Рішення № 16046229, 26.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2011 р.Справа № 3/5025/800/11 За позовом Комунального підприємства „Лютарка” с. Лютарка, Ізяславського району

до Державного підприємства Ізяславської виправної колонії №31 м. Ізяслав

про стягнення заборгованості в розмірі 5200,00 грн.

Суддя О.Д. Вибодовський

Представники сторін:

позивача: Романюк М.К. - директор

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5200,00 грн. Крім того, просив суд стягнути з відповідача 150,00 грн. послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 26.05.2011р. повноважний представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав суду заяву, відповідно до якої уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі в розмірі 5200,00 грн., 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладених між сторонами договорів №5 та №5/116 від 12.03.2009р., не розрахувався за поставлений товар, в результаті чого утворилась заборгованість.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана заява про уточнення позовних вимог нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом приймається.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, однак, надіслав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого заборгованість в розмірі 5200,00 грн. визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

12.03.2009р. між комунальним підприємством „Лютарка” (постачальник) та державним підприємством Ізяславської виправної колонії №31 (покупець) укладено договори №5 та №5/116, відповідно до умов яких постачальник зобовязався передати у власність покупця лісоматеріали в асортименті та за цінами згідно додатку №1 до цих договорів. (п. 1.1.).

В розділі 2 сторони визначили ціну та загальну суму договору, а саме: ціни на товар встановлюються в національній валюті України - гривні. В ціну товару включені податки, збори та інші загальнообов'язкові платежі. Обсяг закупівлі може зменшуватися залежно від реального фінансування видатків. 3агальна сума договору складає 20000,00 грн. Сума конкретної партії товару та ціна на нього вказується у видатковій накладній постачальника.

Розділами 3, 4 договорів сторони обумовили умови поставки товару та порядок розрахунків. Відповідно до п. п. 3.1. 4.2. договорів покупець проводить оплату після поставки товару з відстрочкою платежу терміном до 13 банківських днів. (до 10 банківських днів). Розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковій формі. Приймання - передача товару по кількості та якості проводиться відповідно до видаткових накладних. Відомості про лісоматеріали вписуються на вимогу покупця в товарно-транспортну накладну перевізника товару та завіряються підписом та печаткою продавця. Оплату за завантаження, перевезення товару та його збереження здійснює покупець.

На виконання умов вказаних договорів від 12.03.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17720,40 грн., а саме: згідно накладної №22 від 18.03.2009р. на суму 1020,00 грн., №24 від 19.03.2009р. на суму 1080,00 грн., №25 від 19.03.2009р. на суму 1104,00 грн., №26 від 20.03.2009р. на суму 1116,00 грн., №27 від 24.03.2009р. на суму 1154,00 грн., №28 від 25.03.2009р. на суму 1080,00 грн., №32 від 26.03.2009р. на суму 1128,00 грн., №35 від 30.03.2009р. на суму 1104,00 грн., №36 від 31.03.2009р. на суму 1020,00 грн., №37 від 31.03.2009р. на суму 1088,40 грн. через ОСОБА_1 за довіреністю серії ЯПД №489890, яка видана 17.03.2009р.; згідно накладної №39 від 01.04.2009р. на суму 920,00 грн., №40 від 02.04.2009р. на суму 910,00 грн., №43 від 06.04.2009р. на суму 900,00 грн., №48 від 21.04.2009р. на суму 1166,00 грн. через ОСОБА_1 за довіреністю №11, яка видана 06.04.2009р.; згідно довіреності №52 від 04.05.2009р. на суму 1000,00 грн., №53 від 05.05.2009р. на суму 960,00 грн., №54 від 06.05.2009р. на суму 970,00 грн. через ОСОБА_1 за довіреністю №29, яка видана 04.05.2009р.

Відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на загальну суму 12500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №36 від 02.04.2009р. на суму 6000,00 грн., №45 від 17.04.2009р. на суму 1000,00 грн., №70 від 05.05.2009р. на суму 1500,00 грн., №131 від 15.07.2009р. на суму 1000,00 грн., №168 від 19.08.2009р. на суму 500,00 грн., №234 від 08.10.2009р. на суму 1000,00 грн., №266 від 17.11.2009р. на суму 1000,00 грн., №128 від 11.05.2009р. на суму 500,00 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем по оплаті товару згідно договорів станом на день подання позову складає 5220,40 грн. Однак, позивачем заявлено меншу до стягнення суму боргу, а саме - 5200,00 грн.

18.01.2011р. позивачем до відповідача надіслано претензію про сплату боргу за поставлений товар, яка ним отримана 24.01.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 25.01.2011р. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, в звязку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті поставленого товару в розмірі 5200,00 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договорів №5 та №5/116 від 12.03.2009р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки, відповідач зобовязання щодо оплати за поставлений товар, у строк визначений договорами №5 та №5/116 від 12.03.2009р. належним чином не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а також приймаючи до уваги те, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 5200,00 грн. визнав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства Ізяславської виправної колонії №31, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 4 код:08681011 на користь Комунального підприємства "Лютарка", Ізяславського району, Хмельницької області, с. Лютарка, вул. Садова, 1, код:31499052, 5200,00 грн. (п'ять тисяч двісті гривень, 00 коп.) - заборгованості, 102,00грн. (сто дві гривні, 00 коп.) - витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень, 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Повне рішення виготовлено та підписано 27 травня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2- позивачу

3 відповідачу.