Ухвала суду № 16044133, 17.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. № 8684/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддівПліша М.А., Багрія В.М.

при секретарі Гром В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання рішення про застосування штрафних санкцій нечинним, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.11.2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0000152200 від 10.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року позов задоволено.

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція оскаржила дану постанову, мотивуючи тим, що проведеною плановою перевіркою з питань дотримання валютного законодавства було встановлено порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по наступним контрактам з ЗАТ «Стеклопак» (Росія) та ОАО «Щербинский завод електроплавленних огнеупоров» (Росія).

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку країни на день виникнення заборгованості.

Строки розрахунків за імпортними операціями пов»язані зі строками поставки. Це у свою чергу зумовлює необхідність визначення моменту здійснення поставки з метою визначення строків імпортної операції.

Згідно абз.12 п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного банку України №136 від 24.03.1999р. (із змінами та доповненнями) здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

У відповідності до ч.2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Порушення встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД (в тому числі і при поверненні грошових коштів (передоплати) підтверджується також інформацією Філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України» в м. Рівне №065-40/3016 від 05.10.2010р. , 065-40/1651 від 01.06.2010р.

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду першої інстанції та представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 13.10.2010 року по 26.10.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів», за результатами якої складено акт №1005/22/30923971 від 29.10.2010р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №0000152200 від 10.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки на момент перевірки позивачем не пред'явлено вантажні митні декларації типу ВМД-40.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ототожнення податковим органом моменту імпорту товарів з моментом його митного оформлення в режимі імпорт з оформленням ВМД типу 40 є помилковим, оскільки згідно із ст..1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт - це купівля українським суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів з увезенням або без ввезення їх на територію України. При цьому, відповідно до абзацу тридцять восьмого, статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Моментом імпорту, тобто моментом поставки на митну територію України товарів, є момент перетину товаром митного кордону, а не дата оформлення ВМД типу 40.

Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24 березня 1999 року №136 не розповсюджується на правовідносини, що виникли під час здійснення імпортних операцій. В даній Постанові зазначено, що Національний банк України цією інструкцією визначає такий порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями. Тобто, встановлює для банківських установ порядок здійснення контролю за експортно-імпортними операціями. Цей нормативно-правовий акт діє по визначеному колу осіб - серед банківських установ, оскільки цим нормативно-правовим актом НБУ встановлює права та обов'язки для суб'єктів господарювання, що є банками (банківськими установами). Такий висновок підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за позовом ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» до Національного банку України № 2а-3490/10/2670 від 1 липня 2010 року.

06.08.2008 року між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та ЗАТ «Стеклопак» Російська Федерація було укладено контракт №47. Відповідно до умов контракту ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» здійснив перерахування коштів: 12.06.2008 р. в сумі 1 993 114,31 Руб.; 08.07.2008 р. в сумі 3 000 000,00 Руб.; 22.07.2008 р. в сумі - 683 813,70 Руб.; 30.07.2008 р. в сумі 1 000 000,00 Руб.; 08.08.2008 р. в сумі 1 000 000,00 Руб.; 12.08.2008 р. в сумі 175 469,99 Руб.; 12.08.2008 р. в сумі 3 000 000,00 Руб.; 18.08.2008 р. в сумі 1161 290,00 Руб.; 03.11.2008 р. в сумі 1 500 000,00 Руб.; 24.11.2008 р. в сумі 500 000,00 Руб.; 25.11.2008 р. в сумі 500 000,00 Руб. Всього на суму 14 513 688,00 Руб.

За умовами контракту Постачальник був зобов'язаний поставити продукцію Позивачу протягом 115 днів з дня внесення авансового платежу на умовах FСА м.Орел Росія. 26.11.2008 року, 09.04.2009 року та 29.04.2009 року було ввезено на митну територію України оплачений товар, що стверджується печатками відповідних митниць і переданий на склад тимчасового зберігання, що стверджується актами прийому-передачі товару від 01.12.2008р. №403, від 04.04.2009р. №162, від 14.04.2009р. №163, від 06.05.2009р. №176, від 06.05.2009р. №175. В подальшому, після закінчення терміну зберігання товару на складі тимчасового зберігання, 16.06.2009р. та 17.06.2009р. товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

24.11.2009р. між позивачем та ОАО «Щербинский завод електроплавлених огнеупоров» укладено контракт №53, відповідно до якого продавець зобов»язується виготовити та поставити вогнетриви (блоки) будівельні керамічні для кладки скловарної печі. Позивач здійснив платежі: 25.11.2009р., 01.12.2009р., 09.02.2010р., 01.03.2010р. та 18.03.2010р.

26.03.2010р. було ввезено на митну територію України оплачений товар і в той же день поставлений товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

Таким чином, відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних та вантажних митних декларацій товар перетнув митний кордон України та був взятий під митний контроль в межах граничного строку, передбаченого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі№2а-5559/10/1770 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

М.А.Пліш

Повний текст виготовлено 24.05.2011р.