Постанова № 16055727, 10.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2011 року Справа № 31/210

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Саричева Н.В, керуючий санацією, постанова ДАГС по справі №Б15/29/24/26/2/37/00 від 27.01.11;

від відповідача-1:представник у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2: представник у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100»на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010 року у справі № 31/210

за заявою відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100» про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року за нововиявленими обставинами у справі

за позовом відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до відповідача-1 дочірнього підприємства «Новий Свєт»Кіпрської компанії «Неолюкс Трейдінг Лімітед», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача-2 Криворізького територіального обєднання державних підприємств автомобільного транспорту, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у справі № 31/210 (суддя - Мороз В.Ф.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2004 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2005 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2004 року у справі № 31/210 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 05.05.2005 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2005 року.

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд рішення від 29.06.2004 року у справі № 31/210 за нововиявленими обставинами. Ухвалою від 22.12.2010 року у даній справі (суддя Єременко А.В.) в задоволенні заяви відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у справі № 31/210 залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не є такими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України. Вони не спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, що переглядається та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в рішенні, шо переглядається.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, відкрите акціонерне товариство «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100»подало апеляційну скаргу. Просить оскаржувану ухвалу скасувати, заяву позивача задовольнити.

Посилається на те, що:

-в момент подання позовної заяви про визнання договору переводу боргу недійсним позивачу не могло бути відомо про обставини, які були встановлені Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначено судове засідання.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач-1 вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін (з урахуванням попередніх судових засідань), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, просив суд визнати недійсним договір №10 від 31.03.1998 року переводу боргу між дочірнім підприємством «Новий Свєт»Кіпрської компанії «Неолюкс Трейдінг Лімітед»(кредитор), Криворізьким територіальним обєднанням державних підприємств автомобільного транспорту (первісний боржник) та Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100 (новий боржник) по договору комісії №51 від 01.09.1997 року між дочірнім підприємством «Новий Свєт»Кіпрської компанії «Неолюкс Трейдінг Лімітед»та Криворізьким територіальним обєднанням державних підприємств автомобільного транспорту. Позивач зазначав, що спірний договір підписаний однією особою ОСОБА_1. як від первісного боржника так і від нового боржника, а згідно ч.3 ст.62 ЦК України представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Також позивач посилався на Статут Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100, згідно п.3.5 якого підприємство не несе відповідальності за зобовязаннями Міністерства транспорту України, Криворізького ТВО Автотранспорту.

В порядку ст.22 ГПК України позивач уточнив свої вимоги та зазначав на відсутність повноважень ОСОБА_1 як керівника позивача та відповідача-2 на укладення спірного правочину, оскільки він не мав належних до цього повноважень, а саме: не укладав як керівник Криворізького АТП 14100 відповідного контракту з Міністерством транспорту України.

Рішенням суду, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, від 29.06.2004 року в задоволенні позову відмовлено з підстав порушення позивачем строку позовної давності.

Суд зазначив, що позивач є стороною спірного правочину та мав дізнатись про порушення свого права з дати укладання договору.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у справі № 31/210 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2004 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2005 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2004 року у справі № 31/210 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 05.05.2005 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2005 року.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як вбачається зі змісту заяви позивача про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, такими обставинами ним зазначено факти, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року по справі №39/629-07 (10/28). Пізніше остаточне рішення по справі №39/629-07 (10-28) прийнято відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2010 року.

Враховуючи підстави відмови позивачу в задоволенні позовної заяви, при розгляді даної справи визначальним є питання щодо того, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про своє порушене право.

З змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2010 року по справі №39/629-07 (10-28) вбачається, що предметом розгляду була дійсність аналогічного договору переводу боргу №9 від 31.03.1998 року, укладеного між тими ж юридичними особами, які є сторонами у даній справі.

Зазначеною постановою встановлено, що на протязі тривалого часу підприємством позивача керував ОСОБА_1. який не був зацікавлений у визнанні договору №09 від 31.03.1998 року переводу боргу недійсним.

З таким висновком погодилась колегія Вищого господарського суду України, залишаючи 10.01.2011 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2010 року у справі №39/629-07 (10-28) без змін (том 2 а.с.119 - 125).

Відхиляючи доводи заявника щодо поважності причин пропуску ним строку позовної давності, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що вони були предметом дослідження господарським судом при розгляді справи № 31/210. Позивач у справі наводив свої доводи з цього питання, які суд відхилив.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 27.02.1981 року з подальшими змінами «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Фактичні дані щодо зацікавленості директора позивача у тому, щоб договір №09 від 31.03.1998 року переводу боргу було визнано недійсним, встановлені постановою від 20.11.2010 року. Ці обставини існували на час винесення рішення від 29.06.2004 року. Вони мають істотне значення для вирішення спору у даній справі по суті, оскільки предмет розгляду по справі №31/210 та №39/629-07 (10-28) аналогічний, договори №10 від 31.03.1998 року та №9 від 31.03.1998 року укладені за однакових обставин, підписані одними і тими ж представниками юридичних осіб.

Саме ці дані і спростовують висновок рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у даній справі стосовно того, що юридична особа відкрите акціонерне товариство «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100»мало знати про спірний договір та пропустило строк позовної давності з неповажної причини.

Відповідно до п. 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на предявлення якого виникло до 01.01.2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

На спори про визнання угод недійсними розповсюджується загальний строк позовної давності, встановлений ст. 71 Цивільного кодексу УРСР в три роки. Позов предявлено позивачем 26.05.2004 року. Виходячи з дати укладення спірної угоди на час звернення до суду з позовом строк позовної давності сплинув.

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до предявлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судова колегія вважає можливим відновити пропущений строк позовної давності, приймаючи до уваги, що на протязі тривалого часу підприємством позивача керував ОСОБА_1., який не був зацікавлений у визнанні спірного договору недійсним та одночасно підписув його від імені первісного та нового боржника.

Відповідність правочину діючому законодавству оцінюється на момент його укладення. Договір №10 від 31.03.1998 року переводу боргу укладений під час дії Цивільного кодексу УРСР. Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлено ст. 48 цього Кодексу, згідно з якою недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх осіб.

Згідно з п.6.1. Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 управління підприємством здійснює директор, відповідно до п.6.2. Статуту наймання директора здійснюється Міністерством транспорту України шляхом укладення з ним контракту; директор підприємства діє без доручення від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх установах та організаціях.

З відповіді Міністерства транспорту України, яка наявна в матеріалах справи, контракти з ОСОБА_1. про наймання директором підприємства відсутні.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з постанови по справі №№39/629-07 (10-28) від 20.11.2010 року згідно ч. 3 п. 3.4. Статуту Криворізького територіального обєднання державних підприємств автомобільного транспорту (обєднання) підприємство не несе відповідальності за зобовязаннями обєднання. Аналогічні положення зазначено і в ч. 2 ст. 3.5. Статуту Криворізького державного автотранспортного підприємства 14100 .

На момент укладення договору переводу боргу позивач і відповідач-2 були державними підприємствами і їх майно належало до державної власності та було закріплене за ними, згідно Статутів, на праві повного господарського відання.

Всупереч статутним положенням, уклавши договір №10 від 31.03.1998 року переводу боргу відповідач-2 передав борг, який мав перед відповідачем-1 за договором комісії №51 від 01.09.1997 року позивачу. Докази того, що передача боргу позивачу була погоджена з власником майна Міністерством транспорту України, в матеріалах справи відсутні, як відсутні і докази щодо фактичного виконання сторонами умов договору комісії.

Крім того, як встановлено постановою від 20.11.2010 року, Наказ Міністерства транспорту України №81 від 14.03.1997 року не дозволяв генеральному директору Криворізького територіального обєднання державних підприємств автомобільного транспорту ОСОБА_1. здійснити передачу майна новоутвореному Криворізькому державному автотранспортному підприємству 14100 шляхом передачі своїх боргів.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюваний договір укладено представником позивача та відповідача-2 ОСОБА_1. всупереч положенням Статутів цих підприємств, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про підприємства України», який діяв на час укладення спірної угоди, за відсутності погодження його дій з відповідним Міністерством, що є підставою для визнання договору переводу боргу недійсним.

Оскільки докази реального виконання сторонами умов договору комісії, за яким передано борг, відсутні, то не має і підстав для застосування двосторонньої реституції.

Приймаючи до уваги викладене, оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню. Рішення суду слід скасувати, позов задовольнити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні апеляційної скарги судові витрати слід стягнути з відповідачів-1, 2.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010 року у справі № 31/210 скасувати.

Заяву відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100» про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у справі №31/210 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 року у справі № 31/210 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір переводу боргу №10 від 31.03.1998 року, укладений між дочірнім підприємством «Новий Свєт»Кіпрської компанії «Неолюкс Трейдінг Лімітед», Криворізьким територіальним виробничим обєднанням державних підприємств автомобільного транспорту та Криворізьким державним автотранспортним підприємством 14100».

Стягнути з дочірнього підприємства «Новий Свєт»Кіпрської компанії «Неолюкс Трейдінг Лімітед»(пр. Карла Лібкнехта, 1/29, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50000, ЄДРПОУ 23651036, р/р 26008009680001 в КФ АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 306834) на користь відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100» (вул. Косіора, 117, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50103, р/р 2600601572957 в ВАТ “Укрексімбанк” м. Кривий Ріг, МФО 305589, ЗКПО 24995832) державне мито в розмірі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 59 грн.

Стягнути з Криворізького територіального обєднання державних підприємств автомобільного транспорту (вул. 50 річчя Радянської міліції, 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50103, код ЄДРПОУ 13416587) на користь відкритого акціонерного товариства «Криворізьке автотранспортне підприємство 14100»(вул. Косіора, 117, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50103, р/р 2600601572957 в ВАТ “Укрексімбанк” м. Кривий Ріг, МФО 305589, ЗКПО 24995832) державне мито в розмірі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 59 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 02.06.2011 року.