Постанова № 16064225, 01.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7905/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Івченко В.Б

при секретаріОчкасової К.С.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.Б. Івченка, при секретарі судового засідання Очкасової К.С., за участю представника позивача Яковлєва А.В., представника третьої особи Сапешко Н.Г., розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мартенсіт 2010» до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» про зобовязання звільнити з-під арешту грошову суму, перераховану на поточний рахунок, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартенсіт 2010» (далі за текстом позивач, ТОВ «Мартенсіт 2010») звернулось до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції (далі відповідач, ВДВС Артемівського МУЮ), за участю третьої особи Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» про зобовязання звільнити з-під арешту грошову суму, перераховану на поточний рахунок. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що ТОВ «Мартенсіт 2010» 12.05.2011 року помилково на рахунок ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» № 26009000108359 у АТ «Ерсте Банк» м. Київ перерахував грошову суму у розмірі 202956, 00 грн.

В цей же день, позивач письмово звернувся до свого банку з проханням повернути помилково перераховану грошову суму, оскільки цю суму Позивач мав перерахувати іншій особі ТОВ «Торговий дім «Красна гора» у відповідності до договору № 29/04 від 28.04.2011 року.

Банк позивача звернувся до АТ «Ерсте Банк» м. Київ. АТ «Ерсте Банк» звернувся до ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» і проінформував про повернення помилково перерахованих грошових коштів.

ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» у відповідь, повідомив, що ТОВ «Мартенсіт 2010» перед ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» не має невиконаних грошових зобовязань тому надає дозвіл на повернення грошових коштів. Проте АТ «Ерсте Банк» належні позивачу кошти не повернув, вказавши, що рахунок ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» арештований ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, тому без постанови виконавчої служби звільнення грошових коштів з-під арешту неможливе. В добровільному порядку відповідач звільнити помилково перераховані кошти з рахунку ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» повернути відмовився. Просили зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції звільнити перераховану Товариством з обмеженою відповідальністю «Мартенсіт 2010» на поточний рахунок Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», грошову суму у розмірі 202956, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача, дав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, проте надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволенні позову не заперечував.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.05.2011 року ТОВ «Мартенсіт 2010» помилково на рахунок ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» № 26009000108359 у АТ «Ерсте Банк» м. Київ перерахував грошову суму у розмірі 202956, 00 грн.

Позивач письмово звернувся до свого банку з проханням повернути помилково перераховану грошову суму, оскільки цю суму позивач мав перерахувати іншій особі ТОВ «Торговий дім «Красна гора» у відповідності до договору № 29/04 від 28.04.2011 року.

Проте АТ «Ерсте Банк» належні позивачу кошти не повернув, вказавши, що рахунок ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» арештований ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, тому без постанови виконавчої служби звільнення грошових коштів з-під арешту неможливе. В добровільному порядку відповідач звільнити помилково перераховані кошти з рахунку ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» повернути відмовився.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Частиною 1 статті 5 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1.5 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, (далі - Інструкція) державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону № 606-XIV. Заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на грошові кошти боржника, звернення стягнення на інші види майна боржника. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (п. 5.1.3 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що гроші в сумі 202956, 00 грн., які отримало Дочірнє підприємство «Артемівський завод стінових матеріалів» воно отримало помилково, а тому на цю суму не повинен розповсюджуватися арешт.

Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мартенсіт 2010» до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» про зобовязання звільнити з-під арешту грошову суму, перераховану на поточний рахунок. задовольнити у повному обсязі.

Зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції звільнити перераховану Товариством з обмеженою відповідальністю «Мартенсіт 2010» (код ЄДРПОУ 36982718, 83008, м. Донецьк вул. Славіна, 7б) на поточний рахунок Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» (код ЄДРПОУ 25093764, смт. Красна Гора, вул. Першотравнева) 26009000108359 у АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 380009, грошову суму у розмірі 202956, 00 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 1 червня 2011 року.

Повний текст постанови складений 6 червня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Івченко В.Б