Ухвала суду № 16065794, 24.05.2011, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22-ц-3610/11 Головуючий у І інстанції Проць Т.В.

Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем України

24 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.

при секретарі: Григорєвій Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3»на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» про визнання договору недійсним та стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року публічне акціонерне товариства «Родовід банк» звернулось в суд із вказаним позовом і просило визнати недійсними: договір іпотеки, укладений 25 січня 2010 року між АТ «Родовід банк»і ОСОБА_2, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 2.02.2010 року між АТ «Родовід банк»і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3», договір про припинення дії кредитного договору укладений 2 лютого 2010 року між АТ«Родовід банк» і СТОВ СОЮЗ-3», стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 33896590грн.63коп.

Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що земельна ділянка площею 20,0339га, розташована на території Української міської ради, яка відповідно до Державного акту на право власності на землю належить ОСОБА_2 і була передана в іпотеку в дійсності не існує, рішення Українською міською радою про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 не приймалось, підписи на Державному акті та печатка є підробленими, а тому оспорювані договори є недійсними, так як не відповідають вимогам закону.

Ухвалою Обухівського районного суду від 14 березня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог до СТОВ «СОЮЗ-3»закрито відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений між ПАТ «Родовід банк»та ОСОБА_2 25.01.2010 року. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ПАТ «Родовід банк»та ОСОБА_2 2.02.2010 року. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СТОВ «СОЮЗ-3» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що на час укладення договорів іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя відповідач ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки, яка була передана в іпотеку.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони ґрунтуються на матеріалах і справи і узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька обєктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що 20.11.2008 року між ВАТ «Родовід банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Родовід банк», і СТОВ «СОЮЗ-3»укладено кредитний договір, згідно якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в межах 35700000грн. терміном до 17.11.2014 року.

25 січня 2010 року між ВАТ «Родовід банк»і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній для забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань СТОВ «СОЮЗ-3»перед банком за кредитним договором від 20.01.2008 року, передав в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 20,0339га, кадастровий номер 3223151000:03:002:0084, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

2 лютого 2010 року ПАТ «Родовід банк» і ОСОБА_2 уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким домовились задовольнити забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом передачі ПАТ «Родовід банк» права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання грошових зобовязань СТОВ«СОЮЗ-3»за кредитним договором.

В цей-же день сторони уклали договір про припинення дії кредитного договору.

Як вбачається із листа Української міської ради від 15.06.2010 року (том 1 а.с.97) відносно громадянина ОСОБА_2 Українська міська рада рішення про надання у власність земельної ділянки не приймала.

Листом від 1.06.2010 року управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області повідомило, що до бази даних програмного забезпечення Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку на ім.я ОСОБА_2 з відповідним кадастровим номером не вносились, землевпорядна документація відсутня. (том.1 а.с.148).

Висновками судово-криміналістичних експертиз встановлено, що відбитки гербової печатки на Державному акті на ім.я ОСОБА_2 нанесені не гербовою печаткою «Д»Україна* Державний комітет України по земельних ресурсах *Київське обласне управління земельних ресурсів* Обухівський районний відділ земельних ресурсів* ідентифікаційний код 24216495; підписи від імені ОСОБА_4, ОСОБА_5 в оригіналі Державного акту на ім.я ОСОБА_2 виконані не ними, а іншими особами. (то1 а.с.124-125, 142).

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до вірного висновку, що оскільки на час укладення договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя відповідач ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки, переданої в іпотеку, то відповідно до вимог ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку» вказані договори необхідно визнати недійсними.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду щодо наявності підстав для визнання недійсними договорів іпотеки і про задоволення вимог іпотекодержателя зроблено на доказах, які не є допустимими відповідно до ст.59 ЦПК України є необґрунтованими.

Висновки суду ґрунтуються на доказах, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні. Зібраним доказам дана належна правова оцінка. Представником апелянта в ході судового розгляду позовні вимоги не спростовано. Підстав вважати докази недопустимими не вбачається.

Доводи апелянта про те, що Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім.я ОСОБА_2 в установленому законом порядку не визнано недійсним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки задовольняючи позов, суд виходив із того, що на час укладення договору іпотеки відповідач ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді