Постанова № 16039429, 19.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 травня 2011 р. № 2-а- 4432/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Фоменко І.Є.

за участю представників сторін:

позивача Растопчінової О.В.

Харківської митниці Мікуліна Д.М.

представник ГУДК - не прибув

прокурора Якимчука О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Новий стиль»до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області, з участю прокуратури Київського району міста Харкова про скасування картки відмови і рішення, та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ «Новий стиль», звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/9/000791 від 27.10.2009р., визнати протиправним і скасувати рішення про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003179/1 від 26.10.2009р., стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль” витрати по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 29,66 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль”надмірно сплачене ввізне мито розмірі 2626,17 грн., зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області списати в безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України, на користь ЗАТ “Новий стиль”надмірно сплачене мито 2626,17 грн., та витрати Позивача по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 29,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ЗАТ «Новий стиль»в жовтні 2009 р. ввезло на територію України з Польщі товар співполімер пропілену (регранулят РР СОРО МF115 загальною вартістю 10 800 євро. Товар ввозився на підставі контракту № 14042009 від 14.04.2009 р. з фірмою «МАВА PLAST»Spolka Sp.z.o.o.

Позивач ввіз товар на підставі нижче вказаних документів: контракту №14042009 від 14.04.2009 р.; специфікації № 08 від 12.10.2009 до Контракту; інвойсу № 09-DЕХ/13 від 13/10.2009 р. до Контракту; Платіжне доручення №532 від 13.10.2009 р.; Пакувальний лист; Міжнародну ТТН №А007268; Документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України( договір №2009/1935 від 15.09.2009 р. на надання товарно-експедиторський послуг, договір перевезення №13/10-09/3 від 12.10.2009 р., рахунок, довідку про витрати на перевезення); Сертифікати походження товару; Експортну вантажно-митну декларацію; Калькуляцію собівартості товару від виробника; Прайс- лист з цінами на товар; Статут ТОВ «Новий Стиль»та Статут фірми «МАВА PLAST»Spolka Sp.z.o.o.

За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем було видано рішення про визначення митної вартості товарів № 80000017/2009/003179/1 від 26.10.2009 р. Вказане рішення містило митну вартість - 15838,00 евро (митна вартість визначена за методом 6).

Згідно з вказаним рішенням відповідачем було збільшено митну вартість товару загалом на 4367,22 евро (вартість кілограму товару була збільшена з 0, 540 евро до 0,7917 евро за 1 кг.

27.10.2009 року на підставі рішення про визначення митної вартості товару відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 8800000003/9/000791.

Позивач не погодився з цим та 27.10.2009р. звернувся до відповідача з проханням дозволити випуск товару у вільний обіг. Після отримання такого дозволу позивач надав Відповідачу нову ВМД, зазначив митну вартість, визначену відповідачем;позивач здійснив оплату ввізного мита в розмірі 5% від митної вартості на суму 9513,41 грн. та ПДВ 20% - 39956,32 грн. з визначеної відповідачем митної вартості;

Відповідно до вказаних платежів переплата ввізного мита склала 2626,17 грн. Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в декларації митної вартості за формою ДМВ-2 «Контроль митної вартості після пропуску».

Позивач листом № 2010/29 від 12.01.2010 р. звернувся до Відповідача з проханням переглянути рішення про митну вартість ввезеного товару і підтвердити заявлену Позивачем митну вартість.

В обґрунтування заявленої митної вартості, до доданих раніше документів, крім тих, що були подані раніше, Позивач надав додаткові, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт між Позивачем та експедитором № Р-03 від від 23.10.2009 року; лист позивача №99 від 12.01.2010 року про відсутність взаємозвязку між постачальником та ЗАТ «Новий Стиль»; відмовну ВМД № 800000003/9/344699 від 22.10.2009р. та декларацію митної вартості до неї;картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/9/00791; запит № 676 від 22.10.2009р.; рішення про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003179/1 від 26.10.2009р.; лист ЗАТ «Новий Стиль» до Відповідача 1 № 2009/2104 від 27.10.2009р. прохання про випуск товарів у вільний обіг; лист Харківській митниці 21/42-8815 від 27.10.2009р. дозвіл про випуск товарів у вільний обіг; висновок експертного товарознавчого дослідження ТОВ «Експерт Клас»№ 148 від 21.10.2009р., який підтверджує митну вартість товару, заявлену Позивачем в розмірі відповідно до інвойсу; висновок фахівця-товарознавця ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса № 9627 від 11.11.2009р., який підтверджує митну вартість товару, заявлену позивачем в розмірі відповідно до інвойсу; сертифікат якості товару.

На підставі вказаних документів Відповідачем виданий лист № 15/01-715 від 28.01.2010р. про відмову в зміні митної вартості товару, в якому Відповідач вказав, що вивчивши представлені документи та з урахуванням цінової інформації, митниця дійшла висновку, що підстави для перегляду визначеної митної вартості, зазначеної в Рішенні про визначення митної вартості від 26.10.2009р. 00000017/2009/003179/1 відсутні.

Позивач вважає, що картка відмови в митному оформленні, рішення про визначення митної вартості, рішення про відсутність підстав для перегляду митної вартості товару винесені з порушенням закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник Харківської митниці в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, при цьому вказавши, що Харківська митниця зобовязана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази оподаткування на підставі Закону України 2181 «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». На підтвердження позиції вказав, що згідно з ч.1 ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. При цьому контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення. У відповідача виникли сумніви, щодо заявленої декларантом вартості товару. Також позивачем не були надані на вимогу відповідача додаткові документи, які перелічені в п.п.7-11 «Порядку декларування і товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766. У звязку з відсутністю додаткових документів та інформації про вартість зазначених товарів, відповідач прийняв рішення про неприйняття методу визначення.

Представник Головного управління Державного казначейства у Харківської області України в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був сповіщений судом завчасно та належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав зазначених відповідачем.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «Новий стиль»в жовтні 2009 р. ввезло на територію України з Польщі товар співполімер пропілену (регранулят РР СОРО МF115 загальною вартістю 10 800 євро.

Товар ввозився на підставі контракту № 14042009 від 14.04.2009 р. з фірмою «МАВА PLAST»Spolka Sp.z.o.o.

Частиною другою ст. 266 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Частина 1 ст. 267 МК України вказує, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Отже, на виконання ст.ст. 266-267 МК України, для митного оформлення товару Позивач 22.10.2009 р. надав до Харківської митниці вантажну митну декларацію № 800000003/9/344699 і вказав митну вартість 128804,63 грн.( 10800,00 євро х 11,926355 ціна товару за договором ) + 8000,0 грн. (витрати на транспортування)

Суд вказує, що відповідно до статі VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією. Вказане положення також передбачено Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 № 339, відповідно до якого при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час митного контролю й митного оформлення товарів проводиться порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких - вже здійснено. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних ЄАІС ДМСУ.

Матеріалами справи підтверджено, що при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості співполімеру пропілену у первинній формі з рівнем митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку Постанови КМУ № 339 від 09.04.08 виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, як заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 0,86 дол. США/кг. А по попереднім фактам митного оформлення ідентичного/подібного товару митницями України рівень митної вартості на «співполімери пропілену у первинній формі Країна виробництва: Польща»в найближчий до митного оформлення час коливався на рівні 1,06-1,27 дол.США/кг. Вищезазначений факт став причиною направлення запиту щодо визначення митної вартості товару з підрозділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості та витребування додаткових документів відповідно до пункту 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766.

Суд вказує, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Судом встановлено, що Харківською митницею 26.10.10 року була здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час. Потім було запропоновано у відповідності до пункту 11 Постанови КМУ №1766 від 20.12.06 р. з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України надати (під підпис) додаткові документи для підтвердження заявленої вартості, а саме: прайс-листи фірми-виробника; калькуляцію виробника товару; висновок спеціалізованої експертної організації; інформацію біржових організацій про вартість товару та/або сировини (біржові котирування з сайту «PLATTS»або «ІСІS».

Декларант був ознайомлений з цим переліком під підпис. Доказом цього є запис на додатковому аркуші до ДМВ №800000003/9/344699.

На вимогу митниці декларантом були надані додаткові документи: уставні документи ЗАТ «Новий Стиль»та МАВА PLAST Sp.z о.о., калькуляцію та прайс виробника, експертний висновок від 21.10.09 №148.

Відповідно до положень ч.10 ст. 267 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню і підтверджуватися документально.

Судом встановлено, що декларант документально не підтвердив заявлену митну вартість. На додатковому аркуші до ДМВ від 26.10.2009 №800000003/9/344699 декларантом зроблено запис «Надати додаткових документів немає можливості. Прошу надати рішення. Підпис. Дата».

Надані документи викликали сумніви щодо врахування наступних даних:

1)в калькуляції вартість сировини визначалась на рівні 0,359 євро/кг, що не підтверджується біржовими котируваннями на пропілен в цьому регіоні;

2)в калькуляції витрати на гранулювання складали 0,06 євро/кг, при цьому впрайсі виробника зазначено, що такі витрати складають 0,15 євро/кг;

3)в прайсі виробника ціна на регранулят МFI 15 відповідала ціні в інвойсі, але не враховано той факт, що позивач отримав цей регранулят в гранулах, а послуги по гранулюванню, згідно того ж прайсу, складали додаткові витрати в сумі 0,15 євро/кг;

4)калькуляція собівартості надана листом польської фірми вже в перекладі на російську мову, тобто відсутній оригінал даного листа, невідома дата його складання, що, відповідно, поставило під сумнів його достовірність.

Також суд звертає увагу на той факт, що ЗАТ «Новий стиль»не доведено в повній мірі відсутність взаємозалежності між МАВА PLAST Sp.z о.о. та ЗАТ «Новий стиль». Так, з наданих до митного оформлення документів відомо, що акціонером ЗАТ «Новий стиль»є акціонерне товариство VGH STEEL TRADING, зареєстроване за законодавством Польщі. Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, «метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо покупець і продавець не є пов'язаними між: собою особами або хоч і є пов'язаними між: собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Як встановлено судом у судовому засіданні та було підтверджено представниками сторін, надані до ЗАТ «Новий стиль»статутні документи не підтверджують повною мірою відсутність взаємозалежності між польським та українським підприємствами.

В зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості був значно менший рівня на ідентичні/подібні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений до митного оформлення час, а також враховуючи, що надані декларантом додаткові документи мали протиріччя щодо цін та врахування витрат понесених виробником, декларанту, згідно вимог ст.265 МК України, було запропоновано визначити митну вартість за іншим методом ніж за ціною угоди.

Суд зазначає, що у відповідності до статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ст. 268 МКУ у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням ст. 267 МКУ, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд вказує, що неможливо було застосувати метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (ст. 268 МК України) так як у митниці була відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичних товарів, у найближчий до митного оформлення час.

Також, неможливо було застосувати метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 269 МК України) - у митниці була відсутня інформація щодо митного оформлення подібних товарів у найближчий до митного оформлення час.

Неможливо було застосувати метод оцінки на основі віднімання вартості (ст. 271 МК України): так як у митного органу відсутня інформація щодо ідентичних чи подібних товарів , які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Судом встановлено, що неможливо було застосувати метод оцінки на основі додавання вартості (ст. 272 МК України) через відсутність даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару:на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Таким чином, встановлено, що не отримавши інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів, інформації щодо митного оформлення подібних товарів, інформації щодо матеріалу та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товару, зобов'язало відповідача застосувати 6 метод визначення митної вартості товарів (ст. 273 МК України) використав інформацію про попередні рішення щодо аналогічного товару. А саме 0,7919 євро/кг.

Згідно ст. 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 -272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно ч. 2 ст. 273 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Статтею 81 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Базою (основою) оподаткування митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. 259-273 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України від 11.07.02 митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товару через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Тобто ціна, що використовується як основа для обчислення митної вартості товарів має базуватись на реальній, обґрунтованій ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані (комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал, технічні характеристики, тощо), що дозволяють його однозначно ідентифікувати.

Таким чином суд встановив, що зазначені відповідачем підстави неможливості застосування першого методу та інших крім резервного обґрунтовані, а тому Картка відмови та Рішення Харківської митниці є законними та обґрунтованими.

При зазначених обставинах та здійснивши оцінку доказів, які є у справі, суд вважає, що позовні вимоги документально і нормативно необґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Новий стиль»до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області, з участю прокуратури Київського району міста Харкова про скасування картки відмови і рішення, та стягнення суми відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23 травня 2011 року.

Суддя А.В. Зінченко