Постанова № 16045441, 14.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р.Справа № 2-а-730/10/1470 Категорія: 2.19.8Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Снігур М.Г.

за участю представників ЗАТ «Миколаївський завод залізобетонних виробів» Соловйової О.Т., Бойко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Миколаївський завод залізобетонних виробів»до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання результатів перевірки недійсними, скасування вимоги № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Закрите акціонерне товариство «Миколаївський завод залізобетонних виробів»(далі ЗАТ «Миколаївський завод залізобетонних виробів») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання недійсними результатів перевірки в частині донарахування страхових внесків на суму 43 178, 39 грн. та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року на суму 35 103, 01 грн.

19.05.2010 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволені та суд постанов:

- Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в частині донарахування Закритому акціонерному товариству «Миколаївський завод залізобетонних виробів», за актом від 04.12.2009 року № 302 про результати планової перевірки підприємства ЗАТ «Миколаївський завод залізобетонних виробів»(код за ЄДРПОУ - 01349874) з питань дотримання вимог законодавства щодо достовірності, повноти нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, своєчасності сплати авансових платежів за період з 01.11.2007 року по 16.11.2009 року та достовірності відомостей, які надаються до персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж за 2007-2008 роки, страхових внесків в сумі 43 178, 39 грн.;

- Визнати протиправною і скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про сплату боргу від 04.12.2009 року № Ю-29737/06.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що на виконання наказу начальника управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 02.11.2009 року № 164 в період з 16.11.2009 року по 04.12.2009 року посадовими особами відповідача була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо достовірності, повноти нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, своєчасності сплати авансових платежів за період з 01.11.2007 року по 16.11.2009 року та достовірності відомостей, які надаються до персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж за 2007-2008 роки.

За результатами перевірки 04.12.2009 року був складений акт № 302 яким виявлені порушення пп.6 п.2 ст. 17, п.1 ст. 19 та п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зазначено про необхідність донарахування внесків за ставкою 4-33,2% - 40711,55 грн., внесків за ставкою 2% - 2466,84 грн., загальна сума - 43178,39 грн. та зазначено про неправильне визначення позивачем суми внесків за ставкою 4-33,2% -7626,15 грн., внесків за ставкою 2% - 449,23, загальна сума до зменшення - 8075,38 грн.

Так актом встановлено, що до фонду оплати праці, на який нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не увійшли суми, які були включені до складу загального оподатковуваного доходу, що підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

-подарунки до свята «8 Березня»(за рахунок підприємства) у 2008 році - 13529,10 грн.;

-подарунки до свята «8 Березня»(за рахунок підприємства) у 2009 році - 7367,80 грн.;

-подарунки до Нового року (за рахунок підприємства) у 2008 році - 15211,84 грн.;

-путівки за рахунок підприємства деяким працівникам згідно з колективним договором у 2008 році (червень, липень, серпень) - 64024,33 грн.;

-путівки за рахунок підприємства деяким працівникам згідно з колективним договором у 2009 році (липень, серпень, жовтень) - 23208,79 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 04.12.2009 року відповідачем прийнята вимога № Ю-29737/06 про сплату недоїмки в сумі 35103,01 грн. (43178,39 грн. - 8075,38 грн.).

Відповідачем при визначені складової фонду оплати праці застосована Інструкція зі статистики заробітної плати затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 та при донарахуванні застосував п.п. 2.3.2 і 2.3.4 п. 2.3 Інструкція зі статистики заробітної плати.

Вирішуючи справу суд першої інстанції визнав необґрунтованим застосування відповідачем при визначені складової фонду оплати праці Інструкція зі статистики заробітної плати, що протеречить положенням п. 1.1 такої Інструкції та посилання на положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки таким Законом порядок нарахування і сплати страхових внесків не регулюється.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, що згідно з пунктом 4.4 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника цього податку, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що сума 43178,39 грн. була відображена позивачем у складі витрат по заробітній платі

Також суд першої інстанції не погоджується з висновком відповідача, що до заробітної плати належать заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того суд першої інстанції при вирішені справи виходив з того, що відповідач безпідставно ототожнює додаткові блага які підлягають оподаткуванню у відповідності із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та заохочувальні (компенсаційні) виплати складові витрат на оплату праці.

За такого суд першої інстанції визнав протиправними дії відповідача по донарахуванню 43 178,39 грн., вимогу про сплату недоїмки в сумі 35103,01 грн. (43178,39 грн. - 8075,38 грн.) та виходячи з положень ч. 2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними оскаржувані дії відповідача та визнав протиправною та скасував вимогу № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року про сплату недоїмки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що відповідачем при визначені складової фонду оплати праці вірно застосовані положення Інструкції зі статистики заробітної плати затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, що обумовлює правомірність віднесення до фонду оплати праці, на який нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування витрати позивача на подарунки його працівникам до свята «8 Березня»та вартість путівок за рахунок коштів підприємства працівникам та членам їх сімей , що відповідає положенням п.п. 2.3.2 та 2.3.4 п. 2.3 зазначеної Інструкції.

Також колегія суддів вважає правомірним застосування відповідачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при визначені бази для нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування при посилання на таке у п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем до складу страхових внесків правомірно віднесені виплати, які належать до фонду оплати праці та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

За такого оскаржувані дії відповідача є правомірними, що обумовлює правомірність вимоги № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року про сплату недоїмки.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,205 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Миколаївський завод залізобетонних виробів»до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання результатів перевірки недійсними, скасування вимоги № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року скасувати.

Постановити нову постанову,якою в задоволені позовних вимог приватного акціонерного товариства «Миколаївський завод залізобетонних виробів»до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання результатів перевірки недійсними, скасування вимоги № Ю-29737/06 від 04.12.2009 року відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Доповідач-суддя: Потапчук В.О.

Судді: Семенюк Г.В.

Зуєва Л.Є.