Постанова № 16039742, 17.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.05.11Справа №2а-1374/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінського районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 167,79 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 167,79 грн. Вказує, що відносно ФОП ОСОБА_1 УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя було внесено рішення про застосування фінансової санкції та пені 2007 від 26.11.2010 року на суму 167,79. Отже на день подання позову до суду заборгованість відповідача складає 167,79 грн.

Ухвалою від 27 квітня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 27 квітня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача до початку судового засідання надала клопотання про розгляд справи за її відсутністю в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.22).

Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач був повідомлений за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.12).

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30.04.2002 року № 8-2 (далі Положення № 8-2) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно з п.п. 2.2.5. п. 2.2 Положення № 8-2 управління відповідно до покладених на нього завдань: контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V (далі Закон України № 1058) (що діяв на момент виникнення відносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пунктах 5, 19 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; 4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; 5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до розділу 5 Порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до п.п 2 п. 9 ст. 106 Закону України № 1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до рішення № 32 від 24.01.2008 року УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя було застосовано фінансові санкції за не надання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку (а.с.9) в розмірі 170,00 грн. Вказані фінансові санкції були сплачені відповідачем 29.10.2010 року, хоча граничний термін сплати страхових внесків був визначений 15.02.2008 року.

У звязку з чим, УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя відносно ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення № 2007 від 26.11.2010 року про застосування фінансових санкцій на суму 167,79 грн. за несвоєчасну сплату до органів Пенсійного фонду України страхових внесків за період з 16.02.2008 року по 29.10.2010 року (а.с.7). Вказане рішення було направлено на адресу відповідача, але було повернуто до Пенсійного фонду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

В рахунок сплати за вказаним рішенням від ФОП ОСОБА_1 грошових коштів не надходило.

Таким чином, на час розгляду адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополі складає 167,79 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи не має) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, 56-58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість в сумі 167,79 грн. (сто шістдесят сім грн. 79 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.І. Майсак