Постанова № 16038741, 31.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2a-5819/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року.

о 11год. 50хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

СуддіХарченко Ю.В.

при секретарі Гурченковій Г.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Державної податкової інспекції у м.Суми не зявився. Надіслав до суду клопотання (вхід.№18124/2011 від 27.05.2011р.) за підписом повноважного представника Інспекції Гончаренко В.М. про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Від відповідача: ТОВ «Невада»до суду не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84 921,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Суми, в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 84 921,68грн.

Ухвалою суду від 01.04.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 22.04.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.04.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 19.06.2008р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2008р. провадження у справі №2-а-5819/08 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Суми про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84 921,68 грн. було зупинено, до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-а-756/08 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»до Державної податкової інспекції у м.Суми про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006622304/0/55643 та №006632304/0/55644 від 28.08.2007р., оскільки справи повязані між собою предметом спору.

Ухвалою суду від 16.05.2011р. провадження в справі було поновлено та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 27.05.2011р.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада»з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у письмових запереченнях (вхід.№7113 від 22.04.2008р.), наголошуючи, зокрема, на тому, що перевірка, на думку відповідача, проводилась з грубими порушеннями Закону, а саме, ДПІ у м.Суми не були виконані вимоги ст.11-2 Закону «Про державну податкову службу в Україні»щодо надання під розписку суб'єкту, що перевіряється направлення на позапланову виїзну перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення, ч.7 ст.11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Також, відповідач посилається на те, що ТОВ «Невада»не входить до переліку субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у звязку з чим на нього не поширюються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». До того ж, відповідач зазначає, що згідно розділу 7 та додатку 8 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003р. №247) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається відносно суб'єктів господарювання - юридичних осіб чи суб'єктів господарювання - фізичних осіб, тоді як Сумська філія ТОВ «Невада»не є юридичною особою.

Відповідач у судове засідання 27.05.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент здійснення перевірки, законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.01.2001р., про що зроблено відповідний запис до Єдиного державного реєстру №1556120000000140 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №251152.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14.08.2007р. фахівцями Державної податкової інспекції у м.Суми Сєдєльовою Т.А. та Кашутою О.А., на підставі направлень №197017 від 08.08.2007р. та №197071 від 14.08.2207р., відповідно, була проведена перевірка з питань щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залу гральних автоматів, який розташований за адресою: м.Суми, вул.Набережна річки Стрілки (зупинка тролейбусу №7) та належить субєкту підприємницької діяльності СФ ТОВ «Невада». Вказана перевірка була проведена на підставі Законів України від 4 грудня 1990року №509 - ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями), від 01 червня 2000року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(чинного на момент здійснення перевірки), від 19 грудня 1995року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

До того ж, судом встановлено, що 15.08.2007р. фахівцями Державної податкової інспекції у м.Суми Сєдєльовою Т.А. та Кашутою О.А., на підставі направлень №197017 від 08.08.2007р. та №197071 від 14.08.2207р., відповідно, була проведена додаткова перевірка з питань щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залу гральних автоматів, який розташований за адресою: м.Суми, вул.Набережна річки Стрілки (зупинка тролейбусу №7) та належить субєкту підприємницької діяльності СФ ТОВ «Невада». Вказана додаткова перевірка була проведена на підставі Законів України від 4 грудня 1990року №509 - ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями), від 01 червня 2000року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(чинного на момент здійснення перевірки), від 19 грудня 1995року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(зі змінами та доповненнями), указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

За наслідками означених перевірок складено акт №5425/234/26532740/181805532304 від 14.08.2007р. та додатковий акт №5434/234/26532740/181905562309 від 15.08.2007р. «Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності», в яких в діяльності СФ ТОВ «Невада»встановлено порушення п.1, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст.5,7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.06.1996р. (чинного на момент здійснення перевірки).

На підставі зазначених актів перевірки Державною податковою інспекцією у м.Суми 28.08.2007р. винесені рішення №0006632304/0/55644 про застосування до ТОВ «Невада»в особі Сумської філії фінансових санкцій у сумі 380,00грн. за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(5,00грн. х 5 = 25грн. за не проведення розрахункової операції через РРО на суму 5,00грн.; (76.00грн. - 5,00грн.) х 5 = 380,00грн. за невідповідність готівкових коштів) та №0006622304/0/55643 про застосування до ТОВ «Невада»в особі Сумської філії штрафних санкцій у сумі 84541,68грн. за порушення норм Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Судом встановлено, що підставою для прийняття ДПІ у м.Суми рішення про застосування фінансових санкцій від 28.08.2007р. №0006632304/0/55644 стали виявлені фахівцями Інспекції в ході проведення 14.08.2007р. перевірки порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06 липня 1995року, а саме монетоприймачем гральних автоматів прийнято 5,00грн., тоді як означений гральний автомат не фіскалізований та відповідно розрахунковий документ на суму 5,00грн. не роздрукований та не виданий.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Як встановлено судом, позивач надає послуги у сфері грального бізнесу та у своїй діяльності використовує гральні автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошових коштів через монетоприймач.

При цьому дані гральні автомати вводяться в дію самостійно гравцем, та відповідно участь працівника позивача необовязкова. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбуваються без участі людини, гральний автомат виступає як субєкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може вплинути на процес надання послуги і виключений з нього.

Статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено відповідальність субєктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Згідно з пунктом 6 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»чітко встановлено строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів - починаючи з 1 липня 2005року та п.1 ч.2 Додатку до згаданої Постанови встановлено, що всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО до 31 грудня 2006року.

У звязку з цим з 1 січня 2007року у субєктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обовязок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обовязку може бути підставою для накладення на субєкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, що встановлені статтею 238 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Таким чином, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість вжити усіх залежних від нього заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Проте, опрацювання вищевказаного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у субєктів господарювання відповідно була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону України реєстру реєстраторів розрахункових операцій у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини позивача у порушенні ним порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається.

Крім того, відповідних належних доказів в підтвердження того, що згадана компютерно-касова система «Фіскал»є сумісною з усіма гральними автоматами, у тому числі із введеними в експлуатацію раніше, позивачем суду не надано.

Таким чином, на думку суду, зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення субєктом господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.

Як встановлено судом, перевірку відповідача було проведено 14 серпня 2007року, тобто до дати реєстрації у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України компютерно-касової системи «Фіскал», яка б забезпечувала технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом.

Отже, виходячи з наведеного, суд доходить до висновку щодо неправомірності та безпідставності винесення ДПІ у м.Суми рішення №0006632304/0/55644 від 28.07.2007р. про застосування суми фінансових санкцій у розмірі 380,00грн., з вищенаведених підстав.

Стосовно застосування ДПІ у м.Суми до ТОВ «Невада»в особі Сумської філії штрафних санкцій у сумі 84541,68грн., визначених рішенням №0006622304/0/55643 від 28.08.2007р., то судом зясовано, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2009р., яка набрала законної сили 25.05.2009р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»задоволено повністю та рішення Державної податкової інспекції в м.Суми №0006622304/0/55643 від 28.08.2007р. про застосування штрафних санкцій у сумі 84541,68грн., скасовано, з урахуванням наступного. Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996року №98/96-ВР (чинного на момент здійснення перевірки), суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно з п.18 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991року (чинного на момент здійснення перевірки), плата за торговий патент відноситься до загальнодержавних податків і зборів. Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), .... та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001року №253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003року №247, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.06.2003року за №467/7788), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається відносно суб'єктів господарювання - юридичних осіб.

Приписами ст.5 Закону України №98/96-ВР, передбачено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. У разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного підрозділу (грального місця).

Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 18.04.2006року №40/374, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2006року за №622/12496) (чинного на момент здійснення перевірки), визначено поняття „грального автомата” як механічного, електричного, електронного обладнання або пристрою, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Відповідно до ч.3,4 ст.5 Закону України №98/96-ВР вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Фіксований розмір патенту встановлюється для використання саме грального автомата, незалежно від кількості одночасно наданих послуг тобто встановлений обов'язок придбання торгового патенту на гральний автомат або гральний стіл, а не на окремі гральні місця на них. Визначення грального місця як грального стола, грального автомата свідчить про те, що під гральним місцем розуміється не гральне поле, чи кількість місць для одночасної гри за гральним автоматом, а окреме місце де проводиться гральний бізнес. ДПІ у м.Суми при винесені рішення дійшла до помилкового висновку про те, що у випадку, якщо обладнання кожного із чотирьох місць грального автомату підпадає під визначення поняття автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, але при цьому не врахувала, що на зазначених гральних автоматах не можливо проводити автономну гру на кожному ігровому полі, кожному окремому гравцю одночасно, так як ігровий автомат „Містер-Твістер”, має лише одну ігрову програму і ця обставина свідчить про залежність гри кожного гравця від гральної ситуації кожного.

При цьому, в межах справи №2-а-756/08/1570 Одеським окружним адміністративним судом зясовано, що ДПІ в м.Суми винесла рішення про застосування штрафних санкцій до ТОВ „Невада” в особі Сумської філії. До того ж, згідно Технічних умов ( ТУ У 36.5-247665919.001-2003), затверджених директором фірми ТОВ „Одрекс” та зареєстрованих державним підприємством „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” 01.03.2006року за №095/005019/02; Довідки від 11.12.2006року, гральний автомат „Містер-вістер”, виробництва фірми „Одрекс” є єдиним електронно-механічним апаратом для проведення азартної гри та являється одним гральним пристроєм для проведення одної азартної гри в один момент часу, а також те, що Законом не передбачено обов'язок суб'єктів господарювання купувати декілька торгових патентів на один гральний автомат.

Відтак, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2009р., яка набрала законної сили 25.05.2009р., повністю зясовано обставини по суті спору, та надана їх відповідна правова оцінка, зокрема, встановлено протиправність винесення Державною податковою інспекцією у м.Суми рішення №0006622304/0/55643 від 28.08.2007р. про застосування штрафних санкцій у сумі 84541,68грн., з вищенаведених підстав.

Згідно з приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. № 2453-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Суми неправомірні, безпідставні, не ґрунтуються на приписах чинного, на момент здійснення перевірки, законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ч.4 ст.122, ч.4 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84 921,68 грн., відмовити повністю.

Постанова мже бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 31 травня 2011 року.

Суддя Харченко Ю.В.

/