Рішення № 16054643, 10.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.11р.Справа № 5005/3826/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт", смт. Ювілейне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 386,20 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 125 від 01.03.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 24.03.11р. порушено провадження у справі №5005/3826/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт", смт. Ювілейне (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм", м.Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення 16 386,20 грн., справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.04.11р.

Сума позову складається з наступних сум: 13 983,12 грн. - заборгованість за поставлений товар, 1 088,21 грн. - пеня, 936,87 грн. - інфляційні витрати, 378,00 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ПР-40483 від 01.07.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Листом господарського суду від 05.04.11р. розгляд справи перенесено на 27.04.11р.

27.04.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим у судовому засіданні суд оголосив про відкладення розгляду справи на 10.05.11р. о 10:00 год., про що є відмітка в матеріалах справи (арк. 76) та зобов'язав повідомити належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази повідомлення надати до господарського суду.

В ухвалі господарського суду від 27.04.11р. зазначено про те, що розгляд справи відкладено на 10.05.11р. на 10:45 год., зобов'язано позивача повідомити належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази повідомлення надати до господарського суду; відповідача - повторно зобов'язано надати у судове засідання: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; акт звірки (відповідача до позивача); документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

10.05.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії телеграми, чеку про відправлення даної телеграми та копію повідомлення про вручення телеграми, як докази повідомлення належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи.

10.05.11р. об 10:00 год. при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що при друкуванні тексту ухвали господарського суду від 27.04.11р. було допущено описку у часі розгляду даної справи, а саме у судовому засіданні оголошено про відкладення розгляду справи на 10.05.11р. о 10:00 год., а в ухвалі суду від 27.04.11р. зазначено на 10.05.11р.о 10:45 год. Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про те, що розгляд даної справи відбудеться 10.05.11р. об 10:45 год., як зазначено в ухвалі господарського суду від 27.04.11р.

10.05.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день та місце розгляду даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує направлена позивачем телеграма та повідомлення про вручення даної телеграми, які долучено до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач у судове засіданні не з'явився без поважної причини та у суду достатньо підстав для розгляду даної справи без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 10.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ПР-40483, відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені у даному договорі, відповідно замовлення відповідача, яке є невід'ємною частиною договору (далі у договорі - додаток № 3 "Замовлення товару"), а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови", які є невід'ємною частиною договору (далі у договорі - додаток № 4 "Додаткові умови").

Асортимент та ціна товару узгоджуються у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами в установчій формі (додаток № 1 "Специфікація") та є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Ціна на товар формується в українській національній валюті, у відповідності з діючим законодавством України, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), які звільняються від сплати податку на додану вартість відповідно діючому законодавству України (п.2.6. Договору).

Загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору, відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами у пункті 6 додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови".

Згідно п. 6 додаткових умов від 01.07.09 р. до договору № ПР-40483 від 01.07.09 р., відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки товару.

Сторони несуть юридичну відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).

У випадку прострочки сплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу (п. 8.9 Договору).

На виконання умов договору позивачем за період з 22.01.10р. по 16.04.10р. було здійснено поставку товару відповідачу, відповідно до видаткових накладних: № РН-000485 від 22 січня 2010 року на загальну суму 5 099,96 грн., № РН-001569 від 05 лютого 2010 року на загальну суму 1 840,00 грн., № РН-002437 від 12 лютий 2010 року на загальну суму 2388,84 грн., № РН-004428 від 26 березня 2010 року на загальну суму 7 112,76 грн., №005221 від 16 квітня 2010 року на загальну суму 2 521,89 грн., всього на суму 18 963,45 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим станом на 17.02.11р. його заборгованість перед позивачем складає 13 983,12 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 08.12.10р. було направлено на адресу відповідача претензію № 101 від 07.12.2010 р. про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн. в строк до 15.12.10р. Претензія була отримана відповідачем 19.01.11р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповіді та зазначену претензію позивач від відповідача не отримав.

18.02.10р. позивач повторно направив на адресу відповідача претензію № 18 від 17.02.11р. про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн. в строк до 01.03.11 р., що підтверджує фіскальний чек № 3383 від 18.02.11р.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 8.9. Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 1 088,21 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 936,87 грн. та 3% річних у розмірі 378,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн., пеню у розмірі 1 088,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 936,87 грн. та 3 % річних у розмірі 378,99 грн., всього 16 386,20 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн., пені у розмірі 1 088,21 грн., інфляційних витрат у розмірі 936,87 грн. та 3% річних у розмірі 378,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно п. 8.9. Договору у випадку прострочки сплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства та п. 8.9. Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 1 088,21 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1088,21грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 936,87 грн. та 3% річних у розмірі 378,00 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 936,87 грн. та 3% річних у розмірі 378,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм" (49089, м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14-а, ЄДРПОУ 20228840, р/р 2600002000003 в ДФ ТОВ "Кредобанк", МФО 307048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (юридична адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 36; поштова адреса: 49054, м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, буд. 101, кімната 437; ЄДРПОУ 34560700, р/р 26008116064500 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005) заборгованість за поставлений товар у розмірі 13 983,12 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн. 12 коп.), пеню у розмірі 1 088,21 грн. (одна тисяча вісімдесят вісім грн. 21 коп.), 3 % річних у розмірі 378, 00 грн. (триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 936,87 грн. (дев'ятсот тридцять шість грн. 87 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 163,86 грн. (сто шістдесят три грн. 86 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 10.05.11р.