Постанова № 16059933, 07.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року Справа № 2а/0370/950/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я., суддів Андрусенко О.О., Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання - Піянзіну О.К.,

за участю представників позивача Кулака І.О., Мельника Ю.П.,

представників відповідача Новосада Ю.М., Мартинюка П.В.,

прокурора Рибака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції, за участю Прокурора Волинської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» звернулося в суд із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 19 жовтня 2010 року №0001062301/0/1026; від 19 листопада 2010 року №0001062301/1/1026; від 25 січня 2011 року №0001062301/2/1026 та від 1 квітня 2011 року №0001062301/3/102, якими зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 7192796 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією 18 жовтня 2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА» з питань правових відносин з постачальником робіт (послуг) Представництвом ТзОВ «Градикс», які вплинули на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року. за наслідками перевірки відповідачем сформовані податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 7192796 грн. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, оскільки достовірність формування податкового кредиту ТзОВ «Кроноспан УА» була неодноразово підтверджена в ході проведення планових документальних та позапланових перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку, що декларувалось позивачем до відшкодування; працівниками Нововолинської ОДПІ здійснено перевірку без законних підстав та у спосіб, що не передбачений законодавством, оскільки документальні невиїзні перевірки можуть проводитись лише по документах, що безпосередньо подані платником податків, однак всупереч даним вимогам законодавства працівниками Нововолинської ОДПІ проведено перевірку з використанням актів перевірок ТзОВ «Градикс», інформації щодо окремого доручення по кримінальній справі та акта перевірки стосовно ТзОВ «БК «Якість», даних автоматизованої інформаційної системи тощо.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові та просили задовольнити. Додатково пояснили, що всі роботи за договором №138 від 1 грудня 2005 року виконані повністю та прийняті в експлуатацію державною комісією, якість проведених робіт перевірена як вітчизняними, так і закордонними експертами.

Відповідач в запереченні на позов від 21 квітня 2011 року та представники відповідача в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що генеральний підрядник позивача по договору №138 від 1 грудня 2005 року представництво ТзОВ «Градикс» не виконувало жодних будівельно-монтажних робіт для замовника будівництва власними силами, не придбавало матеріали, а фактично залучило субпідрядників на виконання повного комплексу робіт; проведеною перевіркою представництва ТзОВ «Градикс» по взаємовідносинах з ТзОВ «БК «Якість» встановлено завищення першим податкового зобовязання за період, що підлягав перевірці на суму 7192796 грн. в частині задекларованого податкового кредиту, отриманого від послуг, наданих ТзОВ «БК «Якість» та ПП «Будгаранткомфорт»; угоди, укладені з субпідрядниками є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивача.

У звязку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції прокурор Волинської області вступив у справу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача та просив в задоволені позову відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін та прокурора, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією 18 жовтня 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Кроноспан УА» з питань правових відносин з постачальником робіт (послуг) Представництвом ТОВ «Градикс», які вплинули на бюджетне відшкодування з ПДВ за період з 1жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт за №1229/81/2301/33273907.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 1.8 статті 1, статей 3, 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством «Кроноспан УА» завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість 7192796 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на суму податку на додану вартість 7192796 грн.

За наслідками перевірки Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією сформовано 19 жовтня 2010 року податкове повідомлення-рішення за №0001062301/1/1026, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 7192796 грн.

Не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням товариство «Кроноспан УА» подало 27 жовтня 2010 року Нововолинській обєднаній державній податковій інспекції скаргу за №669/10. Нововолинська обєднана державна податкова інспекція рішенням від 16 листопада 2010 року за №9353/25-005 про результати розгляду скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2010 року за №0001062301/1/1026, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 16 листопада 2010 року товариство «Кроноспан УА» 25 листопада 2010 року подало повторну скаргу за №746/11 до Державної податкової адміністрації у Волинській області. Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 18 січня 2011 року за №227/10/25-006 про результати розгляду повторної скарги рішення Нововолинської ОДПІ залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 18 січня 2011 року товариство «Кроноспан УА» 27 січня 2011 року подало повторну скаргу за №80/01 до Державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністрація України рішенням від 25 березня 2011 року за №5881/6/25-045 про результати розгляду повторної скарги рішення Нововолинської ОДПІ залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, між товариством з обмеженою відповідальністю «Градікс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» 1 грудня 2005 року було укладено договір за №138, згідно умов якого генеральний підрядчик (ТзОВ «Градікс») зобовязується виконати власними та залученими силами, на свій ризик, за завданням і за рахунок замовника (ТзОВ «Кроноспан УА») роботи.

Проведення реконструкції, будівельних робіт на обєкті ТзОВ «Кроноспан УА» було погоджено з органами місцевого самоврядування, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Нововолинської міської ради про будівництво нових споруд, перепланування та реконструкцію приміщень ТзОВ «Кроноспан УА» від 25 січня 2005 року за №15 та від 18 листопада 2005 року за №352.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

На виконання умов договору №138 від 1 грудня 2005 року Представництво ТзОВ «Градикс» укладало договори субпідряду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Як вбачається із наданих суду довідок про вартість виконаних підрядних робіт за 2008-2009 роки за типовою формою №КБ-3, та до кожної з довідок акти приймання виконаних підрядних робіт за відповідний місяць за типовою формою №КБ-2в вбачається, що замовником виступає ТзОВ «Кроноспан УА», підрядником ТзОВ «Градикс», від підрядника здачу робіт прийнято директором Представництва ТзОВ «Градикс» ОСОБА_5, що засвідчено його підписом та скріплено печаткою.

Згідно акту готовності до експлуатації №1 від 14 серпня 2009 року реконструкції будівель та споруд під підприємство по виготовленню плит ДСП з ламінуванням в місті Нововолинську по вул. Луцька, 20, будівництво здійснювалося генеральним підрядником ТзОВ «Градікс», м. Москва, який виконував будівельно-монтажні роботи по реконструкції головного виробничого корпусу й адміністративної будівлі, та субпідрядними організаціями: МП «Сантехмонтаж», м. Нововолинськ, яке виконувало зовнішні водопроводи, елементи пожежегасінні і каналізацію, фірмою «Аспект», м. Жовква, яка виконувала роботи з бетонними підлогами, ТзОВ «Якість», яка виконувала загальнобудівельні роботи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає будівельна діяльність. При цьому, пунктом 11 Порядку ліцензування господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, затвердженим Кабінетом Міністрів України №1396 від 5 грудня 2007 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року, чинної з 7 листопада 2008 року), передбачено, що кожному відокремленому структурному підрозділу, який провадитиме будівельну діяльність на підставі виданої субєкту будівельної діяльності ліцензії, орган ліцензування видає засвідчені ним копію ліцензії та додатка до неї, про що вноситься запис до журналу реєстрації виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право відокремленого структурного підрозділу субєкта будівельної діяльності на провадження будівельної діяльності.

ТзОВ «Градикс» зареєстроване в Російській Федерації, місто Москва, має ліцензію на здійснення будівельної діяльності, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №118412 від 16 червня 2006 року з терміном дії з 16 червня 2006 року по 16 червня 2011 року.

Представниками відповідача не заперечуються доводи представників позивача про те, що фактично роботи для ТзОВ «Кроноспан УА» по реконструкції будівель та споруд під підприємство по виготовленню плит ДСП з ламінуванням в місті Нововолинську по вул. Луцька, 20 виконані.

Крім того, як вбачається із показань свідків допитаних в судовому засіданні у справі №2а-2434/10/0370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, а саме, ОСОБА_6 (директор ТзОВ «БК «Якість»), ОСОБА_7 (директор ТзОВ «Кроноспан УА» на момент укладення угоди з представництвом ТзОВ «Градикс» 01.12.2005р.), ОСОБА_5 (директор представництва ТзОВ «Градикс»), ОСОБА_9 (директор ТзОВ «Градикс») сторонами та субпідрядними організаціями умови угоди №138 від 1 грудня 2005 року та будівельні роботи виконані повністю, а також всі роботи приймались як вітчизняними фахівцями, так і закордонними спеціалістами, що контролювали якість виконання робіт за австрійськими стандартами. Дані покази відповідачем належними доказами не спростовані.

Отже, суд вважає, що висновки про нікчемність угод, укладених позивачем з представництвом ТзОВ «Градикс» як наслідок нікчемності угод, укладених останнім з ТзОВ «БК «Якість» є передчасними та такими, що не ґрунтуються на дослідженні всіх необхідних доказів. Для встановлення факту здійснення господарської операції (в даному випадку виконання підрядних робіт) дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року, в яких Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України та Верховний Суд України дійшли висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі ««БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 19 жовтня 2010 року за №0001062301/0/1026, від 19 листопада 2010 року за №0001062301/1/1026, від 25 січня 2011 року за №0001062301/2/1026 та від 1 квітня 2011 року за №0001062301/3/1026.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяА.Я. Ксензюк

Судді О.О. Андрусенко

Ж.В.Каленюк