Постанова № 16039295, 18.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18 травня 2011 р. справа № 2а- 15437/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.

суддів - Кухар М.Д., Сліденка А.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

прокурора прокуратури міста Харкова - Вряшник В.В.,

представників

позивача - Попова Н.В., Боваров О.В.,

представника відповідача - Ситнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, за участі прокуратури міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар"звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001600854/0 від 08.10.2010р. та №0001600854/1 від 23.11.2010р. про визначення “Завод Комунарсчетмаш” (філія ДНВП “Об'єднання Комунар”) податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 5.890.680,00 грн. (основний платіж - 2.945.340,00грн., штраф - 2.945.340,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Судження суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті № 3559/23-0/26354356 від 24.09.2010р., є помилковими. Позивач стверджував, що “Завод Комунарсчетмаш” дійсно є окремим платником податку на прибуток, а тому валові витрати як за взаємовідносинами з юридичною особою, до складу котрої входить завод - ДНВП "Об'єднання Комунар", так і за взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, завод формував по першій з подій, визначеній Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: за фактом отримання товару. Після проведення реорганізаційних процедур вся кредиторська заборгованість, що виникла у зв"язку з неоплатою на користь ДНВП "Об'єднання Комунар" та інших зовнішніх постачальників вартості отриманого “Завод Комунарсчетмаш” товару була передана до юридичної особи - ДНВП "Об'єднання Комунар". Оскільки передача відбулась в межах однієї юридичної особи, позивач наполягав на відсутності порушень п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги поданого позову, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

За висновками акту № 3559/23-0/26354356 від 24.09.2010р. податковим органом встановлено порушення з боку «Завод Комунарсчетмаш»п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскільки у спірних правовідносинах «Завод Комунарсчетмаш»діяв як окремий платник податку на прибуток, вартість всього отриманого товару, в тому числі і отриманого в межах однієї юридичної особи, тобто від ДНВП "Об'єднання Комунар", включав до складу валових витрат обігу і виробництва, то господарські операції з передачі кредиторської заборгованості від заводу до ДНВП "Об'єднання Комунар" мають розглядатись як отримання заводом доходу у вигляді зменшення зобов'язань перед постачальниками, при цьому вартість товарів, котрі залишились неоплаченими на момент передачі таких товарів від заводу до ДНВП "Об'єднання Комунар", не може бути віднесена заводом на збільшення валових витрат обігу та виробництва, так як господарська операція з придбання цих товарів не відповідає визначенню п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Прокуратура міста Харкова повністю погодившись з правовою позицією відповідача, СДПІ по РВПП у м. Харкова просила суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи "Завод Комунарсчетмаш" є окремим платником податку на прибуток.

З пояснень представників позивача, які в цій частині повністю узгоджуються з зібраними по справі доказами, судом встановлено, що всі господарські операції з отримання товару незалежно від постачальника товару (тобто безвідносно до факту отримання товару або від ДНВП "Об'єднання Комунар", що означає переміщення товару в межах однієї юридичної особи, або до факту отримання товару від іншого суб'єкта господарювання) відображались "Заводом "Комунарсчетмаш" в податковому обліку з податку на прибуток шляхом віднесення вартості отриманих товарів на збільшення валових витрат обігу та виробництва.

За наслідками проведення відповідачем, СДПІ по РВПП у м. Харкові перевірки з питань дотримання "Завод Комунарсчетмаш" вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. названим податковим органом було складено акт від 24.09.2010р. №3559/23-0/26354356.

Згідно з висновками згаданого акту в діяльності "Завод Комунарсчетмаш" податковим органом були виявлені факти порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: не віднесення до складу валових доходів кредиторської заборгованості за отримані товари в сумі 7.251.608,00грн., яка була передана філією ДНВП "Об'єднання Комунар" до ДНВП "Об'єднання Комунар" за розподільчим балансом; факти порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: включення до складу валових витрат обігу і виробництва 4.529.750,00грн. вартості отриманих товарів, оплата яких не проведена і які за розподільчим балансом передані до ДНВП "Об'єднання Комунар".

З посиланням на акт від 24.09.2010р. №3559/23-0/26354356 відповідачем, СДПІ по РВПП у м. Харкові 08.10.2010р. було винесено податкове повідомленнярішення №0001600854/0.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач розпочав процедуру позасудового оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкового зобовязання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означеного податкового зобовязання СДПІ по РВПП у м.Харкові було складено і направлено на адресу "Завод "Комунарсчетмаш" податкове повідомлення - рішення №0001600854/1 від 23.11.2010р.

З огляду на викладене суд вважає, що при розвязанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісне податкове повідомлення-рішення, позаяк саме цей правовий акт індивідуальної дії створив для позивача обовязок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкові повідомлення-рішення, що були складені відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення рішення визначили строк виконання обовязку, а отже і первісне, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обовязки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість суджень суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті від 24.09.2010р. №3559/23-0/26354356, і винесених вказаних висновків спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає таке.

По епізоду заниження валових доходів на 7.251.608,00грн. та податку на прибуток на 1.812.902,00грн.

Як з'ясовано судом, правильність відображення в акті перевірки показників кредиторської заборгованості ДНВП "Об'єднання Комунар" визнається, з огляду на що суд не вбачає правових підстав для дослідження обставин та джерел виникнення кредиторської заборгованості.

Вирішуючи спір, суд зважає, що відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

При цьому, суд бере до уваги, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять визначення доходу. Однак, оскільки згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, то суд вважає за можливе при вирішенні спору керуватись визначенням доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку.

Під доходами в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»(затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684; далі за текстом Положення) розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Активами за визначенням цього Положення є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, а зобов'язаннями - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

У спірних правовідносинах кредиторська заборгованість "Заводу "Комунарсчетмаш" в розмірі 7.251.608,00грн. була передана за розподільчим балансом до ДНВП "Об'єднання Комунар", що об'єктивно і невідворотно спричинило зменшення абсолютного значення зобов'язань "Заводу Комунар" перед постачальниками товарів, тобто призвело до виникнення доходу на суму переданих зобов'язань.

За таких обставин, висновок відповідача про виникнення у "Заводу Комунар" доходу внаслідок передачі кредиторської заборгованості до ДНВП "Об'єднання Комунар" повністю відповідає змісту належних норм матеріального права.

В ході судового розгляду справи позивач належних та допустимих доказів на спростування судження суб'єкта владних повноважень про вчинення порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не подав.

Довід позивача про відсутність доходу з мотивів передачі кредиторської заборгованості в межах однієї юридичної особи на увагу не заслуговує, так як у спірних правовідносинах юридична особа - ДНВП "Об'єднання Комунар" і філія цієї юридичної особи - "Завод Комунарсчетмаш" є окремими платниками податку на прибуток і податковий облік господарських операцій з передачі товарів між собою здійснювали за правилами, встановленими законом для окремих суб'єктів права, формуючи як валовий дохід, так і валові витрати обігу та виробництва. За таких обставин, відсутні підстави для відображення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток господарської операції з передачі кредиторської заборгованості без визначення валового доходу, тобто в порядку, що є протилежним від порядку відображення господарських операцій з поставки товарів, при виконанні яких і виникла зазначена сума кредиторської заборгованості.

Таким чином, слід дійти висновку, що викладені в позові за даним епізодом доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим позов в даній частині вимог належить залишити без задоволення.

По епізоду завищення валових витрат на суму 4.529.750,00грн. та заниження податку прибуток на суму 1.132.438,00грн.

Як з'ясовано судом, правильність відображення в акті перевірки показників вартості товарів (4.529.750,00грн.), які попередньо були включені "Завод Комунарсчетмаш" до валових витрат обігу та виробництва без проведення компенсації їх вартості постачальникам та в подальшому були передані до ДНВП "Об'єднання Комунар" за розподільчим балансом позивачем визнається.

Так, в розділі 3.1.1 Акту зазначено, що Філією ДНВП не проведено компенсацію вартості отриманих ТМЦ (робіт, послуг), що були придбані у сторонніх організацій та у ДНВП, вартість яких була включена до складу валових витрат у відповідних податкових періодах, та заборгованість по яким була передана по розподільчому балансу на ДНВП.

Вирішуючи спір, суд відзначає, що правовідносини з приводу формування валових витрат обігу та виробництва унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.5.1 ст.5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З приписів наведених норм закону та з огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слідує, що валовими витратами обігу та виробництва є лише ті витрати платника, необхідність у яких обєктивно спричинена потребами процесу виробництва або продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) та які невідворотно спрямовані на отримання платником податку доходу, тобто перевищення надходжень від використання певних ресурсів над видатками, здійсненими для отримання цих ресурсів.

В ході розгляду справи позивач, незважаючи на неодноразові вимоги суду, так і не подав до матеріалів справи належних та допустимих доказів отримання доходу від господарських операцій з придбання товарів без оплати їх вартості на користь постачальників і передачі таких товарів до ДНВП "Об'єднання Комунар".

У зв'язку з тим, що платником податку не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки вартість цих товарів не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, слід дійти висновку, що викладені в позові за даним епізодом доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим позов в даній частині вимог належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, за участі прокуратури міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23.05.2011 року.

Головуючий суддя Старосєльцева О.В.

Судді Кухар М.Д.

Сліденко А.В.