Ухвала суду № 16045816, 12.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р.Справа № 2-а-3994/10/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Олійник Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство»до Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції в Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000742301/3 від 15 червня 2010 року,

встановила:

КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство»22.06.2010 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської ОДПІ в Миколаївській області про скасування повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області №0000742301/3 від 15.06.10 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Прокурор, який вступив у справу на боці відповідача, підтримав правову позицію відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року позовні вимоги КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство»були задоволені.

Скасовано повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області №0000742301/3 від 15.06.2010 року.

Присуджено за рахунок Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" (код ЄДРПОУ 31948866) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 гривні 40копійок.

В апеляційній скарзі Южноукраїнська ОДПІ в Миколаївській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02.12.2009 року по 04.12.2009 року Южноукраїнською ОДПІ в Миколаївській області була проведена позапланова перевірка Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" з питань виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, за результатами перевірки було складено акт №110/23-01/31948866.

На підставі зазначеного акту 24.12.2010 року відповідачем було прийнято повідомлення-рішення №0000742301/0 від 24.12.2010 року про сплату за платежем: податок на додану вартість 204747,00 гривень.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено, однак його скарга задоволена не була. За результатами розгляду скарги Южноукраїнською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742301/3 від 15.06.2010 року, про встановлення суми податкового зобов'язання в розмірі 204747,00 гривень, у тому числі: за основним платежем 136498,00 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями 68249,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення рішення винесено на підставі акту позапланової виїзної перевірки позивача з питань виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року №110/23-01/31948866 від 11.12.2009 року, та у зв'язку з порушенням, на думку відповідача:

- пп.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року;

- пп.7.4.1, пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року,

- п. 11.11 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року.

В липні 2009 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193, позивач отримав субвенцію з бюджету в сумі 9703424,22 гривень, яка за своїм призначенням мала відшкодувати збитки позивача, які виникли як різниця між фактичною собівартістю послуг та регульованим тарифом, затвердженим органом місцевого самоврядування.

Відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2009 року № 193, позивач в першу чергу повинен був погасити заборгованість за енергоносії, які виникли в минулі роки.

За рахунок отриманої субвенції (в день її отримання) позивачем були перераховані кошти в сумі 9703424,22 гривень для погашення кредиторської заборгованості за отримані послуги від постачальника Відособленого підрозділу “Южно-Української АЕС” Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”.

Після погашення заборгованості перед Відособленим підрозділом “Южно-Української АЕС” Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” в липні 2009 року позивач збільшив податковий кредит з ПДВ, застосовуючи відповідний касовий метод згідно положень п.п.11.11 п.11 ст.11 та п.1.11 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

В п.п.3.2.7 вказаного Закону зазначено, що не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Тобто, в зазначеному пункті мова йде про випадки виплати дотацій, але дотацій підприємство не виплачувало. Бюджетна субвенція в даному випадку була отримана, а не виплачена. Об'єкт оподаткування при отриманні субвенцій відсутній у зв'язку з тим, що ця операція не є поставкою в розумінні п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що позивачем не використовувались отримані послуги в операціях, які не є об'єктом оподаткування, або звільнених від оподаткування внаслідок відсутності таких операцій взагалі.

В роз'ясненні ДПАУ від 07.11.2007 року №22703/7/16-1117 щодо розподілу податкового кредиту наведено, що “при визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період з метою розрахунку частки ПДВ для включення в податковий кредит треба враховувати значення терміна "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог п.1.4 ст.1 Закону зазначеного вище.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що позивач має право на формування податкового кредиту у повному обсязі сплачених сум.

Крім того, судом 1-ї інстанції правильно зазначено, що позивачу Відособленим підрозділом “Южно-Української АЕС” Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” в січні-грудні 2008 року були надані послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення на загальну суму 10046722,16 гривень, в т.ч. ПДВ 1674453,69 гривень. В подальшому надані послуги були використані в господарській діяльності для забезпечення комунальними послугами населення бюджетних організацій та інших споживачів, що є основною діяльністю позивача.

Відповідно до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року “Про податок на додану вартість”, позивачем в період з січня по грудень 2008 року був відображений податковий кредит у сумі 212755,15 гривень, тобто відображений податковий кредит за першою подією (отримання податкової накладної засвідчує факт придбання послуг) в сумі, що відповідає частці наданих комунальних послуг іншим споживачам.

Пункт 11.11 ст. 11 вищезазначеного Закону зобов'язує підприємства, які надають послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення населенню визначати базу оподаткування за касовим методом (момент оплати).

Реалізацію послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення позивачем підприємством здійснено відповідно до затверджених тарифів, які встановлені рішеннями Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. Тарифи, що затверджені для населення не відповідають фактичній собівартості по наданим комунальним послугам та різниця між собівартістю наданих послуг населенню та затвердженим тарифом повинні компенсуватися органом, що їх затвердив. У зв'язку з невідповідністю тарифів собівартості позивач недотримував кошти, які б дали змогу і повному обсязі розраховуватися за товари, роботи, послуги, які необхідні для надання даних послуг.

На виконання ст.53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193 “Питання реалізації ст.53 закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” позивачем був укладений відповідний договір №2/193 від 14.07.2009 року “Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193”, відповідно до якого позивач отримав кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення в сумі 9703424,22 гривень та перерахував кошти в сумі 9703424,22 гривень, в т.ч. ПДВ 1617237,37 гривень для погашення заборгованості за теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення Відособленому підрозділу “Южно-Української АЕС” Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” за період з січня по грудень 2008 року. Перерахування коштів позивачем здійснено платіжним дорученням №6 від 29.07.09 року та відображено у бухгалтерському обліку у журналі-ордері №6 за липень 2009 року.

За відповідний період, позивач, виконуючи вимоги п. 11.11 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, правомірно сформував податковий кредит по факту сплати в сумі 1361894,98 гривень. Сформований податковий кредит позивачем був включений до Декларації ПДВ за липень 2009 року та заведений у додатку 5 до декларації з відображенням у реєстрі отриманих податкових накладних.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство»до Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції в Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000742301/3 від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук

Суддя Одеського апеляційного

адміністративного суду Ю.В. Яковлев