт.

всього на суму 784800,00 грн. в т.ч. ПДВ 130800,00 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ЧП «Альянсмашагротранс» виписало податкову накладну від 24 січня 2011 року № 24014 на загальну суму 784800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 130800,00 грн., видаткову накладну від 24 січня 2011 року № 24014, копії яких додаються.

Зазначені податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ЧП «Альянсмашагротранс».

Згідно п. 3.2. Договору поставки № 585 Постачання товару здійснюється транспортом покупця, таким чином фактично товари доставлялись Покупцю автотранспортом ТОВ «Донбасвігілляінвест», вони є оприбуткованими на склад, і використані у підприємницькій діяльності.

У подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаними договорами товар у господарській діяльності.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, наведеному в акті перевірки № 100 про ненадання документів ТОВ «Донбасвігілляінвест» керуючись наступним.

На повідомлення відповідача № 3799/23 від 25.03.2011 р. до Стаханівської ОДПІ були надані копії первинних документів за взаємовідносинами з ЧП «Альянсмашагротранс» за січень 2011 р., що підтверджується вихідним листом № 29/03-01 від 29.03.2011 р., зареєстрованого Стаханівською ОДПІ 30.03.2011 р.

Запит № 3565/23 від 22.03.2011 р., що вказаний в акті перевірки № 100 підприємством не було отримано, то того ж, з тексту вищевказаного повідомлення № 3799/23 від 25.03.2011 р. вбачається що цей запит є первинним.

Суд встановив, що посилання Відповідача на негативні наслідки за результатами проведення перевірки підприємства-контрагента за конкретними угодами Позивача не є належними доказами безпідставності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з огляду на наступне.

Відповідачем не спростовується факт того, що ЧП «Альянсмашагротранс» на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ЧП «Альянсмашагротранс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, договорами купівлі-продажу, придбаний товар використано у господарській діяльності ТОВ «Донбасвігілляінвест», вищезазначена угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, а отже, підстави для визнання правочинів нікчемними між вказаними суб'єктами господарювання відсутні.

Посилання Стахановської ОДПІ на той факт, що у ЧП «Альянсмашагротранс» відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, є безпідставними та недоведеними.

Крім цього, на момент укладення договорів, що викликають сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ЧП «Альянсмашагротранс» та ТОВ «Донбасвігілляінвест» значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ЧП «Альянсмашагротранс», є правомірним.

Таким чином, з вищенаведених підстав суд відхиляє посилання податкового органу, щодо фіктивності договорів між позивачем та ЧП «Альянсмашагротранс» та як наслідок - твердження Стаханівської ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ЧП «Альянсмашагротранс» на виконання договорів поставки.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ЧП «Альянсмашагротранс» на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, суд доходить до висновку, що позивач правомірно розрахував суми податку на додану вартість за січень 2011 року.

Позивач, як встановлено в судовому засіданні, має у наявності зазначену податкову накладну за січень 2011 р., що оформлена у встановленому законодавством порядку та не визнана недійсною, що була додана до матеріалів справи.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими декларацією за січень 2011 року на суму 130 800,00 грн.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобовязань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» до Стахановської обєднаної державної податковій інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000212301/0 від 29.03.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № № 0000212301/0 від 29.03.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 30 травня 2011 року.

СуддяЄ.О. Кисельова