Постанова № 16068029, 27.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року о 12 год. 21 хв. Справа № 2а-10725/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Прасова О.О., суддів Артоуз О.О., Каракуша С.М., при секретарі Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача Дьяченко В.В., представника Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області Слюсар С.А., представника Державної податкової адміністрації України Шавло Р.О. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь»

до Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, Державної податкової адміністрації України

про встановлення факту порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь» (далі за текстом позивач або ТОВ «Інтерсталь») до Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області (далі за текстом Відповідач1 або ДПІ у м.Енергодар Запорізької області), Державної податкової адміністрації у Запорізької області (далі за текстом Відповідач2 або ДПА у Запорізької області), Державної податкової адміністрації України (далі за текстом Відповідач3 або ДПА України) про: встановлення факту порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строку позовної давності стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій; визнання неправомірними та скасування рішень: №7695/10/25-006 від 15.07.2010 про результати розгляду первинної скарги, №4200/10/25-020 від 20.09.2009 про результати розгляду скарги, №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 про результати розгляди скарги; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202301/0 від 27.04.2010, №0000202301/1 від 15.07.2010, №0000202301/2 від 20.09.2010, №0000202301/3 від 10.12.2010.

У позові позивачем зазначено, що у липні 2008 року за умовами договору купівлі-продажу №18/06-г від 18.06.2008 ТОВ «Інтерсталь» придбало у ТОВ «Екоспец-Ресурс» горох на загальну суму 189145 грн. 00 коп. згідно податкових накладних №20/6 від 20.06.2008 на суму 20000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 3333 грн. 33 коп.) та №03/7 від 03.07.2008 на суму 159145 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17 коп.). Вказана господарська операція та фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною за №03/07 від 03.07.2008 на суму 159145 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17 коп.) та видатковою накладною за №04/07 від 03.07.2008 на суму 30000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 5000 грн. 00 коп.). Факт оплати за придбаний товар підтверджується банківською випискою з ВАТ «УКРЕКСІМБАНК» м.Дніпропетровськ за 03.07.2008. Проте податківці вважають зазначену господарську операцію такою, що суперечить діючому законодавству, недійсним або нікчемним правочином, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 29524 грн. 17 коп. Такі висновки податківців ґрунтуються на тому, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Екоспец-Ресурс» анульовано за рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з 27.10.2009. При цьому, на думку податківців з боку ТОВ «Екоспец-Ресурс» порушено ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч.5 ст.203 ЦК України) за правочинами, здійсненими ТОВ «Екоспец-Ресурс» з підприємствами, у числі яких значиться позивач. Придбаний у ТОВ «Екоспец-Ресурс» горох в подальшому був використаний ТОВ «Інтерсталь» в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме, за умовами договору №08/10 від 08.10.2007 зазначений горох ТОВ «Інтерсталь» було поставлено ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат». Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується договором №08/10 від 08.10.2007, додатковою угодою до даного договору від 02.01.2008, специфікацією №9 від 27.08.2008 до договору №08/10 від 08.10.2007, видатковою накладною №ИН-0000028 від 04.07.2008, довіреністю на отримання товарно-транспортних цінностей серії ЯОЦ №666767 від 04.07.2008. Факт оплати за поставлений товар підтверджується банківськими виписками філії ВАТ «УКРЕКСІМБАНК» за 11.08.2008, за 26.08.2008, за 27.08.2008 з призначенням платежу «Оплата за нут та горох виробничий, згідно договору 08/10 від 08.10.2007». За таких обставин виходить, що податкова накладна за №20/6 від 20.06.2008 та податкова накладна за №03/7 від 03.07.2008 складені з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Також, податкова накладна у відповідності з абз.3 пп.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є не тільки звітним податковим документом, а одночасно і розрахунковим документом. З цього виходить, що сума сплаченого ПДВ у ціні товару в розмірі 29858 грн. 00 коп. правомірно віднесена ТОВ «Інтерсталь» до складу податкового кредиту. Також, є помилковим висновок податкового органу про те, що ТОВ «Інтерсталь» не підтвердило своє право на податковий кредит з огляду на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Екоспец-Ресурс» та ухилення від сплати податків цим контрагентом ТОВ «Інтерсталь». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Екоспец-Ресурс» анульовано за рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з 27.10.2009, а договір купівлі-продажу між ТОВ «Інтерсталь» та ТОВ «Екоспец-Ресурс» був укладений 18.06.2008 та виконаний в повному обсязі задовго до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ. Анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Крім того, податкові повідомлення-рішення №0000202301/0 від 27.04.2010, №0000202301/1 від 15.07.2010, №0000202301/2 від 20.09.2010, №0000202301/3 від 10.12.2010, які є предметом спору, виходячи зі змісту ч.1 ст.208, ч.1 ст.238, ст.250 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки носять конфіскаційний характер. Такі санкції, як вважає представник позивача, можуть застосовуватись протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення субєктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. З моменту укладення договору купівлі-продажу №18/06-г від 18.06.2008 минуло вже більше двох років, тому застосування ДПІ у м.Енергодар до ТОВ «Інтерсталь» будь-яких адміністративно-господарських санкцій є протиправним, як таке, що суперечить вимогам закону. Враховуючи, що ДПІ у м.Енергодар не доведено, що договір купівлі-продажу №18/06-г від 18.06.2008 укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, судом не визнаний як такий, тому висновки Акту перевірки №70/23-0/30284493 від 15.04.2010 є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, а донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником Відповідача1 надано до суду письмові заперечення у яких він зазначив, що в порушення пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2008 року суми ПДВ на підставі податкових накладних: №20/6 від 20.06.2008 на суму 20000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 3333 грн. 33 коп.), №03/7 від 03.07.2008 на суму 159145 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17 коп.), отриманих від контрагента ТОВ «Екоспец-Ресурс». Перевіркою ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя правочин по взаємовідносинам з ТОВ «Екоспец-Ресурс» визнано нікчемним. В результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 29858 грн. 00 коп. У звязку з тим, що на податкових накладних №20/6 від 20.06.2008 та №03/7 від 03.07.2008 є лише підпис без зазначення прізвища ДПІ у м.Енергодар Запорізької області направлено запит до ВПМ Олександрійської ОДПІ для опитування ОСОБА_4 З пояснень останнього виходить, що директором ТОВ «Екоспец-Ресурс» він був до 2009 року, фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «Екоспец-Ресурс» він не здійснював, ніяких документів, окрім реєстраційних, не підписував. Предявлений йому на огляд договір купівлі-продажу №18/06-г від 18.06.2008 та податкові накладні №20/6 від 20.06.2008, №03/7 від 03.07.2008 він не складав і не підписував. Згідно отриманої інформації ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена перевірка ТОВ «Екоспец-Ресурс», за результатами якої складено акт №25/16/35512270 від 27.01.2010. Встановлено, що ТОВ «Екоспец-Ресурс» не має трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності; операції з придбання товару не мали реального, товарного характеру (товар не перевозився і не зберігався). Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Екоспец-Ресурс» анульовано за рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з 27.10.2009 у звязку з неподанням декларацій з ПДВ впродовж 12 календарних місяців. Згідно бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» наявні розбіжності у сумі 29900 грн. 00 коп., а саме не задекларовано податкові зобовязання ТОВ «Екоспец-Ресурс» по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерсталь». За наслідками перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя зроблено висновок, що ТОВ «Екоспец-Ресурс» здійснювало операції товарний характер яких, наявними документами перевіркою не підтверджено. Відповідно до ч.1 ст.216, ч.4 ст.203, ч.2 ст.205, ч.1 ст.206, ч.2 ст.207, ч.1 ст.208 ст.ст.215, 228 ЦК України зазначені правочини є нікчемними в силу закону. Під час перевірки ТОВ «Інтерсталь», аналізом первинних документів по придбанню гороху: податкових накладних №20/6 від 20.06.2008 на суму 20000 грн. 00 коп., №03/7 від 03.07.2008 на суму 159145 грн. 00 коп. та перевіркою змісту операцій за цими документами встановлено невідповідність первинних документів фактичним обставинам проведених операцій. В підтвердження транспортування гороху у кількості 99,55т. ТОВ «Інтерсталь» не надано до перевірки жодного документа, а саме: товарно-транспортної накладної, дорожнього листа, та/або договору на закупівлю послуг перевезення товару. Незважаючи на наявність у ТОВ «Інтерсталь» транспортних засобів, складських приміщень, можливості самостійно здійснювати перевезення та зберігання придбаного товару для подальшої реалізації, позивач на запит ДПІ у м.Енергодар Запорізької області повідомив, що товарно-транспортні накладні по транспортуванню гороху, придбаного у ТОВ «Екоспец-Ресурс», відсутні у звязку з тим, що продукція вивезена замовником зі складу постачальника. Отже, операція по придбанню гороху, згідно податкових накладних №20/6 від 20.06.2008 на суму 20000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 3333 грн. 33 коп.), №03/7 від 03.07.2008 на суму 159145 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17 коп.), складених в момент здійснення операцій, є такою, що суперечить діючому законодавству та вважаються недійсним або нікчемним правочином, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 29857 грн. 50 коп. Крім того, доводи позивача про поставку гороху на ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» в липні 2008 року не підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі» за 3 квартал, згідно якої даний горох було реалізовано в 3 кварталі 2008 року у кількості 42т. на суму 66500 грн. 00 коп. Залишок гороху на складі по даній операції станом на 30.09.2008 становить 57,55т.

У судовому засіданні представник Відповідача1 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Відповідача2 надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що повністю підтримує надані ДПІ у м.Енергодар Запорізької області заперечення, вважає правильним визначення ТОВ «Інтерсталь» податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 44787 грн. 00 коп. Також, Відповідач2 вважає, що прийняте за результатами розгляду повторної скарги позивача Рішення ДПА у Запорізькій області №4200/10/25-020 від 20.09.2010 не містить у собі норм права, а отже, не є нормативно-правовим актом, не містить приписів обовязкового характеру, не встановлює права та обовязки позивача (не є актом індивідуальної дії), а отже не підпадає під визначення ст.17 КАС України. У запереченні представник Відповідача 2 обґрунтовує свою позицію постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-10723/10/0870 за позовом ТОВ «Інтерсталь» до ДПІ у м.Енергодар Запорізької області, ДПА у Запорізької області, ДПА України про скасування інших податкових повідомлень-рішень, які теж прийняті на підставі акту перевірки №70/23-0/30284493 від 15.04.2010. Вказаною постановою суду у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтерсталь» відмовлено.

У судовому засіданні представник Відповідача2 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Відповідача3 надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що повністю підтримує надані ДПІ у м.Енергодар Запорізької області заперечення, вважає правильним визначення ТОВ «Інтерсталь» податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 44787 грн. 00 коп. Також, Відповідач3 вважає, що прийняте за результатами розгляду повторної скарги позивача Рішення ДПА України №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 не містить у собі норм права, а отже, не є нормативно-правовим актом, не містить приписів обовязкового характеру, не встановлює права та обовязки позивача (не є актом індивідуальної дії), а отже не підпадає під визначення ст.17 КАС України. У судовому засіданні представник Відповідача3 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник Відповідача3 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи судом зясовано наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №210767 ТОВ «Інтерсталь» зареєстрований Камянсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області за адресою: 71500, Запорізька область, м.Енергодар, проспект Будівельників, буд.22. Позивач має ідентифікаційний код №30284993.

Згідно Довідки АБ №29/141 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «Інтерсталь» здійснює такі види діяльності (за КВЕД): оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом, оптова торгівля паливом, будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оренда будівельної техніки з оператором.

09.02.1999 ДПІ у м.Енергодар Запорізької області позивач зареєстрований платником податку на додану вартість про що свідчить Свідоцтво №100306530 НБ №161716 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 302849908239.

Позивачем надано до суду Договір купівлі-продажу №18/06-г датований 18.06.2008. Згідно вказаного договору, укладеного ТОВ «Екоспец-Ресурс» у особі ОСОБА_4. (Продавець) з ТОВ «Інтерсталь» у особі ОСОБА_6 (Покупець): кількість, асортимент кожного відвантаження визначається відгрузочними документами, виходячи з потреб покупця; фактичним рахується обєм, відвантажений згідно накладної (п.1.3); якість товару повинна відповідати сертифікату якості заводу-виробника (п.1.4). Розділ 2 Договору визначений як: «Строки та умови постачання». Вказаний Розділ 2 містить тільки п.2.1, у якому зазначено: «Строки постачання узгоджуються обома сторонами згідно замовлення Покупця». Будь-які умови постачання товару (гороху) не зазначені. Відповідно до п.3.3 Договору: «Ціна на Товар узгоджується обома сторонами і відображується в податковій накладній».

Позивачем не надано до суду ані Сертифікату якості заводу-виробника на придбаний товар горох, ані специфікацій щодо вказаного товару.

Дослідженням договору №18/06-г датованого 18.06.2008 встановлено, що підпис і відбиток печатки ТОВ «Екоспец-Ресурс» зміщений вліво від реквізитів Продавця; реквізити Покупця, як і частина умов договору, вписані в надрукований текст договору (у вигляді проекту), без зазначення кількості примірників договору та всіх умов, передбачених ст.ст.670-679, 691 ЦК України.

Позивачем також надано: накладну №04/7 від 03.07.2008 про відпуск ТОВ «Екоспец-Ресурс» 15,79т. гороху на суму 30000 грн. 00 коп. (з яких 5000 грн. 00 коп. ПДВ); накладну №03/7 від 03.07.2008 про відпуск ТОВ «Екоспец-Ресурс» 83,76т. гороху на суму 159115 грн. 00 коп. (з яких 26524 грн. 17 коп. ПДВ). Одержувач товару ТОВ «Інтерсталь», постачання через ОСОБА_6

У наданій позивачем податковій накладній №20/6, виписаній 20.06.2008 ТОВ «Екоспец-Ресурс», зазначено, що обсяги поставки становлять 16666 грн. 67 коп., номенклатура поставки товарів передплата за горох. Вказана податкова накладна має відбиток печатки ТОВ «Екоспец-Ресурс» та підпис без його розшифрування. Однак, форма, затверджена наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (зі змінами і доповненнями), передбачає обовязкове зазначення прізвища особи, яка склала накладну. Також, згідно відмітки, вчиненій у податковій накладній №20/6 від 20.06.2008, вона є копією, яка залишається у продавця. У розділі VІІ вказаної податкової накладної загальна сума коштів, що підлягає оплаті зазначена 2000.00; хоча обсяги поставки (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20% вказані 20000.00 (без визначення виду валюти). Одиниці виміру товару, кількість (обєм, обсяг), ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ у наданій позивачем податковій накладній №20/6 від 20.06.2008 не зазначені. Оригінал податкової накладної, яка видається покупцю тобто позивачу, позивачем до суду не надано.

Дослідженням податкової накладної №03/7, наданої позивачем, встановлено, що вона виписана 03.07.2008 ТОВ «Екоспец-Ресурс» на постачання гороху обсягом 132620 грн. 83 коп.: 83,76 т., ціна поставки одиниці продукції 1583 грн. 34 коп. Вказана податкова накладна має відбиток печатки ТОВ «Екоспец-Ресурс» та підпис без його розшифрування. У розділі VІІ вказаної податкової накладної загальна сума коштів, що підлягає оплаті зазначена 159145 грн. 00 коп., співпадає з визначеною базою оподаткування; сума ПДВ зазначена 26524 грн. 17 коп. Також, згідно відмітки, вчиненої у податковій накладній №03/7 від 03.07.2008 вона є копією, яка залишається у продавця. Оригінал податкової накладної, яка видається покупцю тобто позивачу, позивачем до суду не надано.

Позивачем надано до суду Договір №08/10, укладений 08.10.2007 між ТОВ «Інтерсталь» (Продавцем) та ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» (Покупцем). Предмет договору: купівля продаж товару продовольчої групи. Згідно з п.2.1 Договору ціна, номенклатура, якість і кількість товару визначаються окремо для кожної партії товару за домовленістю сторін і фіксуються у специфікаціях до цього договору, які є його невідємними частинами. Відповідно до специфікації №9 до вказаного Договору від 27.08.2008 позивач продав ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» горох жовтий продовольчій, врожаю 2007 року, фасований у мішки по 50 кг.; всього 182т. на загальну суму 764400 грн. 00 коп. (з яких 127400 грн. 00 коп. ПДВ).

Також, позивачем надано видаткову накладну №ИН-0000028 від 04.07.2008 про постачання 182т. гороху на суму 633360 грн. 00 коп. (з яких 105560 грн. 00 коп. ПДВ). Судом досліджено Довіреність ЯОЦ №666767 від 04.07.2008 видану ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» ОСОБА_7 на отримання 182т. гороху.

Також, позивачем надано виписку про операції за 11.08.2008 відділення в м.Нікополь філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України в м.Дніпропетровську» про перерахунок 420209 грн. 94 коп. (у т.ч. ПДВ 70034 грн. 99 коп.) на рахунок ТОВ «Інтерсталь» з призначенням платежу: оплата за нут і горох продовольчий згідно договору 08/10 від 08.10.2007.

Згідно наданої позивачем виписки про операції за 26.08.2008 відділення в м.Нікополь філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України в м.Дніпропетровську» ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» перераховано 145386 грн. 07 коп. (в т.ч. ПДВ 24231 грн. 01 коп.) на рахунок ТОВ «Інтерсталь» з призначенням платежу: оплата за нут і горох продовольчий згідно договору 08/10 від 08.10.2007.

За випискою про операції за 27.08.2008 відділення в м.Нікополь філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України в м.Дніпропетровську» ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» перераховано 410274 грн. 73 коп. (в т.ч. ПДВ 68379 грн. 12 коп.) на рахунок ТОВ «Інтерсталь» з призначенням платежу: оплата за нут і горох продовольчий згідно договору 08/10 від 08.10.2007.

Також, позивачем надано Договір №23/06/Г, укладений 23.06.2008 ТОВ «Інтерсталь» з ТОВ «Лован ЛТД». Предметом відповідно до п.1.1.-1.2. цього договору є оплатна передача у власність товару вказаний у додатках до цього договору, у строки, в місці та на умовах, вказаних в додатках до цього Договору. Відповідно до п.4.1. цього Договору товар повинен відвантажуватися в поліпропіленових мішках по 50кг в мішку. За Додатком №1 до цього договору, датованого 23.06.2008, ТОВ «Лован ЛТД» зобовязане передати ТОВ «Інтерсталь» товар: горох жовтий продовольчий врожаю 2007 року у кількості 115т. на загальну вартість 400000 грн. 00 коп. до 01.08.2008 за рахунок та транспортом ТОВ «Інтерсталь».

Позивачем надана видаткова накладна №ЛЛ-001442 від 25.06.2008 за якою ТОВ «Лован ЛТД» відпустив ТОВ «Інтерсталь» за договором №23/06/Г від 23.06.2008 горох жовтий продовольчий 115т. на загальну суму 400000 грн. 00 коп. (з яких 66666 грн. 67 коп. ПДВ).

Позивачем також надано до суду: Контракт №00019/06, укладений 19.06.2008 ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» з компанією «HAMAMA MEIR TRADING 1996 Ltd», Ізраіль, Тель-Авив; ВМД; фітосанітарні сертифікати на товар горох.

Відповідачем надано до суду направлені ДПІ у Суворівському районі м.Одеси в електронному вигляді: Довідку «Про результати невиїзної перевірки» ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» №7536/23-1 від 22.12.2010. Зустрічною перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Інтерсталь», яке мало правові відносини з платником податків.

Згідно наданої відповідачем Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.01.2010 державним реєстратором внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Екоспец-Ресурс», а 08.02.2010 відомостей про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (69000, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, буд.7).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №127, складеного 16.04.2010 стосовно директора ТОВ «Інтерсталь» ОСОБА_6 за ч.1 ст.163-1 КУпАП, постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.04.2010 у справі №3-893/2010 виявлено 16.04.2010 порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Позивачем не надано до суду доказів скасування постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.04.2010, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до наданих відповідачем: Заяви про взяття на податковий облік ТОВ «Екоспец-Ресурс» (Форма №1-ОПП), листа ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 26.11.2010 за вих.№7070/7/26-51 засновником юридичної особи є ОСОБА_9, ідентифікаційний номер якого (згідно бази ДРФО ДПА України) ліквідовано у 2009 році у звязку зі смертю.

Судом також досліджено: Акт №661/35512270 від 27.10.2009 про анулювання з 27.10.2009 реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Екоспец-Ресурс»; податкові декларації з податку на додану вартість за 6 місяців, за 7 місяців 2008 року, Акт №171/16/35512270 про неподання податковому органу декларації з податку на додану вартість.

Згідно з п.2, 3 висновку Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №70/23-0/30284493, складеного 15.04.2010 ДПІ у м.Енергодар Запорізької області, встановлено порушення ТОВ «Інтерсталь»: пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 29858 грн. 00 коп., в тому числі за липень 2008 року на суму 26823 грн. 00 коп., за серпень 2008 року на сум 2728 грн. 00 коп., за жовтень 2008 року на суму 307 грн. 00 коп.; пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено відємне значення у сумі 3342 грн. 00 коп., в тому числі у липні 2008 року в сумі 3035 грн. 00 коп., в серпні 2008 року на суму 307 грн. 00 коп., у вересні 2008 року на суму 307 грн. 00 коп.

Відповідачем надано до суду Розрахунок штрафних санкцій по ТОВ «Інтерсталь», у п.2 якого зазначено, що у відповідності до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано штрафних санкцій за липень 2008 року 56328 грн. 30 коп., за серпень 2008 року 5456 грн. 00 коп., за жовтень 2008 року 552 грн. 60 коп., з урахуванням 50% максимального штрафу визначено до сплати 14929 грн. 00 коп.

За результатами розгляду Акту перевірки №70/23-0/30284493 від 15.04.2010 ДПІ у м.Енергодар Запорізької області відносно ТОВ «Інтерсталь» прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Форми«Р» №0000202301/0 від 27.04.2010. Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області визначено податкове зобовязання відповідачу з податку на додану вартість у сумі 44787 грн. 00 коп., з яких 29858 грн. 00 коп. основного платежу та 14929 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем надано Рішення про результати розгляду первинної скарги №7694/10/25-006 від 15.07.2010 в якому зазначені відомості, аналогічні викладеним у запереченні Відповідача1. За цим Рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області відповідно до пп.1 п.9 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженої 11.12.1996 наказом ДПА України №29, зареєстрованої 18.12.1996 в Міністерстві юстиції України за №723/1748, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000202301/0 від 27.04.2010, а скаргу ТОВ «Інтерсталь» без задоволення.

Вказаним Рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області не вимагало від ТОВ «Інтерсталь» вчинення будь-яких дій, не передбачало додаткових зобовязань від платника податків. Отже, вказане рішення не містить у собі ознак акту індивідуальної дії.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м.Енергодар Запорізької області відносно ТОВ «Інтерсталь» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202301/1 від 15.07.2010. Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області визначено податкове зобовязання відповідачу з податку на додану вартість у сумі 44787 грн. 00 коп., з яких 29858 грн. 00 коп. основного платежу та 14929 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом досліджено надане позивачем Рішення про результати розгляду повторних скарг Рішення ДПА у Запорізькій області №4200/10/25-020 від 20.09.2010 в якому зазначені відомості, аналогічні викладеним у запереченні Відповідачів1, 2. За цим Рішенням ДПА у Запорізькій області залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000202301/0 від 27.04.2010 та Рішення про результати розгляду первинної скарги №7694/10/25-006 від 15.07.2010.

Вказане Рішення не вимагає від ТОВ «Інтерсталь» вчинення будь-яких дій, не передбачає додаткових зобовязань від платника податків, не містить у собі приписів обовязкового характеру, не встановлює права та обовязки позивача. Отже, вказане рішення не містить у собі ознак акту індивідуальної дії.

За урахуванням Рішення ДПА у Запорізькій області №4200/10/25-020 від 20.09.2010 відносно ТОВ «Інтерсталь» ДПІ у м.Енергодар Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202301/2 від 20.09.2010. Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області визначено податкове зобовязання аналогічні попереднім.

Позивачем надано до суду Рішення ДПА України №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 про результати розгляду повторних скарг в якому зазначені відомості, аналогічні викладеним у запереченні Відповідача1,3. За цим Рішенням ДПА України залишено без змін: податкові повідомлення-рішення №0000202301/0, №0000202301/1, №0000202301/2, Рішення ДПА у Запорізькій області №4200/10/25-020 від 20.09.2010, а скарги ТОВ «Інтерсталь» без задоволення.

Вказаним Рішенням ДПА України не вимагало від ТОВ «Інтерсталь» вчинення будь-яких дій, не передбачало додаткових зобовязань від платника податків. Надано розяснення, що відповідно до абз.4 пп.5.2.2 та 5.2.4, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення податкового органу не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду. Отже, вказане рішення не містить у собі ознак акту індивідуальної дії.

За результатами розгляду повторних скарг та з урахуванням Рішення ДПА України №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 відносно ТОВ «Інтерсталь» ДПІ у м.Енергодар Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202301/3 від 10.12.2010. Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Енергодар Запорізької області визначено податкове зобовязання аналогічні попереднім.

З вказаних підстав судом встановлено, що саме податкові повідомлення-рішення №0000202301/0, №0000202301/1, №0000202301/2, №0000202301/3 прийняті ДПІ у м.Енергодар Запорізької області зобовязують ТОВ «Інтерсталь» сплатити за платежем НОМЕР_1 податок на додану вартість у сумі 44787 грн. 00 коп. (з них 29858 грн. 00 коп. основного платежу та 14929 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій) і є актом індивідуальної дії щодо вказаного субєкта господарювання.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з нижче зазначених підстав.

1.Як зазначено у висновках Акту перевірки №70/23-0/30284493, складеного 15.04.2010 ДПІ у м.Енергодар Запорізької області, встановлено порушення ТОВ «Інтерсталь» пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 29858 грн. 00 коп. та пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено відємне значення у сумі 3342 грн. 00 коп. Вказані висновки Акту не змінені на день прийняття судом рішення, є дійсними, а факти, викладені в акті не спростованими у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час прийняття оспорюваних рішень) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Строки давності та їх застосування стосовно вказаних правовідносин встановлюється пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно приписів ч.1, ч.2 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

У ст.239 Господарського кодексу України відсутні адміністративно-господарські санкції, які б передбачали донарахування податку, або самостійне визначення податковим органом зобовязання платника податку.

Отже, прийняті ДПІ у м.Енергодар Запорізької області стосовно позивача податкові повідомлення-рішення №0000202301/0, №0000202301/1, №0000202301/2, №0000202301/3 не є адміністративно-господарськими санкціями.

З вказаних причин застосування строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України, як це вимагає ТОВ «Інтерсталь» у позові, не ґрунтується на законодавстві, тому є незаконним.

Також, суд бере до уваги, що ані ч.4 ст.105, ані ч.2 ст.162 КАС України не передбачено встановлення будь-яких фактів, в тому числі й порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строку позовної давності стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інтерсталь» про встановлення факту порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строку позовної давності стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій не ґрунтуються на нормах законодавства, тому не підлягають задоволенню.

2.Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» «…» контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. «…» З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. «…» Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку. Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту «…».

Судом не встановлено порушення прав і інтересів позивача під час прийняття рішень: №7695/10/25-006 від 15.07.2010 про результати розгляду первинної скарги, №4200/10/25-020 від 20.09.2009 про результати розгляду скарг, №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 про результати розгляди скарги, а отже відсутні й підстави визнання їх неправомірними та скасування.

3.Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202301/0 від 27.04.2010, №0000202301/1 від 15.07.2010, №0000202301/2 від 20.09.2010, №0000202301/3 від 10.12.2010 позивач посилається на право податкового кредиту при здійсненні операцій з горохом.

Вказане право на податковий кредит позивач обґрунтовує придбанням у ТОВ «Екоспец-Ресурс» гороху на загальну суму 189145 грн. 00 коп. згідно податкових накладних №20/6 від 20.06.2008 та №03/7 від 03.07.2008. Як зазначає позивач, вказана господарська операція та фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною за №03/07 від 03.07.2008 та видатковою накладною за №04/07 від 03.07.2008, банківською випискою з ВАТ «УКРЕКСІМБАНК» м.Дніпропетровськ за 03.07.2008.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням зазначеного, первинні документи повинні відображати зміст та обсяг господарської операції, засвідчувати її реальність.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено у п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Враховуючи, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерському обліку, то наявність податкової накладної, докази списання коштів в оплату товарів є обовязковими доказами, але не вичерпними. Для достовірного зясування факту виконання операцій мають бути використані й інші первинні документи.

Таким чином, факт виконання операції засвідчується рядом первинних документів, жодний з яких не повинен викликати будь-якого сумніву. Реальність господарської операції зясовується через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

У розділі 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), зазначено, що товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.11.5 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п.11.7 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Позивачем не надано до суду товарно-транспортних накладних у підтвердження перевезення товару, придбаного у ТОВ «Екоспец-Ресурс», як до позивача від ТОВ «Екоспец-Ресурс», так і від позивача до інших субєктів господарювання, яким було реалізовано позивачем даний товар.

Також, позивачем не надано до суду жодного будь-якого доказу у підтвердження перевезення (переміщення) вказаного товару як до позивача від ТОВ «Екоспец-Ресурс», так і від позивача до інших субєктів господарювання, яким було реалізовано позивачем даний товар.

У ч.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п.4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, запаси це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Згідно з п.3.6 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2 (далі «Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів»), приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею) (п.3.6 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів»).

Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (п.3.12 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів»).

Вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи (п.3.14 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів»).

Типові форми акту про приймання матеріалів та накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193.

Вказані первинні документи позивачем до суду не надано.

Позивачем не обґрунтовано: причини не надання до суду доказів перевезення (доставляння) ТОВ «Екоспец-Ресурс» гороху ТОВ «Інтерсталь»; причини отримання від вказаного контрагенту лише накладної №04/7 від 03.07.2008, накладної №03/7 від 03.07.2008, податкових накладних: №20/6 від 20.06.2008, №03/7 від 03.07.2008.

Загальна кількість гороху придбаного ТОВ «Інтерсталь» у ТОВ «Екоспец-Ресурс» за накладною №04/7 від 03.07.2008 та накладною №03/7 від 03.07.2008 складає 99,55 тон.

Позивачем документально не доведено, що саме ці 99,55 тон гороху є частиною, яка ввійшла до 182 тон гороху, проданого позивачем на ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» та що саме ці 99,55 тон гороху перевірялись Державною інспекцією по карантину рослин у Полтавській області.

З наданих позивачем документів не вбачається, що операція з придбання ТОВ «Інтерсталь» у ТОВ «Екоспец-Ресурс» 99,55 тон гороху мала відношення до міста Хорол Полтавської області.

Також, з первинних документів наданих позивачем в обґрунтування товарності операцій не вбачається виконання всіх вимог, передбачених ст.ст. 670-679, 691 ЦК України при здійсненні постачання товару як ТОВ «Екоспец-Ресурс», так і ТОВ «Інтерсталь».

За приписами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, при відсутності документів про перевезення/переміщення товару з одночасною відсутністю у позивача оригіналів податкових накладних: №20/6 від 20.06.2008, №03/7 від 03.07.2008, наявності суперечливих відомостей в них суд приходить до висновку про недоведеність позивачем товарності операції, яка підлягає оподаткуванню.

Вказані обставини тягнуть за собою відсутність підстав до віднесення 29858 грн. 00 коп. до податкового кредиту, як це передбачено пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Всі вищевказані обставини свідчать про доведеність Відповідачами 1,2,3 як фактів, порушення ТОВ «Інтерсталь» вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», викладених у Акті перевірки №70/23-0/30284493 від 15.04.2010, так і правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень №0000202301/0 від 27.04.2010, №0000202301/1 від 15.07.2010, №0000202301/2 від 20.09.2010, №0000202301/3 від 10.12.2010.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 94, 128, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь» до Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області, Державної податкової адміністрації у Запорізької області, Державної податкової адміністрації України про: встановлення факту порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строку позовної давності стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій; визнання неправомірними та скасування рішень: №7695/10/25-006 від 15.07.2010 про результати розгляду первинної скарги, №4200/10/25-020 від 20.09.2009 про результати розгляду скарги, №13170/6/25-0515 від 06.12.2010 про результати розгляди скарги; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202301/0 від 27.04.2010, №0000202301/1 від 15.07.2010, №0000202301/2 від 20.09.2010, №0000202301/3 від 10.12.2010 відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29.04.2011

Головуючий суддя /підпис/ О.О. Прасов

Суддя /підпис/ О.О. Артоуз

Суддя /підпис/ С.М. Каракуша

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.О. Прасов