Рішення № 16054715, 31.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.11 р. Справа № 23/55

за позовом: Публічного акціонерного товариства ”Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 4899, 96 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство ”Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю

Від третьої особи: не зявився

В засіданні, яке відбулось 24.05.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 31.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, публічне акціонерне товариство ”Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк, 4899, 96 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-отримання ним в напіввагонах № 66773706 та № 67883207 за залізничною накладною № 52664793 коксового дрібязку згідно договору № ДУК-03/08-2-р/8192 від 14.12.207р., укладеного з ТОВ ”Метінвест Холдинг” м. Донецьк (ввантажовідправник Авдіївський КХЗ);

-перевірку ваги вантажу 03.11.2010р. на ст.Волноваха представниками залізниці, в результаті чого були складені комерційні акти № АQ 654260/12/318 від 03.11.2010р. та № АQ 654261/13/319 від 03.11.2010р., які зафіксували нестачу товару в обох вагонах;

-ст.ст. 526, 527, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.110 Статуту залізниць України (далі -Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: п.5 та п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542 (далі - Правила перевезення) встановлено обовязок відправника пересвідчитися, що перевезення у даному вагоні не призведе до втрати вантажу і прийняти необхідні заходи для збереження вантажу при його транспортуванні; в акті про технічний стан вагону № 66773706 від 03.11.2010р. зазначено, що можливе витікання вантажу через нещільне прилігання 4-го люка; в акті № 6619 від 03.11.2010р. вказано, що втрата вантажу могла відбутися через щілини між люками 1-2; придатність рухомого складу для перевезення в комерційному відношенні визначається відправником (ст.31 Статуту); відповідно до ст.917 ЦК України відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу; наявність поглиблення на поверхні вантажу свідчить про невжиття заходів відправником щодо збереження вантажу, а не про втрату вантажу при його транспортуванні; Статутом не передбачена відповідальність перевізника тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами вантажовідправника залізниця перевіряла правильність розміщення та кріплення вантажу; згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі-Правила приймання) завантажені відправником вагони приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення.

З ініціативи суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено відкрите акціонерне товариство ”Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка.

До суду 24.05.2011р. надійшли пояснення від публічного акціонерного товариства ”Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка, яке пояснило суду, що: згідно загальним зборам акціонерів було здійснено заміну назви підприємства з ВАТ ”Авдіївський коксохімічний завод” на ПАТ ”Авдіївський коксохімічний завод”; відповідно до вимог Правил перевезення коксовий дрібязок був завантажений у вагон № 67902304 до повної місткості, вище рівнів бортів, виїмок та поглиблень не було; справність вагону підтверджує сам факт приймання вантажу до перевезення; при прийнятті вагону до перевезення відповідач не заперечував проти ваги, зазначеної у залізничній накладній; згідно ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до моменту його видачі вантажоодержувачу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство ”Авдіївський коксохімічний завод” за накладною № 52884008 на маршрут або групу вагонів відвантажило на адресу позивача декілька напіввагонів (20шт.) з коксовим дрібязком 0-10мм (вологий) у т.ч. і у напіввагонах № 66773706 та № 67883207. В графі ”заяви і відмітки відправника” цієї накладної зазначено - власність ТОВ ”Метінвест Холдинг”.

Частиною 2 ст.24 Статуту встановлено, що залізниця має право періодично перевіряти масу вантажу, що зазначається у накладній. Скориставшись цим правом залізниця на ст.Волноваха перевірила масу вантажу, який знаходився у напіввагонах № 66773706 та № 67883207 і склала при цьому комерційні акти № АQ 654260/12/318 від 03.11.2010р. (далі - КА № 318) та № АQ 654261/13/319 від 03.11.2010р. (далі - КА № 319), які зафіксували нестачу товару - у напіввагоні № 66773706 - 7700кг, у на піввагоні № 67883207 - 3500 кг.

В КА № 318 зазначено, що: ”Навантаження вантажу у вагоні пагорбоподібне, не розрівняне, не марковане, вище рівня бортів на 10-15см порушення ППГ ч.1 р.15. З півночі над 4 та 5 люками поглиблення довжиною 2м на всю ширину вагону усередину до підлоги. 4 люк ліворуч немає армованої смуги праворуч довжиною 5-70см шириною 3-5см, щілина закладена папером, папір розмок. Ліворуч над 2 люком з півдня поглиблення 1,5м на 1,5м усередину до підлоги, люк надламаний над хребтовою балкою, щілина 3-4см. Вагон прибув без течі вантажу, бездверний, розвантажувальні люки закриті на запірні пристрої”.

В КА № 319 зазначено, що: ”Навантаження вантажу у вагоні пагорбоподібне, не розрівняне, не марковане, вище рівня бортів на 10-15см порушення ППГ ч.1 р.15. З півночі над 1 та 2 люками поглиблення довжиною 2,5м на ширину вагону, усередину 1м. Ліворуч 1 люк півночі немає армованої смуги, праворуч довжиною 50-70см шириною 3-4см, щілина з внутрішньої сторони закладена папером, папір розмок. Вагон прибув без течі вантажу, бездверний, розвантажувальні люки закриті на запірні пристрої”.

У подальшому зазначені вагони за накладною № 52664793 були направлені на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний для передачі вантажоотримувачу.

У згаданих вище накладних зроблена помітка, що складені комерційні акти КА № 318 та КА № 319.

Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням (у вагоні № 66773706) матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом.

Виявлені на проміжній станції несправність вагона № 66773706 і поглиблення свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення. Згідно пп.2.1. Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У звязку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення це було б виявлено.

Суд додатково зауважує, що КА № 318 містить помітку, що папір розмок, але не зафіксовано, що у тому місці було витікання вантажу, навіть навпаки зазначено, що вагон прибув без слідів витікання вантажу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача вартість нестачі вантажу у вагоні № 66773706 в сумі 3587, 76 грн.

Підпунктом 2 п.”е” ст.111 Статуту закріплено, що залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу у разі, коли втрата вантажу відбулась внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений і несправний вагон, який перед тим був вивантажений відправником (здвоєна операція). Згідно документам, наданих відповідачем, вагон № 67883207 потрапив до третьої особи 30.10.2010р. з вугіллям, був розвантажений і завантажений коксовим дрібязком третьою особою. Зважаючи на викладене, суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення з відповідача 1312, 2 грн.

На підставі ст.ст. 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України ”Про залізничний транспорт”, ст.ст. 30, 31, 111, 113, 114, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства ”Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, р/р 26007480906000 в Центральному відділенні ПАТ ”Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191129) 3 587 грн. 76 коп. збитків, 74 грн. 68 коп. витрат на сплату держмита та 172 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 31.05.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2011р.