Постанова № 16038924, 06.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" квітня 2011 р. Справа № 2а-12941/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,

представника позивача - Машира В.О.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

прокурора - Овчарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, за участю прокурора Ленінського району м.Харкова, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" (далі - позивач або ТОВ фірма "Харківагроснаб") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м.Харкова), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає незаконним зменшення ТОВ фірмі "Харківагроснаб" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 379309,00грн. за червень 2010 року з мотивів встановленого завищення задекларованої суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача.

Позивач стверджує, що у ТОВ фірми "Харківагроснаб" відсутні будь-які порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представником відповідача до суду були подані заперечення проти позову (т.1 а.с.127).

05.01.2011 прокурором Ленінського району м.Харкова до суду подана заява про вступ у дану справу. Протокольною ухвалою від 27.01.2011 вказане клопотання прокурора задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р. прийняті ДПІ у Ленінському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор підтримав позицію відповідача та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ фірмою "Харківагроснаб" завищено суму податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року на суму 349900,64грн. та за червень 2010 року в сумі 29407,59грн., у зв'язку з чим, у відповідності до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 379309,00грн.

За результатами перевірки складено акт №2497/07-004/25190036 від 21.08.2010 (т.1 а.с.6-41).

На підставі акта №2497/07-004/25190036 від 21.08.2010 ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р. (т.1 а.с.5, 170), якими зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ фірми "Харківагроснаб" з податку на додану вартість на 379309,00грн. за червень 2010 року.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість регулюються Законом України “Про податок на додану вартість” (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Пункт 7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (Підпункт 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). (Підпункт 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.(Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. (Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. (Підпункт 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Відповідно до акту №2497/07-004/25190036 від 21.08.2010, перевіркою правильності визначення податкового кредиту за травень 2010 року встановлено, що ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні №51703 від 17.05.2010, №42105 від 21.04.2010, №52002 від 20.05.2010, №52701 від 278.05.2010 по отриманню послуг з перевезення товару залізничним транспортом по території України, експедиційних послуг та послуг з термообробки дерев'яної тари від ТОВ "Інтертранслогістик" на загальну суму 10825,00грн., в тому числі ПДВ 1804,17грн.

Відповідачем встановлено, що, за інформацією ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова, ТОВ "Інтертранслогістик" не знаходиться за місцем знаходження, по ТОВ "Інтертранслогістик" декларації за квітень, травень та червень 2010 року «не визнано як податкову звітність». Тобто, ТОВ "Інтертранслогістик" не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ.

Таким чином, відповідач вважає, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірмою "Харківагроснаб" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Інтертранслогістик" у травні 2010 року на суму 1804,17грн.

У акті перевірки також зазначено, що в розділі II "Податковий кредит" (рядок 16.2) податкової декларації з ПДВ за червень підприємство відобразило суму коригування ПДВ зі знаком "мінус" в розмірі 350,0грн. Коригування податкового кредиту проведено по ТОВ "Інтертранслогістик" (код 318274020376) у звязку із поверненням залишку передплати за послуги транспортного експедиціювання згідно розрахунку коригувань №75/52002 від 02.06.2010 до податкової накладної №52002 від 20.05.2010.

Перевіркою правильності визначення податкових зобовязань за червень 2010 року встановлено наступне.

ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні №411 від 02.06.2010, №452 від 14.06.2010, №472 від 16.06.2010, №479 від 17.06.2010 по отриманню товару від ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" на загальну суму 25644,99грн., у тому числі ПДВ 4274,16грн.

Згідно з інформацією Харківської ОДПІ ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" не надано до податкової інспекції декларації з ПДВ за червень 2010р. Тобто, ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ.

Таким чином, відповідач вважає, що в порушенням вимог п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірмою "Харківагроснаб'" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" у червні 2010р. на суму 4274,16грн.

Також актом №2497/07-004/25190036 від 21.08.2010 встановлено, що ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні №2466/32 від 04.06.2010, №2492/32 від 07.06.2010, №2769/32 від 23.06.2010 по отриманню товару (талони на дизпаливо та бензин А-95) від ТОВ ВТФ "АВІАС" на загальну суму 7010,58грн., у тому числі ПДВ 1168,43грн.

Згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. ТОВ ВТФ "АВІАС" присвоює стан "недійсна". Тобто, ТОВ ВТФ "АВІАС" не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ.

Відповідач вважає, що в порушення вимог п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірмою "Харківагроснаб" безпідставно віднесено до податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ ВТФ "АВІАС" у червні 2010р. на суму 1168,43грн.

Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова зменшила суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену позивачем, у звязку з тим, що ТОВ фірма "Харківагроснаб" у травні та червні 2010 року мало взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Інтертранслогістик", ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" та ТОВ ВТФ "АВІАС", податкові декларації з ПДВ яких мають статус “не визнано як податкову звітність”, "недійсна", або не подані до ДПІ за місцезнаходженням, а також незнаходженням контрагента за місцезнаходженням.

В розумінні п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит з ПДВ у сумі 6896,76грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями: по отриманню послуг з перевезення товару залізничним транспортом по території України, експедиційних послуг та послуг з термообробки дерев'яної тари від ТОВ "Інтертранслогістик" на суму ПДВ - 1454,17грн. (1804,17грн. - 350грн.); по отриманню товару від ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" на суму ПДВ 4274,16грн.; по отриманню товару (талони на дизпаливо та бензин А-95) від ТОВ ВТФ "АВІАС" на суму ПДВ 1168,43грн.

Досліджені у судовому засіданні копії податкових накладних свідчать, що податкові накладні складені з дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Про існування господарських правовідносин між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" та названими його контрагентами свідчать копія договору поставки транспортних послуг, транспортної обробки вантажів та послуг транспортного експедирування, копії накладних, рахунків-фактури, видаткових накладних, актів виконаних робіт, митних декларацій, виписок з банківського рахунку (т.1 а.с.64-82, 102-104, 157-164; т.2 а.с.2-15).

Використання ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), одержаних від контрагентів ТОВ "Інтертранслогістик", ТОВ "ЗЕММАШ-ЗАПЧАСТИНА" та ТОВ ВТФ "АВІАС" підтверджується копіями видаткових та податкових накладних, копією оборотно-сальдової відомості по рахунку: 105 (виписка з балансу) необоротні активи транспортні засоби за червень 2010 року, копією розпорядження директора ТОВ фірми "Харківагроснаб" №1/1/ОС від 01.01.2010 по встановленню норм списання пального автомобільного транспорту на підприємстві (т.1 а.с.83-90, 165-167).

Із вказаного слідує, що податковий кредит у сумі 6896,76грн. та відповідну суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно.

Також суд звертає увагу на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання з надання податкової звітності чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 6896,76грн., відповідач суду не повідомив.

Тому суд вважає, що ДПІ у Ленінському районі м.Харкова безпідставно зменшила заявлену ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до бюджетного відшкодування суму ПДВ за червень 2010 року на 6896,76грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р. в частині зменшення заявленої ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до бюджетного відшкодування суми ПДВ за червень 2010 року на 6896,76грн. необґрунтовано з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення у вказаній частині підлягають скасуванню.

Згідно з актом №2497/07-004/25190036 від 21.08.2010, з наданих ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у ході перевірки податкових накладних встановлено, що ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у періоді, що перевірявся, до складу податкового кредиту у травні 2010 року віднесено податкові накладні по отриманню запчастин від ТОВ "Едан-Плюс" на загальну суму 2088578,78грн., у тому числі ПДВ - 348096,47грн., а також до складу податкового кредиту у червні 2010 року віднесено податкову накладну по отриманню запчастин від ТОВ "Едан-Плюс" на загальну суму 145890,00грн., у тому числі ПДВ 24315,00грн.

За даними інформаційних систем, наявних в ДПІ, встановлено, що на ТОВ "Едан-Плюс" працює 1 особа (згідно розрахунку комунального податку за І квартал 2010 року), тобто підприємство не має достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: проведення завантажувально-розвантажувальних робіт, ведення складського обліку придбаних товарів, передпродажна обробка, пакування, сортування, спрямування товарних потоків та їх експедиціювання.

Відповідач посилається на те, що інформація, яка міститься в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних також свідчить про те, що операції придбання документально оформлені (тільки на папері) без фактичного руху товарів від ТОВ "Едан-Плюс" до ТОВ фірми "Харківагроснаб".

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року ТОВ "Едан-Плюс" мало скоригованого валового доходу 19794020,0грн., при цьому нараховано податку на прибуток лише 9619,0грн., податкове навантаження - 0,05%. Основні засоби на підприємстві відсутні.

ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийшла до висновку, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірмою "Харківагроснаб" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Едан-Плюс" у травні 2010 року на суму 348096,47грн., та податкову накладну, отриману від ТОВ "Едан-Плюс" у червні 2010 року на суму 24315,00грн., всього ПДВ 372411,47грн.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

На підтвердження своєї позиції позивачем надано до суду копії договорів №18/02 від 18.02.2010, №01/03 від 01.03.2010, №23/04 від 23.04.2010, №27/04 від 27.04.2010, укладених ТОВ фірмою "Харківагроснаб" (покупець) та ТОВ "Едан-Плюс" (продавець), податкових накладних та інших первинних документів (т.1 а.с.92-97, 101, 105, 109-113, 115-118, 120-123).

Суд звертає увагу, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м.Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Едан-Плюс" з питань перевірки податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 29.08.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт №4231/23-104/36032757 від 21.09.2010 (т.2 а.с.68-76).

Відповідно до вказаного акта №4231/23-104/36032757 від 21.09.2010, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Едан плюс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Едан плюс" з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, за наслідками перевірки податкова інспекція прийшла до висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Едан плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» (т.2 а.с.74-зворотна сторона).

Про існування обставин, які б спростовували висновок про нікчемність договорів, укладених між ТОВ "Едан-Плюс" та ТОВ фірмою "Харківагроснаб", позивач суду не повідомив, як і не повідомив про визнання вказаного висновку безпідставним в адміністративному чи судовому порядку, якщо таке мало місце.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, ТОВ фірма "Харківагроснаб" в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включила до складу податкового кредиту з ПДВ за травень та червень 2010 року ПДВ на загальну суму 372411,47грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Едан-Плюс" за договорами, що є нікчемними.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи наведені обставини та положення п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд вважає безпідставною заявлену ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 372411,47грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р. в частині зменшення ТОВ фірмі "Харківагроснаб" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 372411,47грн. прийнято ДПІ у Ленінському районі м.Харкова правомірно з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Тому позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.19 Конституції України, ст.ст.4, 7, 8, 11, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, ст.ст.1, 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, за участю прокурора Ленінського району м.Харкова, про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р.в частині зменшення суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6896,76грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у іншій частині, а саме: у скасуванні податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000180700/0 від 06.09.2010р. та №0000180700/1 від 07.10.2010р.в частині зменшення суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 372411,47грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" (ідент. код 25190036) сплачений судовий збір у сумі 01,70грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 11 квітня 2011 року.

Суддя Р.В. Мельников