Постанова № 16058826, 31.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1307/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Павліченко Аліні Володимирівні

за участю представників:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2- представник за довіреністю

прокурор : Самборська Я.А.

свідок : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: Відкритого акціонерного товариства "Керамік"

про: стягнення 1700 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до Виробничого підприємства "Керамік" про стягнення 1700 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Козятинського транспортного прокурора усунути зазначені в ухвалі недоліки.

На виконання вимог вказаної ухвали прокурор уточнив організаційно-правову форму відповідача, в якості якого зазначив Відкрите акціонерне товариство "Керамік".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.11 року за вказаним позовом, з урахуванням наданих прокурором уточнень, відкрито провадження у справі про стягнення з ВАТ "Керамік" 1700 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №192519 від 20.09.2010 року зафіксовано факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажів без ліцензійної картки, а також без товарно-транспортної накладної, що, відповідно до ст. ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.28-29), зазначивши, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №192519 від 20.09.2010 року суб'єктом господарювання визначено Виробниче підприємство "Керамік", проте дійсним найменуванням юридичної особи відповідача є Відкрите акціонерне товариство "Керамік".

Крім того, відповідач зазначив, що автомобіль КРАЗ, н.з. НОМЕР_1, був задіяний виключно для перевезення вантажу (глини) в межах виконання роботи по забезпеченню виробничого процесу підприємства. Крім того послуг по перевезенню вантажів сторонні, фізичним або юридичним особам не надавалось. Також відповідач посилається на норми ст. 60 Закону України " Про автомобільний транспорт", як такі що не встановлюють обов'язкової наявності ліцензійної картки при перевезенні вантажу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний інспектор Петраківський В.А. повідомив, що організаційно-правову форму відповідача як Виробниче підприємство "Керамік" зазначив в акті перевірки на підставі наявних у водія документів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області здійснено перевірку додержання відповідачем законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень автомобільним транспортом.

За результатами вказаної перевірки 20.09.2010 року складено акт №192519, яким зафіксовано факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажу (глини) автомобілем марки КРАЗ н.з. НОМЕР_1, без ліцензійної картки.

18.10.2010 року на підставі акту проведення перевірки №192519 від 20.09.2010 року (а.с.8) була винесена постанова №112114 про застосування до Виробничого підприємства "Керамік" фінансових санкцій у розмірі 1700 гривень (а.с.6) в звязку з порушенням останнім законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Під час судового розгляду справи суд не взяв до уваги доводи відповідача про те, що в акті проведення перевірки, а також в постанові про застосування фінансових санкцій неправильно вказано організаційну-правову форму відповідача, з огляду на наступне.

Довідкою з ЄДР № 649185 (а.с.9) та свідоцтвом про державну реєстрацію №824440 (а.с.30) чітко встановлено організаційно-правову форму відповідача, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Керамік". Крім того, в зазначеній довідці ЄДР встановлено адресу відповідача ( м. Вінниця, пров. Цегельний, 12). Така ж сама адреса відповідача зазначена і в постанові про застосування фінансових санкцій №112114 та в акті проведення перевірки №192519 від 20.09.2010 року. Судом, також, враховано, що в вищезазначених документах значиться одна й та сама назва відповідача - "Керамік".

Крім того, як встановлено судом, автомобіль марки КРАЗ н.з. НОМЕР_1, на якому 20.09.2010 року здійснювалось перевезення вантажу водієм ОСОБА_4 належить відповідачу - Відкритому акціонерному товариству "Керамік", про що свідчить облікова картка державного ТЗ (а.с.18).

З огляду на вищевказане, та зважаючи на те, що представником відповідача не заперечується факт перевезення вантажу 20.09.2010 року, у суду не виникає сумнівів, що саме ВАТ "Керамік" було застосовано штрафні санкції у розмірі 1700 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає що зазначення в акті перевірки та постанові про застосування штрафних санкцій виробничого підприємства "Керамік" замість Відкритого акціонерного товариства "Керамік" саме по собі не є підставою для звільнення порушника від відповідальності за вчинене порушення за умови підтвердження відповідного факту.

Надаючи юридичну оцінку посиланням відповідача на те, що дане перевезення вантажу було здійснено по забезпеченню виробничого процесу підприємства, суд звертає увагу останнього на наступне.

Відповідно до абз.2, ч.4, ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Абзацом бз.2 ч.2 ст. 48 вказаного закону визначено, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах для водія, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Однак, як встановлено судом, в порушення вказаних норм, під час проведення перевірки товарно-транспортна накладна №178 від 20.09.2010 року, на яку посилається відповідач, водієм ОСОБА_4 державним інспекторам не надавалась.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, в тому рахунку: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядку), копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Судом з'ясовано, що постанова про застосування до відповідача фінансових санкцій надіслана йому 20.10.2010 року, та отримана відповідачем 22.10.2010 року.

Відповідно ж до п. 28 Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Пунктом 32 Порядку встановлено, що скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи в суді штраф відповідачем не сплачений.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів оскарження в установленому порядку постанови про застосування фінансових санкцій.

З приписів ст.71 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам і матеріалам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а також зважаючи на те, що прокурор, відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Керамік" (пров. Цегельний, 12, м. Вінниця, 21020, ідентифікаційний код 05517593) в дохід державного бюджету 1700 грн. ( одну тисячу сімсот гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяМультян Марина Бондівна