Постанова № 16061919, 17.03.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 2026/3-37/11 П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 лютого 2011 рокум.Люботин Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні малолітню сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Півнична, 32

до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08 січня 2011 року о 10-05 год. в м. Люботин на вул. Ленінградській, керуючи автомобілем Опель Омега Караван, державний номер НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника ДАІ м. Люботин про зупинку транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 ПДР України.

ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та свою вину у вчиненому діянні не визнав, пояснив, що 08 січня 2011 року він їхав на власному автомобілі по вул. Ленінградській в м. Люботин. Попереду нього їхав автомобіль ВАЗ 2105, а назустріч рухався автомобіль ДАІ, який зупинився та із нього вийшли два інспектори ДАІ. Один з інспекторів жестом зупинив автомобіль ВАЗ, а він, ОСОБА_1, почав його об’їжджати. Не зупиняючи свій автомобіль, він, ОСОБА_1, жестом руки поцікавився про те, чи зупинятися йому теж, але ніякої реакції від інспекторів ДАІ не було. Тому він продовжив рух і, проїхавши лише сто метрів, зупинився, так як побачив, що працівники ДАІ сідають у свій автомобіль та розпочинають рух з ввімкненим світлом фар. До нього під’їхали працівники ДАІ, один з них на прізвище ОСОБА_3, який в подальшому склав у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення за невиконання вимог про зупинку. З приводу таких дій працівників ДАІ він, ОСОБА_1, подав скаргу до обласного управління ДАІ.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, що підтверджується наявними по справі доказами.

Так, ОСОБА_4, допитана за клопотанням ОСОБА_1 в якості свідка, пояснила в судовому засіданні наступне. 08 січня 2011 року вона зупинила на дорозі автомобіль, яким керував ОСОБА_1 та який погодився підвезти її до м. Харкова. Вони їхали по вул. Ленінградській в м. Люботин, а попереду них їхав автомобіль ВАЗ 2105. На вказаній вулиці, як пояснив свідок, вже стояли 4 або 5 працівників ДАІ, які зупиняли всіх підряд. Один з інспекторів, хто саме вона пояснити не змогла, зупинив ВАЗ 2105. В цей час ОСОБА_1 почав об’їжджати ВАЗ 2105 і жестом руки поцікавився про те, чи зупинятися йому теж, але ніякої реакції від інспекторів ДАІ не було. Проїхавши кілька метрів, ОСОБА_1 зупинився і до нього підійшов інспектор ДАІ, який попросив пред’явити документи і вийти в автомобіля. Вона, ОСОБА_4, просидівши в автомобілі приблизно 30 хвилин, вийшла з на вулицю і звернулась до інспекторів ДАІ з проханням допомогти їй доїхати до м. Харкова.

В судовому засіданні також були допитані інспектори ДАІ. Так інспектор з ОДР ВДАІ з обслуговування м. Люботин та ОСОБА_5 в Харківській області ОСОБА_6 пояснив суду, що він разом і іншими інспекторами Точкою, Ободом та Ісіченком їхали на службовому автомобілі по вул. Ленінградській в м. Люботин. Після зупинки службового автомобіля на вказаній вулиці, він, ОСОБА_6, разом з ОСОБА_7 вийшли з автомобіля. По вулиці в цей час проїжджали ВАЗ 2105 і за ним Опель. Він, ОСОБА_6, жестом показав автомобілю ВАЗ 2105 зупинитися і він почав зупинятися, а потім вказав жестом автомобілю Опель також зупинитися. Але автомобіль Опель почав об’їжджати ВА 2105, і не зупиняючись, продовжив рух. Він разом з інспектором Точкою залишився на вулиці, а інші інспектори, ОСОБА_3 і ОСОБА_8, на службовому автомобілі, розвернувшись, почали рух за автомобілем Опель. Перевіривши ВАЗ 2105, вони, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, пішли дійшли до службового автомобіля, де ОСОБА_3 вже складав протокол у відношенні ОСОБА_1 Йти їм довелось приблизно 10 хвилин. Перебуваючи втрьох –ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, біля службового автомобіля, до них підійшла пасажирка автомобіля Опель і попросила допомогти доїхати до м. Харкова.

Ті обставини, що інспектор Черниш С.І. подавав водію автомобіля Опель ОСОБА_1 вимогу зупинитися, і ОСОБА_1 не виконав її, підтвердили в своїх поясненнях й інші інспектори Точка В.М, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які в судовому засіданні дали відповідні пояснення, які є тотожними поясненням ОСОБА_6

Також в матеріалах справи наявні письмові рапорти інспекторів Черниша, Обода та Ісіченка, складені ними 08 січня 2011 року, одразу після подій, які відбулися, і приєднані до протоколу. Тому пояснення вказаних свідків суд оцінює як достовірні, оскільки в них детально наведені обставини правопорушення і такі пояснення узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Але, суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_4, оскільки її пояснення не спростовують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не відображають в точності і не підтверджують події в тому виді, як про них дав пояснення ОСОБА_1

Пояснення ОСОБА_1 суд також оцінює критично та вважає їх такими, що надані з метою уникнення відповідальності на вчинене правопорушення та перекладення вини за те, що сталося на інспекторів ДАІ. Подану ОСОБА_1 скаргу від 21 січня 2011 року начальнику УДАІ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_9 на дії інспектора ДАІ ОСОБА_3, яка, на думку ОСОБА_1, підтверджує його невинуватість, суд не приймає до уваги, оскільки така скарга була подана ним лише після отримання ним 20 січня 2011 року виклику з суду для участі в розгляді протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, в скарзі ОСОБА_1 не приводить яких-небудь суттєвих відомостей, які б могли спростувати наявні по справі докази.

Таким чином, суд на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.

Суд при накладенні стягнення, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом’якшують і обтяжують відповідальність, і вважає достатнім застосувати до ОСОБА_1І стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 170 (Сто сімдесят) грн. 00 коп. (Одержувач УДК у м. Люботин, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134538, р/р 33117336700018, банк одержувача –ГУДКУ у Харківській області, код бюджетної класифікації 21081300).

          На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу –340 (Триста сорок) грн. 00 коп.

Строк пред’явлення постанови до виконання –3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги чи протесту прокурора до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя ОСОБА_10