Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"21" квітня 2011 р. № 2а- 14886/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
при секретарі судового засідання -Чмутової К.А.,
за участі представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 16.02.2011р.);
за участі представника відповідача 1 –ОСОБА_2 (довіреність № 5739/9/10-035 від 30.11.2010 р.);,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" до відповідача 1 - Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, відповідача 3 - Управління державного казначейства у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Прмімпекс” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0000500700/0 від 01.11.2010р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 65052,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що за результатами документальної невиїзної перевірки, складено акт від 20.10.2010р. № 9187/07-013/30754152, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000500700/0 від 01.11.2010 року винесено на підставі акту перевірки № 9295/07-013/30754152. З висновками ДПІ у Московському районі м. Харкова (далі по тексту ДПІ) позивач не погодився посилаючись на обставини викладені у адміністративному позові та доповненні до адміністративному позові. Спростував обставини, викладені в акті перевірки. Позивач також зазначив ТОВ “Промімпекс” порушень вимог п.п.7.7.1 ,7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не допускало, податковий кредит з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Агро-ВАД»формувало з дотриманням вимог закону, реальність виконання правочинів підтвержується вантажними митними деклараціями, згідно з якими отримана ТОВ продукція була використана у господарській діяльнсті. Оскільки ТОВ були понесені витрати по оплаті податку, то відсутні підстави для висновку про намір ТОВ безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач 1- Державна податкова інспекція у Мсковському районі міста Харкова проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов зазначаючи, що ТОВ «Промімпекс»було вчинено порушення п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: надмірної сплати ПДВ до бюджету не було, збільшено податковий кредит з ПДВ на грн. за рахунок придбання у ТОВ "Агр-Вад" товарів за нікчемним правочином Крім того податкова декларація позивача за липень місяць не визнана як податкова звітність. Нікчемність даного правочину, на думку податкового органу, полягає в тому, що на момент його укладення в силу відсутності трудових ресурсів у відповідача, розумної економічної мети, фактичного не ведення господарської діяльності об'єктивно не надає підстав за яких у підприємства від’ємне значення податку на додану вартість. Посилаючись на перелічені обставини, представник відповідача в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідач 2- Головне управління державного казначейства України у Харківській області, у судове засідання не прибув, але належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду не надав.
Відповідач 3- Управління державного казначейства у Московському районі м Харкова проти позову заперечував посилаючись на обставини, викладені в запереченні.
Прокуратурою Московського району міста Харкова подано заяву про вступ прокурора у розгляд справи. У судове засідання прокурор не прибув, був повідомлений належним чином про дату, місце та час судового слухання.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення проти нього, пояснення представників сторін, встановив наступне
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ «Промімпекс»зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.02.2000 року, про що внесено запис про включення відомостей до ЄДР № 14801200000019193. Згідно даних акту перевірки № 9187/07-013/30754152 від 20.10.2010 року ДПІ в Московському районі м. Харкова ТОВ «Промімпекс»перебуває на обліку в ДПІ з 28.02.2000 року № 66.
Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Промімпекс»за серпень 2010 року, за результатами перевірки складено Акт № 9187/07-013/30754152 від 20.10.2010 року. Спірне податкове повідомлення –рішення №0000500700/0 від 01.11.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 65052,00грн. було винесено відповідачем, на підставі Акту перевірки № 9295/07-013/30754152.
Відповідно до висновків акту № 9187/07-013/30754152 від 20.10.2010 року в діяльності ТОВ «Промімпекс»податковим органом виявлено порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 і п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: безпідставне заявлення до бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за серпень 2010р. суми податку в розмірі 65052,00грн.,
З матеріалів справи вбачається, що позивач склав і подав до ДПІ у Московському районі міста Харкова податку декларацію з ПДВ за серпень 2010р., в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку ) відобразив показник 65052,00грн та у додатках №3 та №4 до названої податкової декларації.
Оскільки спір по справі виник з приводу правильності обрахування податку на додану вартість, то суд вважає за потрібне керуватись нормами Закону України «Про ПДВ», відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За правилом п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
В силу п.п. «б»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, чинній на момент подачі у спірних правовідносинах декларації з ПДВ за квітень 2010р.) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд зазначає що, п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупинено дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 27 - 28, ст. 253), та його необхідно застосовувати в такій редакції:
"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".
Закон України від 20.05.2010р. №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було опубліковано в голосі України 16.06.2010 р. за № 109.
Отже, положення згаданого акту законодавства можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом –Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобов’язань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих актах.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, а правовим –мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Проаналізувавши зміст акту перевірки від 20.10.2010р. № 9187/07-013/30754152, суд відзначає, що даний документ не містить посилань на встановлені суб’єктом владних повноважень факти формування ТОВ «Промімпекс»податкового кредиту з ПДВ за серпень, липень 2010р. з порушеннями Закону України «Про ПДВ», що б мало вплив на правильність обрахування спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 65.052,00грн.
В акті перевірки від 20.10.2010р. № 9187/07-013/30754152 не викладено жодних належних та допустимих доводів про неправомірність заявлення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ, представником відповідача в ході розгляду справи надані пояснення, згідно з якими обставини формування ТОВ «Промімпекс»податкового кредиту з ПДВ не брались податковим органом до уваги при винесенні спірного податкового повідомлення –рішення та не покладені в основу винесення спірного податкового ТОВ «ПРомімпекс»податкового кредиту з ПДВ.
Крім того факт невизнання податкової декларації Позивача за липень як податкової звітності спростовується долученим до матеріалів справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 по справі 2а-11673/10/2070 що набрала законої сили.
Підпунктом п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
За правилами п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «Промімпекс»було прийнято рішення про отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень в розмірі 65052,00 грн. на розрахунковий рахунок.
Вказане рішення було реалізовано позивачем з дотримання вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за № 250/2054; далі за текстом –Порядок №166).
За таких обставин, судження Відповідача 1 про порушення ТОВ «Промімпекс»п.п.7.7.2 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»саме з тих підстав, які викладені в акті від 20.10.2010р. № 9187/07-013/30754152, належить визнати необґрунтованим, адже суб’єкт владних повноважень ні при оформленні результатів перевірки, ні в ході розгляду справи не зазначив в чому конкретно полягає суть порушення платником даних норм закону та не подав до суду доказів відсутності у позивача оплати податку на користь постачальників товарів (робіт, послуг) та митним органам.
При цьому, суд зважає, що складаючи акт від 20.10.2010р. № 9187/07-013/30754152, відповідач 1- визнав наявність у позивача факт оплати податку на користь постачальників товарів (робіт, послуг) і відобразив обставини такої оплати на сторінці 13 акту (а.с.25 т.1). Сума оплати податку, в силу п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»є достатньою для заявлення до бюджетного відшкодування суми податку в розмірі 65052,00грн.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач-2 не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином відповідачем-1 не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0000500700/0 від 01.11.2010.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення 0000500700/0 від 01.11.2010 винесено Відповідачем-1 не обґрунтоване та прийняте всупереч чинному законодавству України, на підставі чого, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, Законом України «Про ПДВ», ст.ст.8-4 ст.ст.158-164,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" до відповідача 1 - Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, відповідача 3 - Управління державного казначейства у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити у повному обсязі.
Зобов"язати Управління державного казначейства в Московському районі міста Харкова надати відомості про рахунки, з яких повинно бути здійснено відшкодування з податку на додану вартість.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова № 0000500700/0 від 01.11.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" (код ЄДРПОУ 30754152, р/р 26001860090970 в Харківській обласній філії ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) суму відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в розмірі 65 052,00 грн. (шістдесят п"ять тисяч гривень п"ятдесят дві гривні).
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена 26 квітня 2011 року.
Суддя Шляхова О.М.
Судове рішення № 16039135, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14886/10/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: