Постанова № 16064883, 17.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6071/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойка М.І.

при секретаріСметані М.В.

за участі:

представників позивача Григорєвої О.В., Єфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул.50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецько -Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України та її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України та її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем проведено перевірку відповідача, в ході якої встановлено, що відповідачем при наданні послуг з перевезення пасажирів порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині відсутності схеми маршруту та квитково-касового листа, про що складено акт № 222172 від 24.11.2010 року. За результатами розгляду даного акту 10.01.2011 року було винесено постанову № 118590 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. Позивач просив суд стягнути зазначену суму з відповідача.

Представник Донецько-Ясинуватської транспортної прокуратури в судове засідання зявився, надав пояснення аналогічні обставинам викладеним у позові. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України та її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності ст.361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор у даному випадку представляє інтереси держави в суді, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом заяви вимог про стягнення заборгованості на користь державного бюджету.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Крім того, відповідно до абз. 2 п.п. 4 п. 4 цього Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у передбачених законодавством випадках державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.

Зокрема, згідно з п. 8 зазначеного вище Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Відповідно до зазначених вище вимог територіальним органом позивача було проведено перевірку відповідача, в результаті якої було виявлено порушення відповідачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що було складено акт № 222172 від 24.11.2010 року.

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.60 зазначеного Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатом розгляду акту позивачем було винесено постанову від 10.01.2011 року № 118590, яким до відповідача було застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до відповідальності позивача є надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону, а саме: відсутня схема маршруту та квитково-касовий лист.

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно застосував фінансові санкції до відповідача. За таких підстав, суд прийшов до висновку, що зазначена постанова про застосування фінансових санкцій № 118590 від 10.01.2011 року є такою, що відповідає нормам законодавства, що є підставою для сплати Приватного підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодооскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, в даному випадку позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких підстав, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецько -Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України та її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (83122, АДРЕСА_1) фінансові санкції у сумі - 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь Державного бюджету України (р/р 31112106700002, ГУДК Донецької області, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100)

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Бойко М.І.