Постанова № 16068827, 19.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2011 року Справа № 2а-3511/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Прудника С.В.,

при секретарі: Шматковій Д.О.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність №22/10 від 23.03.2011 р.),

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Промтех-Луга» про стягнення податкового боргу в сумі 381786 грн. 00 коп,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року позивач Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську звернувся до суду із адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що Приватне підприємство «Промтех-Луга» є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на березень 2011 року підприємство має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 381786 грн. 00 коп.

В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що органом державної податкової служби здійснювалися необхідні заходи, спрямовані на стягнення з відповідача вказаної суми, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: направлено першу податкову вимогу №1/2251 від 06.08.2009 р., другу податкову вимогу №2/3001 від 25.11.2009 року та прийнято рішення №4 від 03.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів боржника. У звязку із несплатою відповідачем суми заборгованості, позивач просив стягнути з Приватного підприємства «Промтех-Луга» на користь Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську податковий борг в сумі 381786 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, пояснив, що Приватне підприємство «Промтех-Луга» є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на березень 2011 року підприємство має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 381786 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що ним було вчинено необхідні заходи, спрямовані на стягнення суми заборгованості з відповідача. З цією метою ПП «Промтех-Луга» було направлено першу податкову вимогу №1/2251 від 06.08.2009 р., другу податкову вимогу №2/3001 від 25.11.2009 року та прийнято рішення №4 від 03.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів. Вказані вимоги були направлені поштовим відправленням та повернуті з позначкою «за зазначеною адресою не проживає». Враховуючи наведене позивач просив стягнути з Приватного підприємства «Промтех-Луга» на користь Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську податковий борг в сумі 381786 грн. 00 коп.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, дається визначення поняття податкового боргу (недоїмки) як податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання визначене як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до вказаної статті платниками податків можуть бути юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість було визначено Законом України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Виходячи з аналізу вказаних положень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Приватне підприємство «Промтех-Луга», ідентифікаційний код 34386919, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.05.2006 року за №13821020000008697 (арк. справи 5). Підприємство перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську з 31.05.2006 року за №864.

У судовому засіданні встановлено, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську вчинялися передбачені законодавством заходи, спрямовані на погашення відповідачем суми заборгованості. З цією метою до Приватного підприємства «Промтех-Луга» було надіслано першу податкову вимогу від 06.08.2009 року № 1/2251 та другу податкову вимогу від 25.11.2009 року № 2/3001 (арк. справи 8-11).

Рішенням №4 від 03.02.2010 року заступника начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську було вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків Приватного підприємства «Промтех-Луга», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків (арк. справи 11).

Вказані вимоги були направлені поштовим відправленням та повернуті з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 9, 11).

Актом перевірки Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську від 08.12.2010 року №864/23/34386919 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську, складеним за результатами невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Промтех-Луга», зафіксовано порушення відповідачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.3 Закону україни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2009 року в сумі 254524 грн. 00 коп. (арк. справи 15-17).

Крім того, в даному випадку, в тому числі, ставиться питання про стягнення з відповідача на користь державного бюджету штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість, які у відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість. Такі порушення податкового законодавства є підставою для накладення на відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0001932310/0 від 14.12.2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську на відповідача були накладені штрафні санкції у загальному розмірі 127262 грн. (арк. справи 13).

Суду не надано доказів щодо оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, тому він має сплатити суму штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0001932310/0 від 14.12.2010 року було розміщено позивачем на дошці податкових оголошень, про що складений акт від 10.01.2011 року №2, відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Таким чином, податкове зобовязання є узгодженим.

Отже, з відповідача підлягає стягненню податковий борг з податку на додану вартість у сумі 381786 грн. 00 коп., в тому числі:

-податкове зобовязання за основним платежем 254524 грн. 00 коп.;

-штрафні санкції 127262 грн. 00 коп.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Промтех-Луга» про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню як такі, що є законними та обґрунтованими.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С ТА Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Промтех-Луга» про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Промтех-Луга» (91000, м.Луганськ, вул.Сосюри, буд.137) на користь Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську податковий борг в сумі 381786 грн. (триста вісімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено у повному обсязі 24 травня 2011 року.

СуддяС.В. Прудник