Рішення № 16054898, 25.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.2011 Справа № 5008/391/2011

за позовомпублічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

про стягнення суми 374815,37 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача Андрейчук О.М. заступник начальника відділу з проблемних кредитів юридичних осіб (дов. від 09.11.09 №1772)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.05.11 №С07-114-1/8-2096 про стягнення суми 374815,37 грн., в т.ч. 245171,04 грн. основної заборгованості, 97135,58 грн. прострочених відсотках, 2283,78 грн. нарахованих відсотків по кредиту, 17520,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 12704,93 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, згідно кредитного договору (невідновлювальна кредитна лінія) №010/02-7/477-М від 12.11.07; розірвання кредитного договору (невідновлювальна кредитна лінія) №010/02-7/477-М від 12.11.07.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлені у графіку терміни та у повному обсязі не повертає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість. Позивач вказує, що відповідач вимогу про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в результаті чого відповідно до п. 7.3. кредитного договору є підстави для дострокового стягнення з відповідача заборгованості, нарахування пені, а також розірвання кредитного договору.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, у судове засідання не зявився та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (кредитор по договору) та відповідачем (позичальник по договору) укладено 12.11.07 кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) №010/02-7/477-М (далі кредитний договір), згідно якого позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 317687,80 грн. з терміном повернення кредиту - 11.11.12 та сплатою 13,4 процентів річних за користування кредитними коштами (п. 1.1., 1.2., 1.3. кредитного договору).

Видача відповідачу кредиту підтверджується наступними меморіальними ордерами: №02-7/477-М від 20.11.07 на суму 190667,04 грн.; №42 від 22.11.07 на суму 123892,91 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У п. 3.7. кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання). Позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором по погашенню кредиту у встановлені у графіку терміни та у повному обсязі не виконує. Відповідач погасив кредит частково, решту кредиту відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 245171,04 грн.

Також, відповідач належним чином не виконує свої зобовязання по сплаті процентів, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 99419,36 грн.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

За несвоєчасне і неповне погашення відповідачем кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 17520,04 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та 12704,93 грн. за несвоєчасне погашення відсотків.

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою від 19.01.11 №С07-114-1/11-233, де вказав про наявність заборгованості та звернувся з пропозицією добровільно у тридцятиденний термін в повному обсязі сплатити заборгованість з погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та нарахованої пені, однак відповідач залишив претензію-вимогу без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, зокрема, у випадку наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобовязань.

Встановлено, що відповідачем порушено договірні зобовязання по належному погашенню кредиту та сплаті процентів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 374815,37 грн., в т.ч. 245171,04 грн. основної заборгованості, 99419,36 грн. процентів, 17520,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 12704,93 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

У задоволенні вимоги позивача про розірвання кредитного договору суд відмовляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач не надав доказів згоди відповідача на розірвання договору. Також, позивачем не доведено та не надано доказів, наявності умов, передбачених вищенаведеною нормою ЦК, необхідних для вирішення судом вимоги про розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідні обставин доводяться належними та допустимими доказами згідно ст.34 ГПК України.

Таким чином, вимога позивача про розірвання кредитного договору є безпідставною.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3748,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) Закарпатської обласної дирекції (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Театральна, 19, код 22090417):

- суму 374815,37 грн., в т.ч. 245171,04 грн. основної заборгованості, 99419,36 грн. процентів, 17520,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 12704,93 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків;

- суму 3748,15 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.06.11.