Постанова № 16068137, 26.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року о 14-58 годині,                               Справа № 2а-9554/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі           Приймаку Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ПП «Універсалефект»

до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2010 №0004272302/0 та №0004282302/0,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що в період з 19.07.2010 по 06.08.2010 ДПІ було проведено планову виїзну перевірку дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

Перевіркою встановлено, що ПП «Універсалефект» було порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки 18.08.2010 відповідачем було складено акт перевірки №144/23-2/34156325 та винесені податкові повідомлення-рішення: №0004282302/0 від 27.08.2010, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 31859 гривень, та застосовано штрафні санкції у розмірі 6371,8 гривень, та № 0004272302/0 від 27.08.2010 з податку на додану вартість, де сума донарахованого податку склала 33309 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 16654,5 гривень.

Не погодившись з вказаними рішеннями, 06.09.2010 позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 03.11.2010 в задоволенні скарги було відмовлено.

Позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними з наступних підстав.

Щодо порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то вказаних порушень вони не допускали, правовідносини з ПП «Капітал 2006» мали на меті досягнення господарської цілі, є елементом виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу шроту соняшника, а отже, пов’язані з підготовкою, організацією продажу товарів, й витрати на автоперевезення правомірно віднесені до складу валових витрат.

Підставою для невизнання відповідачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Метакомп» є те що, як зазначено в акті (арк. 20) «правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по ПДВ, декларування їх в звітності, підтверджуються лише оформленими належним чином частку документів, які відповідають лише одній умові – підтверджують фактичне отримання послуг».

Що малося на увазі в акті під словом «частку» - позивачу не відомо. Позивач вважає, що вказане не відповідає приписам законодавства, оскільки не передбачено жодною нормою права й зазначає, що всі документи, які підтверджують фактичне отримання послуг, є у них в наявності.

Щодо податкового кредиту, то єдиною підставою для віднесення будь-якої суми до податкового кредиту, є податкова накладна. Податкові накладні перевірено відповідачем, про що свідчить акт перевірки. Таким чином, податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Метакомп» сформовано правомірно й підстав для донарахувань не було.

Крім того, підставою для невизнання податкового кредиту позивача податковим органом є те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ «визнало недійсною» податкову декларацію ТОВ «Метакомп» за березень 2010 року. Така позиція відповідача не відповідає закону. По-перше, в законодавстві взагалі відсутня норма, яка надає право податковому органу визнавати податкову декларацію «недійсною».

По-друге, донарахування податку є адміністративно-господарською санкцією, згідно до приписів Господарського кодексу України. Але застосування цієї санкції можливе тільки при наявності вини позивача. В чому полягає вина ПП «Універсалефект», що декларація ТОВ «Метакомп» визнана недійсною, в акті перевірки взагалі не йдеться.

Щодо правовідносин з ПП «Капітал 2006», то позивач зазначає, що вони є елементом виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу товару - шроту соняшника, а тому витрати на автоперевезення правомірно віднесені ними до складу валових витрат.

В акті ж перевірки ДПІ зазначає, що оскільки відсутні первинні документи обліку автоперевезень, то витрати на автоперевезення товарів позивачем були безпідставно віднесені до валових витрат.

Не погоджуючись з висновками ДПІ, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, 27.08.2010 винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно ПП «Універсалефект»: №0004272302/0 щодо нарахування ПДВ на загальну суму 49963,5 гривень та №0004282302/0 щодо нарахування податку на прибуток на загальну суму 38230, 8 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що витрати позивача

по договору з ПП «Капітал 2006» не можуть бути віднесені до складу валових витрат як такі, що пов’язані зі здійсненням власної господарської діяльності та діяльності, спрямованої на отримання доходу. Позивачем у I кварталі 2010 року до складу валових витрат віднесені витрати, не пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва у розмірі 35416,75 гривень.

Також не можуть бути віднесені до складу валових витрат витрати у розмірі 127435 гривень по договору з ТОВ «Метакомп».

Вказаний висновок ДПІ ґрунтується на тому, що виконання робіт по

перевезенню ПП «Капітал 2006» та ТОВ «Метакомп» не оформлювалося випискою талону замовника, оплата послуг перевізника здійснювалася за актами виконаних робіт, при цьому в актах вказувалося не відпрацьований перевізником час, а лише пробіг автомобіля перевізника. Оплата послуг перевізника здійснювалася по розцінкам за пробіг автомобіля, в актах виконаних робіт не вказувалося показання спідометра автомобіля, кількість поїздок, марка авто - вказується лише пробіг автомобіля перевізника.

Таким чином, неможливо встановити зв'язок послуг перевезення ПП «Капітал 2006» та ТОВ «Метакомп» з господарською діяльністю позивача.

Також відповідач зазначає, що позивач не мав право на отримання податкового кредиту, оскільки у покупця виникає право на податковий кредит у момент виникнення податкових зобов’язань у продавця. ПП «Украгроекспорт» і ТОВ «Метакомп», з якими позивач мав господарські відносини, не виконували своїх податкових зобов’язань.

У зв’язку з цим, позивачем безпідставно завищено суму податкового кредиту на 22029 гривень.

У судовому засіданні представник відповідача просить суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 19.07.2010 по 06.08.2010 ДПІ було проведено планову виїзну перевірку дотримання ними податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

Перевіркою встановлено, що ПП «Універсалефект» було порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток встановлено завищення валових витрат у розмірі 127435 гривень.

До складу валових витрат включено витрати, не пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва й продажем продукції.

За результатами перевірки 18.08.2010 відповідачем було складено акт перевірки за №144/23-2/34156325 та 27.08.2010 винесені податкові повідомлення-рішення: №0004282302/0, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 31859 гривень, штрафні фінансові санкції - 6371,8 гривень та № 0004272302/0 з ПДВ, де сума донарахованого податку склала 33309 гривень та штрафні (фінансові) санкції - 16654,5 гривень.

Не погодившись з вказаними рішеннями, 06.09.2010 позивачем було подано скаргу. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 03.11.2010 в задоволенні скарги було відмовлено.

Судом встановлено, що 04.01.2010 між позивачем та Учбово-дослідним племінним птаховодческим заводом ім. Фрунзе, розташованим в с. Фрунзе АР Крим, було укладено договір купівлі-продажу шроту соняшника, виробництва ЗАТ «Пологівський ОЕЗ». Згідно до пунктів 1.1., 3.1. та 4.4. цього договору, доставка товару відбувається транспортом продавця (тобто транспортом ПП «Універсалефект»). Зобов’язання щодо поставки товару є виконаними продавцем в момент передання товару в с. Фрунзе АР Крим.

01.02.2010 між позивачем та ПП «Капітал 2006» було укладено договір з автоперевезень шроту соняшника. Вказані обставини підтверджуються копіями договорів.

ПП «Капітал 2006» має відповідну ліцензію та автотранспорт – вантажні автомобілі.

Шрот соняшника доставлявся з м. Пологи до с. Фрунзе АР Крим, про що свідчать подорожні листи вантажного автомобіля. Але вказаний документ є внутрішнім документом ПП «Капітал 2006», оскільки підтверджує затрати цього підприємства, а не позивача.

На кожну доставку товару складалася товарно-транспортна накладна, яка засвідчувалася підписами та печатками підприємства позивача, підприємства-перевізника, та підприємства-отримувача вантажу.

За наслідками вказаної господарської операції позивачем та підприємством-авто- перевізником складався акт виконаних робіт, де зазначалася вартість послуги та сума послуги.

ПП «Капітал 2006» виставляло рахунок на оплату послуг з автоперевезення, з ціною позивач погодився, сплативши встановлену ціну, про що свідчать виписки з рахунків в установі банку.

Всі суттєві умови договору були погоджені й жодних взаємних претензій між позивачем- перевізником та отримувачем вантажу не було. Договір було виконано.

Отже, суд вважає, що правовідносини з ПП «Капітал 2006» мали на меті досягнення господарської цілі, є елементом виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу шроту соняшника, пов’язані з підготовкою, організацією продажу товарів, тому витрати на автоперевезення правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

Таким чином, суд вважає, що підстав для донарахувань позивачу податку на прибуток підприємств і застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій не було.

В акті перевірки зазначено, що відсутні суттєві умови договору - дані щодо найменування та кількості вантажу, його пакування, умови та термін перевезення вантажів, місце та час навантаження та розвантаження.

Проте не зрозуміло, яким чином наявність або відсутність вказаних умов впливає на порушення чи додержання приписів пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо ціни, суми договору, найменування товару, його кількості, то вони також узгоджені сторонами шляхом підписання товаросупровідної документації, виставлянням рахунку перевізника (оферти) та оплати послуг (акцепту) вантажовідправлювачем.

В акті перевірки стверджується, що, згідно до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», повинні складатися товарно-транспортні накладні.

Вказані документи складалися на кожну доставку товару.

Щодо подорожнього листа, то позивач не використовув свій автотранспорт, а наймав транспорт інших суб’єктів господарської діяльності. Тому, згідно до Правил, на які послався відповідач, обов’язок зберігати ці подорожні листи – це обов’язок перевізника. Це його документ, який підтверджує витрати автоперевізника, і без якого, згідно до правил дорожнього руху, водій не вправі здійснювати автоперевезення. На запит позивача, перевізником ПП «Капітал 2006» надано копії подорожніх листів.

Наказ №488 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», на який послався відповідач в акті перевірки, дійсно в пункті 2 містить положення: «вважати обов’язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності». Цей наказ – це регуляторний акт. Він підлягає обов’язковому застосуванню тільки після його погодження з Держкомпідприємництвом та реєстрації в Мінюсті. Між тим, Мінюстом наказ не зареєстровано.

Судом встановлено, що ДПІ було неправомірно не прийнято як доказ віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні, надані ПП «Капітал 2006», з вищевказаних автоперевезень.

В інших напрямках товар покупцям доставлявся ТОВ «Метакомп». Договір з вказаним товариством аналогічний договору з ПП «Капітал 2006», а тому підстави не- визнання податковим органом валових витрат по вказаному договору ті ж самі.

Договори з автоперевізником ТОВ «Метакомп» продавцем та покупцями виконано належним чином. Жодних взаємних претензій сторони не мають.

Щодо податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Метакомп», судом встановлено, що підставою для невизнання відповідачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Метакомп» є, як зазначено в акті (арк. 20), те, що «правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по ПДВ, декларування їх в звітності, підтверджуються лише оформленими належним чином частку документів, які відповідають лише одній умові – підтверджують фактичне отримання послуг».

Вказаний висновок перевіряючих суду, як і позивачу, не зрозумілий: що малося на увазі під словом «частку».

Щодо податкового кредиту, то єдиною підставою для віднесення будь-якої суми до податкового кредиту, є податкова накладна. Податкові накладні перевірено відповідачем, про що свідчить акт перевірки. Таким чином, податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Метакомп» сформовано правомірно. Підстав у позивача для донарахувань не було.

Крім того, судом встановлено, що підставою для невизнання податкового кредиту позивача податковим органом є те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ визнало недійсною податкову декларацію ТОВ «Метакомп» за березень 2010 року.

Між тим, вказане твердження ДПІ є невірним, оскільки донарахування податку є адміністративно-господарською санкцією, згідно до приписів Господарського кодексу України. Застосування цієї санкції можливе тільки при наявності вини підприємства.

В акті перевірки відсутнє посилання на норму права, яка б встановлювала залежність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ від невизнання декларації ТОВ «Метакомп».

Суд вважає, що вини позивача в невизнанні ДПІ у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровськ податкової декларації ТОВ «Метакомп» немає. Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є неправомірними.

Окремо слід зазначити щодо донарахування податковим органом сум податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ПП «КФ Украгроекспорт» на суму 7823 гривень.

В акті перевірки зазначено, що в 2008 році в додатку №5 до податкової декларації ПП «КФ Украгроекспорт» не було внесено суми ПДВ по взаємовідносинах з позивачем.

Суд вважає, що у даному випадку відсутня вина позивача в невключенні його контрагентом сум податку на додану вартість до податкової декларації.

Таким чином, господарська діяльність позивачем здійснювалася відповідно до приписів податкового законодавства України.

А тому висновки ДПІ, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті відносно ПП «Універсалефект» 27.08.2010: №0004272302/0 та №0004282302/0, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись ст.ст.17,158-167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені 27.08.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно ПП «Універсалефект»: №0004272302/0 щодо нарахування податку на додану вартість на загальну суму 49963 (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят три) гривні 5 копійок та №0004282302/0 щодо нарахування податку на прибуток на загальну суму 38230 ( тридцять вісім тисяч двісті тридцять ) гривень 8 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі складена 28.04.2011.

Суддя О.В. Матяш