Ухвала суду № 16052499, 21.03.2011, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Белинчук Т.Г. Суддів: Ісаєва Г.А. Підлісної І.А. При секретарі: Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про поділ цього майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 грудня 2010 року, -

В с т а н о в и л а :

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 грудня 2010 року задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 22500 грн., які знаходяться в Територіальному управлінні державної судової адміністрації в АР Крим на депозитному рахунку Сакського міськрайонного суду АР Крим № 37319012000604, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26273942, Банк одержувач ГУДК в АР Крим м. Сімферополя, які були внесені 30 квітня 2010 року ОСОБА_6 До ухвали застосовано негайне її виконання та її копії направлені Територіальному управлінні державної судової адміністрації в АР Крим та відповідачці для відома.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу, якою у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що при розгляді іншої цивільної справи про поділ майна подружжя, судом було встановлено той факт, що з жовтня 2009 року сторони разом не живуть, загального бюджету не мають, позивач має іншу родину. У квітні 2010 року відповідачка перевела грошові кошти на депозитний рахунок, до якого позивач не має ніякого відношення. На підставі цього скаржник вважає, що ухвала суду першої інстанції не може бути законною і належить скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 151, 10 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .

Відповідно до вимог частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя.

Предметом позову є також грошові кошті у розмірі 22500 грн., які були внесені відповідачем ОСОБА_6 на депозитний рахунок Сакського міськрайонного суду в Територіальному управлінні державної судової адміністрації в АР Крим при розгляді іншої справи про поділ майна подружжя автомобіля.

Відповідно до рішення Апеляційного суду АР Крим від 04.11.2010 року по цивільній справі ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя позов задоволений частково. За ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано право спільної сумісної власності на автомобіль DAEWOO, та за кожним з них визнано право власності на 1\2 частку автомобіля В решті позову відмовлено. У звязку з розглядом вказаної справи ОСОБА_5 були внесені спірні кошти на депозитний рахунок суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясував обсяг позовної вимог, дані про особи відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вказане відповідає пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, підстав до її скасування немає.

Оскільки ухвала про забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, ця ухвала, відповідно до частини 1 статті 324 ЦПК України у касаційному порядку оскаржена бути не може.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, п.1 ч.1 ст. 312, 314, 315, 324 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А