Ухвала суду № 16050756, 13.04.2011, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Пономаренко А.В. Суддів Дралла І.Г.,

Павловської І.Г. При секретарі Ломовському І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Кримського республіканського центру зайнятості, Сімферопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення незаконно виплачених коштів ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року прокурор м. Сімферополя звернувся до суду з зазначеним позовом , посилаючись на те, що відповідачці 28 січня 2009 року Сімферопольським міським центром зайнятості (далі МЦЗ) був наданий статус безробітного і призначена виплата по безробіттю , при цьому у поданій до Сімферопольського МЗЦ заяві ОСОБА_5 зазначила , що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, однак 30 листопада 2009 року за довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців було встановлено , що 19 липня 2006 року проведена державна реєстрація відповідачки як фізичної особи-підприємця і державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не проводилась.

Отже, відповідачка приховала той факт, що вона зареєстрована як фізична особа - підприємець, незаконно набув статус безробітного і отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1790, 33 грн., крім того, витрати Кримського республіканського центру зайнятості на професійне навчання відповідачки складають 2433,92 грн., зазначені суми, на думку прокурора, підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_5 .

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 серпня 2010 року зазначений позов прокурора м. Сімферополя задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Кримського республіканського центру зайнятості (ОКПО 03491168) на р/р 37179300901202 в ГУ ГКУ в АР Крим, МФО 824026, витрати на професійне навчання в сумі 2433,92 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Сімферопольського міського центру зайнятості грошові кошти у сумі 1790,33 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд однобічно дослідив докази у справі, не врахувавши, що постановою Господарського суду АР Крим від 24 вересня 2008 року, яка набрала чинності 06 жовтня 2008 року , припинено підприємницьку діяльність субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5

Крім того, на думку відповідачки, грошова сума у розмірі 2433,92 грн. є необґрунтованою та не підтверджена жодними платіжними документами .

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог прокурора м.Сімферополя, з чим погоджується судова колегія.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи , що 28 січня 2009 року ОСОБА_5 за її заявою Сімферопольським МЦЗ надано статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю , яка за період з січня 2009 року по листопад 2009 року виплачена у розмірі 1790,33 грн. ( а.с.4,6 ).

При цьому відповідачка у поданій заяві для отримання статусу безробітного приховала той факт, що вона з 19 липня 2006 року зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець, унаслідок чого незаконно отримала статус безробітного і вищевказану допомогу по безробіттю (а.с. 8-10 ).

Крім того , у звязку з навчанням відповідачки з 26 лютого по 21 серпня 2009 року затрати Республіканського центра зайнятості склали 2433,92 грн.( а.с. 7,12-13).

Згідно пункту 6 наказу Мінпраці та соціальної політики України від 13лютого 2009 року N 60/62 "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним" у разі встановлення центрами зайнятості відповідно Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " встановлено стягнення сум виплаченого безробітному забезпечення і вартості наданих соціальних послуг унаслідок умисного невиконання ним своїх обовязків і зловживання ними .

З огляду на наведене суд першої інстанції при вирішенні справи правильно виходив з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог і покладення на відповідачку обовязку відшкодувати позивачам витрати на виплату допомоги по безробіттю та професійне навчання у вищезазначеному розмірі , а доводи апеляційної скарги суперечать матеріалам справи і не заслуговують на увагу.

При цьому додаткових доказів, що спростовують правильність зроблених судом висновків та підтверджують доводи апеляційної скарги , відповідачкою не надано.

Таким чином судом першої інстанції повно й всебічно встановлені обставини справи, а рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтується на всебічному , повному, обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і правових підстав для його скасування судовою колегією не встановлено.

З урахуванням наведеного і керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів .

Судді : Пономаренко А.В. Дралло І.Г. Павловська І.Г.