Постанова № 16062856, 03.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4314/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

при секретарiБоженко Наталії Василієвни

Макаревич К.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства "Токівський гранітний кар'єр" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Токівський гранітний карєр», в якому просить стягнути з Державного підприємства «Токівський гранітний карєр» заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач в судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 28.04.2011р. та від 07.05.2011р., які містяться в матеріалах справи, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Токівський гранітний карєр» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області за № 0429010004.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 1058- IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV (надалі Закон України № 1058- IV) страхувальниками відповідно є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст.15 Закону України № 1058- IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частиною 3 ст. 15 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 17 Закону України № 1058- IV (чинної на момент виникнення правовідносин), страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Статтею 20 Закону України № 1058- IV визначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Розділом ХV пунктом 14 Закону України № 1058- IV встановлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Статтею 106 Закону України № 1058- IV (чинної на момент виникнення правовідносин) встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником в строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Статтею 23 Закону України № 1058- IV передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64, ч.1, п. 7 Закону України № 1058- IV встановлено, що виконавчою дирекцією Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків;

Державне підприємство «Токівський гранітний карєр» 17.01.2011 року подало до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, в яких були зазначені самостійно обчислені суми страхових внесків на загальну суму 185,26 грн. Нараховані суми внесків відповідачем в установлені законодавством терміни не сплачені. У зв'язку з даними обставинами у відповідача виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, на загальну суму 185,26 гривень

Виходячи з вищенаведеного, сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 185,26 грн. залишається не сплаченою згідно даних довідки управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Токівський гранітний карєр» (код 00292296, р/р26006315468001, МФО 305750 «Приватбанк») заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 185 (сто вісімдесят пять) грн. 26 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області (р/р 25605719464878, МФО 306072 в м.Кривий Ріг Дзержинське відділення ощадбанку).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Н.В. Боженко