Постанова № 16062303, 24.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3208/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кононенко О. В. при секретаріКухар В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську звернулася до суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з проханням стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість по платежам до бюджету з податку на додану вартість у сумі 1 870 грн. 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 порушені вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подано звітність по податку на додану вартість, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 1 870 грн. 00 коп., яка є не сплаченою. Ненадходження до бюджету обовязкових платежів наносить суттєву шкоду інтересам держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську. У судове засідання позивач не зявився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чинном.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 14.06.2007 року.

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом НОМЕР_2 від 29.06.2007 року.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, який встановлю перелік податків та зборі, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Оскільки, правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства в частині узгодження податкового боргу та нарахування пені.

Згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Також у пункті 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» зазначено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проведено перевірку з питання ненадання податкових декларацій з податку на додану вартість.

За результатами даної перевірки було складено акт: № 425/17-1 від 09.09.2008 року.

В ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: відповідачем не були надані декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року, ІV квартал 2007 року, січень-серпень 2008 року.

В ході документальної невиїздної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість 24.03.2009 року (акт № 1539/11/17-128/НОМЕР_1 від 24.03.2009 року), посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську встановлено не надання відповідачем свідоцтва платника податку на додану вартість.

Згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі вищезазначених актів були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0029931702/0 від 16.10.2008 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 7000 грн. 00 коп. та № 0005511702/0 від 18.05.2009 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170 грн. 00 коп..

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), відповідач не сплатив суму штрафних санкцій, визначених рішеннями податкового органу, та не оскаржив ці рішення у встановленому порядку.

Оскільки, податкові повідомлення-рішення 0029931702/0 від 16.10.2008 року та № 0005511702/0 від 18.05.2009 року відповідачем не оскаржені, податкові зобовязання є узгодженими.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську з метою погашення податкового боргу, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були направлені відповідачу податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/847 від 27.10.2008 року на суму 1 700 грн. 00 коп., а також, друга податкова вимога № 2/1 від 13.01.2009 року на суму 1 700 грн. 00 коп.

Вищезазначені податкові вимоги були розміщені на дошці оголошень Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську через неможливість їх вручення відповідачу.

Проте податковий борг відповідачем сплачений не був.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

За даних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість по платежам до бюджету податок на додану вартість у сумі 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. (код платежу 14010100) - одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили станом на 10.05.2011 року

СуддяО.В. Кононенко

О.В.Кононенко