Рішення № 16055002, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/10802.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім"

про стягнення заборгованості 96 458,63 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім"

до Товариства обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов № 91 від 04.04.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. № 1276/01 від 26.04.2011 р.

В судовому засіданні 02.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 96 458,63 грн.

18.03.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/108, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

До позовної заяви позивачем долучено Заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім". Судом розглянуто клопотання позивача та відмовлено у його задоволенні через необґрунтованість.

11.04.2011 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 12.04.2011 року.

В судове засідання 12.04.2011 зявився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.04.2011 року.

28.04.2011 року до канцелярії суду відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" для сумісного розгляду з первісним у справі № 13/ 108 було подано зустрічний позов до Товариства обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" для розгляду з первісним та призначено до розгляду на 28.04.2011 року.

28.04.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.

Представникам сторін в засіданні під розписку видана ухвала про прийняття зустрічної позовної заяви.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з поданим відповідачем зустрічним позовом.

Судом задоволено клопотання позивача за первісним позовом та, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 12.05.2011 року.

10.05.2011 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.05.2011 року в судове засідання зявився представник відповідача за первісним позовом, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду щодо надання додаткових документів по справі не виконав.

Судом розглянуто та задоволено клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.05.2011 року.

31.05.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.

В ході розгляду справи представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні первісного позову та заперечував проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом заперечив проти позову та наполягав на відмові у задоволенні первісного позову. Проте підтримав зустрічні позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

Щодо первісного позову.

21.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»(надалі позивач за первісним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»(надалі відповідач за первісним позовом, виконавець) було укладено договір № 210108-1 на поставку обладнання та виконання монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобовязується передати у власність замовника протипожежні та не вогнестійкі двері та виконати монтажні роботи, а замовник зобовязується прийняти та оплатити обладнання та роботи.

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка обладнання здійснюється виконавцем на протязі 80 календарних днів з дати отримання авансового платежу. Монтаж обладнання здійснюється виконавцем на протязі 25 робочих днів з моменту поставки за умови надання замовником належним чином підготовленого обєкта та сплати замовником виконавцю 30% вартості робіт.

Розділом 2 Договору сторони передбачили строки та порядок розрахунків, згідно якого на протязі 3 банківських днів після підписання Договору, замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 100% вартості обладнання зазначеного в Специфікаціях. Після поставки обладнання перед початком робіт замовник сплачує виконавцю 30% вартості робіт, визначених Договором. На протязі 3 банківських днів після підписання Акту приймання-передачі робіт замовник проводить остаточний розрахунок з виконавцем.

17.04.2008 року на підставі Замовлення замовника було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно специфікацій.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди, виконавцем для отримання передплати було виставлено рахунок-фактура № СФ-0000924 від 15.09.2008 року на суму 79936,20 грн., який був сплачений замовником, що підтверджується платіжним дорученням № 27,335 від 19.09.2008 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору, виконавець зобовязаний був на протязі 80 календарних днів з дати отримання авансового платежу, тобто до 09.12.2008 року здійснити поставку обладнання замовнику.

Станом на дату звернення позивача за первісним позовом до суду з позовом відповідач за первісним позовом свої зобовязання щодо поставки обладнання передбаченого Договором та Додатковою угодою не виконав.

Позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом претензію № 226 від 21.05.2010 року, яка була отримана останнім 08.06.2010 року (що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення), з повідомленням, що позивач за первісним позовом відмовляється від послуг відповідача за первісним позовом оскільки втратив інтерес та вимагає повернення сплаченого авансу в розмірі 79936,20 грн. в строк до 21.06.2010 року.

Проте, відповідач за первісним позовом на претензію не відреагував, перерахований позивачем за первісним позовом аванс в сумі 79936,20 грн. не повернув.

Таким чином,

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за Договором, позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 15098,91 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 6.2 Договору, за порушення сторонами строків виконання зобовязань за Договором, винна сторона зобовязана сплатити іншій стороні пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого зобовязання, за кожен день прострочки виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що період за який нараховується пеня, перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судом зроблено перерахунок. За розрахунком суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом становить 4804,36 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням дати виникнення зобовязання щодо оплати суми боргу, та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивачем за первісним позовом нараховано до стягнення з відповідача за первісним позовом 799,36 грн. інфляційних втрат та 624,16 грн. 3% річних.

З розрахунком розміру 3% річних в сумі 624,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 799,36 грн., наданим позивачем за первісним позовом, суд погодився та вважає його обґрунтованим.

Господарський суд проаналізувавши вищенаведені докази умови договору і положення ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 612, 837, 838, 853-857, 875 Цивільного кодексу України дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого авансового платежу з урахуванням інфляційних та трьох процентів річних, а також неустойки.

Щодо зустірчного позову.

До початку розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»(надалі позивач за зустрічним позовом) подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»(надалі відповідач за зустрічним позовом) 37358,40 грн. основного боргу, 8735,11 грн. пені, 2674,45 грн. 3% річних, 373,58 грн. інфляційних втрат, 491,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом повідомив, що 05.02.2008 року відповідач за зустрічним позовом перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»366392,30 грн.

На виконання вимог Договору та Додаткової угоди, 18.04.2008 року позивач за зустрічним позовом поставив замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»двері протипожежні та не вогнестійкі на загальну суму 206 050,29 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000126/1 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОШ № 880895.

05.05.2008 року позивач за зустрічним позовом поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»обладнання на загальну суму 168705,40 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000126/2 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБІ № 594764.

07.05.2008 року замовник перерахував на розрахунковий рахунок виконавця оплату за обладнання на загальну суму 30000,00 грн.

17.10.2008 року виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»було здійснено поставку комплектуючих до поставленого раніше обладнання, згідно Договору на загальну суму 10014,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 126/3 від 17.10.2008 року. Проте зазначена накладна відповідачем за зустрічним позовом підписана не була.

03.11.2008 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»було направлено на адресу замовника лист № 715/01, в якому повідомило, що роботи по монтажу дверей виконані в повному обсязі та просило підписати Акти виконаних робіт та здійснити їх оплату.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, 08.12.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»Акт прийняття виконаних робіт на загальну суму 48980,30 грн.

Проте, як стверджує позивач за зустрічним позовом, зазначений Акт замовником підписано не було, у звязку з чим ним було підписано Акт в одноособовому порядку, про що було зроблено запис на даному документі.

За твердженням позивача за зустрічним позовом з посиланням на Акт звірки розрахунків, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»склала 37358,40 грн.

Крім суми основного боргу, позивач за зустрічним позовом нарахував та просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 8735,11 грн. пені, 2674,45 грн. 3% річних та 373,58 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши прояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 37358,40 грн. основного боргу, 8735,11 грн. пені, 2674,45 грн. 3% річних та 373,58 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 5.4 Договору, про завершення виконаних робіт за Договором, виконавець інформує замовника, який зобовязаний протягом двох робочих днів від дати повідомлення прийняти встановлене обладнання та виконані роботи.

Зважаючи на викладене, оплата поставленого виконавцем обладнання та виконаних робіт здійснюється замовником на протязі двох робочих днів з дати інформування його виконавцем про завершення виконаних робіт.

В ході розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своєчасного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» про завершення виконання робіт та направлення йому станом на дату звернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім» до суду з позовом Акту приймання-передачі робіт для його підписання та оплати. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом не мав підстав для здійснення остаточних розрахунків з виконавцем позивачем за зустрічним позовом за виконані роботи.

Отже, оцінюючи подані позивачем за зустірчним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮніТім»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»37358,40 грн. основного боргу, 8735,11 грн. пені, 2674,45 грн. 3% річних та 373,58 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім"(04080, м. Київ, вул.. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 204, код ЄДРПОУ 34296911) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (95000, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева/Київська, 2/79, оф. 902, код ЄДРПОУ 32177846) 79936 (сімдесят девять тисяч девятсот тридцять шість),20 грн. основного боргу, 4804,36 грн. пені, 624 (шістсот двадцять чотири),16 грн. 3% річних, 799 (сімсот девяносто девять),36 грн. інфляційних втрат, 861 (вісімсот шістдесят одна),64 грн. витрат по сплаті державного мита, 210 (двісті десять),82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісного позову відмовити.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 06.06.2011 року