Постанова № 16068944, 19.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2011 року Справа № 2а-3767/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Щипачової Г.Є.

при секретарі: Лихоліт Ю.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_5.(довіреність № 28 від 05.05.2011 р.)

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського Інституту Агропромислового Виробництва до Відділу Державної виконавчої служби Словяносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій протипраними та скасування постанови від 13.04.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2011 року позивач Луганський Інститут Агропромислового Виробництва звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Словяносербського районного управління юстиції Луганської області, в якому просить визнати дії ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Луганської області неправомірними, скасувати постанову ВДВС Словяносербського районного управління юстиції від 13.03.11 про арешт коштів, зобовязати ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Луганської області зняти арешт з рахунків Луганського Інституту Агропромислового Виробництва № 35210008000125 та № 3521501400125.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що постановою державного виконавця ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Луганської області від 13.04.11 накладено арешт на розрахункові рахунки позивача № 280503000060, № 280131000060, № 280504000060, № 35210008000125, № 3521501400125, № 35212006000125, № 35219010000125, № 35219009000125, № 312511272210191, № 35218011000125, № 37112914900125, № 35225015000125, № 31250273210191, № 31259274210191 на загальну суму 271596,66 грн. Але в переліку арештованих рахунків знаходиться рахунок № 35210008000125 програма класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6591030 «Фундаментальні дослідження з природних і технічних наук у сфері агропромислового комплексу» та рахунок № 3521501400125 програма класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6591060 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ та підготовки наукових кадрів Національної академії аграрних наук України», через які виплачується заробітна плата працівників бюджетної установи, фінансування по яким відбувається за рахунок Державного бюджету загального фонду. Дії ВДВС Словяносербського районного управління юстиції призвели до затримки виплати заробітної плати за квітень 2011 року та подальших виплат.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив скасувати постанову ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Луганської області від 13.0411 про арешт коштів в частині накладення арешту на рахунки Луганського Інституту Агропромислового Виробництва № 35210008000125 та № 3521501400125 та зобовязати ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Луганської області скасувати арешт на рахунках Луганського Інституту Агропромислового Виробництва № 35210008000125 та № 3521501400125, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду заперечення проти позову, в яких посилається, що відповідачем щодо виконання зведеного виконавчого провадження № 6477016 від 16.07.2007 року про стягнення боргів з Луганського Інституту Агропромислового Виробництва 08.08.2009 року направлені запити до реєструючи установ. Згідно відповіді інспекції держтехнагляду від 11.09.2009 за підприємством боржником ДП ДГ «Агроспілка ЛІАПВ» зареєстровано 38 одиниць сільськогосподарської техніки. Тому 11.09.2009 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Згідно повідомлення ДПІ від 14.09.2009 боржник має рахунки, тому 15.09.2009 року державним виконавцем було внесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника та направлено до установ банків для виконання. 01.04.2010 року направлені повторні запити до реєструючи установ. Згідно відповіді інспекції держтехнагляду від 05.05.2010 року за підприємством боржником ДП ДГ «Агроспілка ЛІАПВ» зареєстровано 38 одиниць сільськогосподарської техніки. Раніше на зазначене майно державним виконавцем було вже накладено арешт та оголошено заборону його відчуження. Згідно повідомлення ДПІ від 29.07.2010 року боржник має рахунки, тому 26.07.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника та направлено до установ банків для виконання. В 2011 році періодично робилися запити до реєструючи установ про виявлення майна боржника та розрахункових рахунків. 13.04.2011 року у звязку з тим, що рішення боржником добровільно не виконується, згідно відповідей ДПІ боржник має рахунки, тому на підставі ст.. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем була внесена постанова про арешт коштів на усіх рахунках боржника. Згідно повідомлення ДКУ постанова про арешт коштів була прийнята до виконання. Таким чином, вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем порушено не було, державний виконавець діяв в рамках та на підставі Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог і розглянути справу без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підстава, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу». Згідно ч. 2 ст. 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.Згідно п.6 ч. 3 ст. 11 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, Арешт поширюється також на кошт на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Положеннями статті 57 Закону України “Про виконавче провадження” визначено порядок накладення арешту і вилучення майна боржника.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Вказаними постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення дня боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Стаття 59 Закону передбачає, що майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ (далі Порядок).

Згідно п. 1 Порядку, він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган).

Відповідно до п. 30 Порядку, безспірне списання коштів загального фонду відповідного бюджету здійснюється органом Державного казначейства, який обслуговує боржника, в межах бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі розпорядника бюджетних коштів, плані використання бюджетних коштів одержувачів та у разі наявності на рахунках боржника відкритих асигнувань за відповідними кодами класифікації видатків бюджету.

Згідно з п. 32 Порядку, постанова про арешт та за наявності копії виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт. Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку. Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мінюстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню. У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна установа орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного чи місцевих бюджетів. Відповідно до ст. 25 ч. 1 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання грошових коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно ч. 2 ст. 12 Бюджетного кодексу України, борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобовязання. Будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ст. 23 ч. 1 Бюджетного кодексу України).

Частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України чи місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобовязань таких бюджетних установ не допускається.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Судом встановлено, щопостановою заступника начальника ВДВС Словяносербського районного управління юстиції Козинко В.В. від 13.04.2011 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 6477016 від 16.07.2007 року на підставі: виконавчих листів: № 2а-7739/10 від 06.12.2010 та № 2а-20862/09 від 10.02.2010, виданих Луганським окружним адміністративним судом, вимог Управління пенсійного фонду України в Словяносербському районі та виконавчого листа № 2-40 від 06.05.2010, виданого Словяносербським районним судом Луганської області про стягнення з Луганського інституту агропромислового виробництва на користь фізичної особи та УПФУ в Словяносербському районі суму у розмірі 271596,66 грн. накладено арешт на кошти Луганського інституту агропромислового виробництва в сумі 271596,66, що належать боржнику та містяться на рахунках № 280503000060, № 280131000060, № 280504000060, № 35210008000125, № 3521501400125, № 35212006000125, № 35219010000125, № 35219009000125, № 312511272210191, № 35218011000125, № 37112914900125, № 35225015000125, № 31250273210191, № 31259274210191 в ГУДКУ у Луганські області, м. Луганськ, МФО 804013.

Згідно п.3.1 ст. 3 Статуту Луганського інституту агропромислового виробництва наукова установа є державною бюджетною установою, згідно п. 4.2 ст. 4 Статуту джерелами формування майна наукової установи є державне майно, передане їй Академією; кошти державного бюджету, що виділяються Академією на фінансування науково-дослідних робіт і т. д.

Згідно довідки Головного управління Державного казначейства України у Луганській області № 04-04/3298 від 22.04.2011 Луганський інститут агропромислового виробництва, код ЄДРПОУ 00729327, знаходиться на обслуговуванні в управлінні Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, є бюджетною установою та повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету, у т.ч. на виплату заробітної плати працівникам установи.

Листом Головного управління Державного казначейства України у Луганській області № 04-04/3689 від 18.05.2011 повідомляється, що рахунки: 35215014000125 за КПКВ 6591060 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ та підготовки наукових кадрів Української академії аграрних наук», КЕКВ 1171 та 35210008000125 за КПКВ 6591030 «Фундаментальні дослідження у сфері природних і технічних наук у сфері агропромислового комплексу», КЕКВ 1171 відкриті на імя Луганського інституту агропромислового виробництва, код ЄДРПОУ 00729327. Згідно плану використання бюджетних коштів на 2011 рік по вищевказаним рахункам видатки заплановано на виплату заробітної плати та нарахування на заробітну плату.

Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках Луганського інституту агропромислового виробництва № 35210008000125 та № 3521501400125 перешкоджає реалізації права працівників інституту на отримання заробітної плати, яке здійснюється через данні банківські рахунки. Державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти боржника на рахунках в банку, не зважаючи на їх цільове призначення.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова заступника начальника ВДВС Словяносербського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 13.04.2011 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 6477016 від 16.07.2007 року на підставі: виконавчих листів: № 2а-7739/10 від 06.12.2010 та № 2а-20862/09 від 10.02.2010, виданих Луганським окружним адміністративним судом, вимог Управління пенсійного фонду України в Словяносербському районі та виконавчого листа № 2-40 від 06.05.2010, виданого Словяносербським районним судом Луганської області про стягнення з Луганського інституту агропромислового виробництва на користь фізичної особи та УПФУ в Словяносербському районі суму у розмірі 271596,66 грн. підлягає скасуванню в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках № 35210008000125 та № 3521501400125 в ГУДКУ у Луганській області.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.05.2011, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги Луганського інституту агропромислового виробництва задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Словяносербського районного управління юстиції Луганської області від 13.04.2011 про арешт коштів в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках № 35210008000125 та № 3521501400125 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Словяносербського районного управління юстиції Луганської області скасувати арешт на рахунках Луганського Інституту Агропромислового Виробництва № 35210008000125 та № 3521501400125.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського інституту агропромислового виробництва 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 травня 2011 року.

СуддяГ.Є. Щипачова