Постанова № 16062483, 27.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4979/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кононенко О. В. при секретаріКухар В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Павлограда в інтересах Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: 27.04.2011 року Прокурор м. Павлограда в інтересах держави в особі Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути кошти у розмірі податкового боргу по податку на додану вартість, з урахуванням уточнень, у сумі 2176258,11 та по орендній платі з юридичних осіб у сумі 133185,65 грн. з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг в сумі 2309443,76 грн. який утворився в результаті несплати узгоджених податкових зобовязань згідно декларацій з ПДВ та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Прокурор у судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково по податку на додану вартість у сумі 1444450,43 грн. та з орендної плати у сумі 133185,65 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції.

Заборгованість по податку на додану вартість у сумі 2176258,11 грн. виникла у відповідача в результаті несплати самостійно нарахованих грошових зобовязань, визначених відповідачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9006365477 від 19.01.2011 року (а.с.22-23), № 9000681461 від 21.02.2011 року (а.с. 24-25), № 75252 17.12.2010 року (а.с. 27-28) та уточнюючого розрахунку № 17 від 06.01.2011 року (а.с. 29).

Також відповідач самостійно визначив зобовязання з орендної плати згідно декларації № 9000054978 від 25.01.2011 року (а.с.26) у сумі 133185,65 грн. і не сплатив в строки установлені законом.

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі - Закон України № 2181-III) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 5.4 Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином зобовязання відповідача, які були ним самостійно задекларовані але не сплачені набули статусу податкового боргу.

01.01.2011 року відповідно до п. 2 розділу 19 Податкового кодексу України Закон України № 2181-III та Закон України «Про податок на додану вартість» втратили чинність.

З цієї дати декларування, сплата податкового зобовязання з податку на додану вартість та орендної плати за землю регулюються Податковим кодексом України.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином зобовязання відповідача у сумі 2309443,76 є узгодженим, а тому підлягало до сплати в порядку визначеному Законом України № 2181-III до 01.01.2011 року, а після цієї дати в порядку визначеному Податковим кодексом.

На виконання вимог підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 5 Закону України № 2181-III відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/12 від 10.10.2001 року (а.с. 24), та другу податкову вимогу № 2/395 від 16.11.2001 року (а.с. 24).

Зазначені податкові вимоги відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до норм Закону України № 2181-III у разі несплати попередніх податкових вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються.

Враховуючи, що податковий борг відповідача не переривався, то нові вимоги не приймалися.

Згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Павлограда в інтересах держави в особі Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Іскровська, 1, код ЄДРПОУ 00222151) на користь бюджету податковий борг:

-по податку на додану вартість (р/р 31113029700032, код 14010100, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) у сумі 2176258 ( два мільйона сто сімдесят шість тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 11

-по орендній платі з юридичних осіб (р/р 33210812700032, код 13050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) у сумі 133185 (сто тридцять три тисячі сто вісімдесят пять) грн.. 65 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.05.2011 року.

Суддя О.В. Кононенко