Постанова № 16064766, 26.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5584/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Гордієнко Г.О.,

представника відповідача Саєнка С.В.,

представника відповідача Скакуна І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення № 66/5 24.03.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» звернулося до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення № 66/5 24.03.2011 року. В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення 66/5 24.03.2011 про фінансові застосовуються на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключено згідно Законом України 08.07.2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто з часу набрання чинності вказаною нормою (01.01.2011 року) вимоги Пенсійного фонду незаконними.

Крім того, п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до 01.01.2011 року передбачав, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у 10 відсотків суми страхових внесків, були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних доходів громадян.

На думку позивача, всупереч викладеної норми права, на підставі перевірки Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Донецька за одне й теж порушення прийнято два рішення про застосування фінансових санкцій, а саме рішення № 66/5 24.03.2011 року - 170 грн. (десяти неоподатковуваних доходів громадян) та рішення № 64/5 24.03.2011 року - 9 386 грн. (10 відсотків суми страхових внесків).

Дані Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Донецька позивач вважає незаконними, в зв'язку з тим, що суперечать приписам п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до 01.01.2011 року. Тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 66/5 24.03.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали заперечення на позовну заяву, в яких зазначено наступне. Відповідно до ст. 64 Закону України 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 5 Закону України 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та відповідно до плану проведення перевірок платників страхових внесків (наказ управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька 24.12.2010 року № 412) в період з 15.03.2011 року по 21.03.2011 року була проведена планова перевірка позивача відповідно до затвердженого плану перевірки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати безоплатно органів державної влади, підприємств, установ організацій незалежно форм власності, виду діяльності та господарювання фізичних осіб - підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

24.03.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на підставі первинних документів було винесено рішення за № 66/5 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 7 Прикінцевих положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на період до повного стягнення заборгованості сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Крім того, представники відповідача зазначили, що згідно з ч. 15 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Тому представники відповідача у судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» юридичною особою (ідентифікаційний код 36380369), зареєстровано виконавчим комітетом Донецької ради 12.02.2009 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 431655 (а.с. 26).

Як вбачається матеріалів справи у період з 15.03.2011 року по 21.03.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей про застрахованих осіб до органів Пенсійного фонду за період з 12.02.2009 року по 01.01.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 139 21.03.2011 року (а.с. 7-14).

24 березня 2011 року відповідач за наслідками розгляду акту № 139 21.03.2011 року прийняв рішення № 66/5 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» застосовано фінансові у вигляді штрафу у 170 грн. (а.с.6).

Суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин законодавство в редакції, яка діяла на момент виникнення.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 року № 1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керуватися принципом законності, відповідно до якого перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові службові особи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інструкцією про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N21-1, яка зареєстрована в Міністерстві України 16.01.2004 року за N 64/8663 (далі Інструкція №21-1), визначено процедуру та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно форм власності, виду діяльності господарювання та фізичними особами, нарахування сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 року N 26-1, яка зареєстрована в Міністерстві України 24.11.2009 року за N1136/17152 страхувальники формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не через 20 календарних днів дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом для них календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно п. 2.20 вищезазначеного порядку паперовий звіт заповнюється українською мовою друкованими літерами кульковою ручкою синьою або чорною пастою. Помарки та виправлення не допускаються. Пунктом 2.18 встановлено, що звіт до органів Пенсійного фонду формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на відповідно до Закону нараховуються страхові внески.

У порушення вищевказаного пункту порядку в звітності, яка була надана позивачем, прізвища та деяких застрахованих осіб зазначені російською мовою без відповідності україномовній сторінці паспорту.

Так, у звітах позивача щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за січень, лютий 2010 року невірно вказані прізвища та таких застрахованих осіб: «Сополь Сергій Вікторович» вказаний як «Сополь Сергей Викторович»; «Мікула Борис Костянтинович» вказаний як «Микула Борис Константинович»; «Шкарпеткін Олександр Олександрович» вказаний як «Шкарпеткин Олександр Олександрович».

Згідно з пп. 9.3.5 п. 9.3 «Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у 10 відсотків суми страхових внесків, були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних доходів громадян.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України 25.08.2010 року № 14806/03-20 недостовірними відомостями, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, слід розуміти невідповідність даних про розмір заробітної плати, страхових внесків, підстав пільгового обчислення страхового стажу, періодів, за нараховано внески, вказаних страхувальником в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даним, містяться в документах первинного обліку страхувальника та інших документах, підтверджують підставу для обліку страхового стажу, невірно зазначені суми лікарняних та суми нарахувань за час відпусток, невідповідність, ідентифікаційного номеру в індивідуальній відомості про застраховану особу ідентифікаційному номеру згідно з довідкою Державної податкової України тощо.

Таким чином суд вважає, що позивачем у звітності було вказано недостовірні відомості.

Щодо посилань позивача на не чинність ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на період до повного стягнення заборгованості сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Таким чином, оскільки штрафні нараховані за період до 01 січня 2011 року, відповідач мав право застосовувати п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд не приймає доводи позивача про те, що відповідачем за одне й теж порушення прийнято два рішення про застосування фінансових санкцій, з наступних підстав.

Пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» містить декілька видів правопорушень а саме: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та звітності, передбаченої законодавством. Відповідачем прийнято рішення № 66/5 24 березня 2011 року за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та рішення № 64/5 24 березня 2011 року за неподання органам пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування у строки, визначені законодавством. Таким чином, зазначені рішення відповідача прийняті за правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позову та відсутності підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Аріс» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення № 66/5 24.03.2011 року, відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 26 травня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 31 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до суду апеляційної Апеляційна скарга на постанову суду першої подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

Суддя Голуб В. А.