Постанова № 16038653, 19.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2a-8419/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Приморському районі (далі ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 30.08.2007 року по 12.09.2007 року ДПІ була проведена виїзна планова перевірка господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.10.2005 року по 31.03.2007 року. За наслідками цієї перевірки був складений акт №7904/17-0112/265/НОМЕР_1, в якому зафіксовані виявлені порушення ФОП вимог ст.ст.13, 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року з урахування п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за період 2006 рік, І кв. 2007 року в сумі 22226,03 грн.; вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено ПДВ на суму 32045 грн.; вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 09.02.2007 року по 31.03.2007 року в сумі 300 грн.; та вимог п.2 п.п.5 наказу ДПА України «Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору», що виразилося у несвоєчасному поданні звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень та серпень 2006 року. На підставі зазначеного акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0024941701/0 від 28.09.2007 року про донарахування ФОП податкового зобов’язання з доходів фізичних осіб в сумі 900 грн.; №0024961701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 48067,50 грн.; №0024971701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів громадян, отриманих від здійснення підприємницької діяльності в сумі 22226,03 грн., а також №0024951701/0 від 28.09.2007 року про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 340 грн.. Зазначені суми ФОП добровільно сплачені не були, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому ДПІ просила стягнути їх з ФОП в примусовому порядку.

Крім цього, ФОП звернувся до суду з позовом до ДПІ мотивуючи його тим, що зазначена вище перевірка була проведена ДПІ без вивчення перевіряючими первинних документів, її висновки є необґрунтованими та необ’єктивними, а прийняті на підставі цієї перевірки спірні податкові повідомлення-рішення незаконними. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом, в якому ФОП просив визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення вказаної перевірки, а також визнати необґрунтованими та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 28.09.2007 року №0024941701/0, №0024961701/0, №0024971701/0 та №0024951701/0.

Ухвалою суду від 26.02.2009 року адміністративні справи за позовом ДПІ до ФОП та за позовом ФОП до ДПІ були об’єднані в одне провадження (т.1 а.с. 80).

В судовому засіданні представник ДПІ підтримав у повному обсязі позовні вимоги ДПІ а також заперечував проти задоволення вимог ФОП посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 1-2).

ФОП ОСОБА_1 та його представник заперечували проти задоволення вимог ДПІ та просили задовольнити в повному обсязі вимоги ФОП з підстав, викладених у його позовній заяві (т.1 а.с. 62-63).

Вислухавши пояснення представників сторін та ФОП, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ДПІ та ФОП вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.10.2005 року ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ (т.1 а.с. 4).

В період з 30.08.2007 року по 12.09.2007 року ДПІ була проведена виїзна планова перевірка господарської діяльності фізичної особи-підприємця ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.10.2005 року по 31.03.2007 року.

За наслідками цієї перевірки був складений акт №7904/17-0112/265/НОМЕР_1 від 17.09.2007 року, в якому зафіксовані виявлені порушення ФОП вимог ст.ст.13, 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року з урахування п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за період 2006 року, І кв. 2007 року в сумі 22226,03 грн.; вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено ПДВ на суму 32045 грн.; вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 09.02.2007 року по 31.03.2007 року в сумі 300 грн.; та вимог п.2 п.п.5 наказу ДПА України «Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору», що виразилося у несвоєчасному поданні звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень та серпень 2006 року. (т.1 а.с. 21-24).

Такі висновки, зокрема, обґрунтовані тим, що ФОП було включено до складу валових витрати в сумі 160153,83 грн., в тому числі у 2006 році –89852,44 грн. та у І кв. 2007 року –70301,39 грн., які не підтверджені первинними документами; до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 32045 грн., який не підтверджений відповідними податковими накладними; не було утримано та перераховано до бюджету податок з доходів найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 09.02.2007 року по 31.03.2007 року в загальній сумі 300 грн., порушено строки подання звітів про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень та серпень 2006 року.

На підставі зазначеного акту ДПІ прийняло податкові повідомлення-рішення №0024941701/0 від 28.09.2007 року про донарахування ФОП податкового зобов’язання з доходів фізичних осіб в сумі 900 грн.; №0024961701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 48067,50 грн.; №0024971701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів громадян, отриманих від здійснення підприємницької діяльності в сумі 22226,03 грн., а також №0024951701/0 від 28.09.2007 року про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 340 грн. (а.с. 25-26).

Суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ про викладені в акті перевірки порушення ФОП вимог Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»та незаконними прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення №0024941701/0, №0024961701/0 та №0024971701/0 з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року №327, встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб’єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків (далі Методичні рекомендації №355), в п.1.1 яких зазначено, що плановою виїзною вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов`язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Системний аналіз зазначених норм, а також положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, вказує на те, що виїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначених норм, а також вимог ч.1 ст.13 Закону України № 509-ХІІ щодо вичерпного використання своїх прав в ході реалізації своїх повноважень, ДПІ будь-які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності від ФОП не отримувалися та не вивчалися, що не оспорювали в судовому засіданні представники сторін та підтверджується спірним актом перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ч.4 ст.11-1 Закону України №509-ХІІ та п.1.3 зазначених Методичних рекомендації №355 направлення на перевірку було вручено ФОП 03.09.2007 року, а перевірка розпочалася 30.08.2007 року, тобто до повідомлення ФОП про її проведення (т.1 а.с.21, 150).

В судовому засіданні ФОП пояснив, що при отриманні направлення на перевірку він повідомив перевіряючих про неможливість надання первинних документів у встановлений строк у зв’язку зі знаходженням його бухгалтера за межами м.Одеси за сімейними обставинами, але, не зважаючи на те, що відповідно до п.17.1 Методичних рекомендацій №355 такі обставини є підставою для відкладення перевірки, ці обставини ДПІ не були прийняті до уваги, що підтверджується також і спірним актом перевірки.

Разом з тим, висновок ДПІ щодо протиправного включення до свого податкового кредиту ПДВ в сумі 32045 грн., який не підтверджений податковими накладними, спростовується матеріалами справи, а саме відповідними податковими накладними та реєстрами отриманий податкових накладних, наданими суду ФОП підчас розгляду справи, які відповідно до положень п.п. п.п. п.п.7.2.3, 7.2.4. п.7.2, 7.4.1 п. 7.4, 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для включення ФОП цього ПДВ до складу свого податкового кредиту (т.2 а.с.1-17, 19-31, 33-98, 100-128, 130-140, 143-147).

Зазначені первинні документи також спростовують висновки ДПІ щодо безпідставного формування ОСОБА_1 валових витрат в сумі 160153, 83 грн. та заниження чистого (оподатковуваного) доходу у перевіряємому періоді, та відповідно заниження податку з доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 22226,03 грн..

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ФОП мав трудові відносини з найманими працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі укладених трудових договорів (т.1 а.с.214-218).

У І-му кварталі 2007 року ФОП було розраховано та утримано податок з доходів зазначених найманих працівників з урахуванням застосування податкової пільги, та перераховано утриманий податок до бюджету, що підтверджується відповідними розрахунками та платіжним дорученням від 20.04.2007 року (т.2 а.с.148, 159-166).

Таким чином, зазначеними доказами спростовується висновок ДПІ щодо порушення ФОП вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який було прийнято фактично без отримання та вивчення зазначених первинних документів.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про донарахування ФОП податкових зобов’язань з доходів фізичних осіб в сумі 900 грн., з ПДВ в сумі 48067,50 грн., та з податку з доходів громадян, отриманих від здійснення підприємницької діяльності в сумі 22226,03 грн. ДПІ діяла не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без належного його обґрунтування.

На підставі зазначеного висновку суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог ДПІ про стягнення з ФОП вказаних податкових зобов’язань, та задовольнити вимоги ФОП про скасування повідомлень-рішень від 28.09.2007 року №0024941701/0, №0024961701/0 та №0024971701/0.

Доводи ДПІ про правомірність зазначених спірних рішень суд до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що ці рішення були прийняті на підставі висновків акту перевірки, які було сформовано без вивчення будь-яких первинних документів господарської діяльності ФОП, у зв’язку з чим ці висновки не можуть вважатися обґрунтованими та об’єктивними. Крім цього, зазначені доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, і в ході розгляду справи ДПІ не надала суду заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження обґрунтованості цих висновків та правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим в ході розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог п.2 п.п.5 наказу ДПА України «Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору», звіти про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень та серпень 2006 року були подані ФОП до ДПІ 18.10.2006 року, в той час як повинні були бути подані у строк до 20.08.2006 року та до 20.09.2006 року відповідно, тобто з пропуском встановленого строку, що фактично і не оспорював в судовому засіданні ФОП та підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.174-175).

Відповідно п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що ДПІ було правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення №0024951701/0 від 28.09.2007 року про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 340 грн., у зв’язку з чим вимоги ДПІ про стягнення цих штрафних санкцій з ФОП, з урахуванням переплати цього збору в сумі 59,28 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 280,72 грн., а відповідно вимоги ФОП про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Крім цього, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог ФОП щодо визнання незаконними дій ДПІ підчас проведення перевірки, що виразилися у примушуванні проведення перевірки та підписання ним акту, оскільки в ході розгляду справи ці вимоги не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи ДПІ довела свої вимоги в частині стягнення з ФОП штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітів про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 280,72 грн., а ФОП довів суду свої вимоги про скасування повідомлень-рішень від 28.09.2007 року №0024941701/0, №0024961701/0 та №0024971701/0.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами”, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, наказом ДПА України «Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору», Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 № 355, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 70861,25 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) штрафні санкції за несвоєчасне подання звітів про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 280,72 грн. та перерахувати їх на р/р №31211233700008, код платежу 16060100, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, 23213460, банк оде ржувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині позову відмовити.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0024941701/0, 0024951701/0, 0024971701/0 та 0024961701/0 від 28.09.2007 року задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0024941701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з доходів фізичних осіб в сумі 900 грн.; 0024961701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 48067,50 грн.; 0024971701/0 від 28.09.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів громадян, отриманих від здійснення підприємницької діяльності в сумі 22226,03 грн..

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик 19 травня 2011 року . /