Постанова № 16037735, 27.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2011 року Справа № 2а-3236/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Прудник С.В.,

при секретарі: Шматковій Д.О.,

за участю представників:

позивача: Алейникової Т.Г.,

відповідача: Назаренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта” (далі позивач, підприємство або ТОВ “ПКФ “Дельта”) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі відповідач, податковий орган або Ленінська МДПІ) про визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта” зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.09.2010 року.

28 березня 2011 року податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт за № 168/23-37287667 від 28.03.2011 року.

Позивач не згоден з висновками перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до ст.79.2 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про про ведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В акті перевірки перевіряючим не зазначено, яким чином був повідомлений плат ник про призначення перевірки, надання первинних документів та періоду початку та закінчення перевірки.

Також, позивач зазначає, що при детальному огляді акта перевірки вбачається, що висновки, викладені в акті перевірки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового об ліку, що є порушенням п.5.2. Порядку № 984, згідно з яким факти виявлених порушень ви кладаються в акті перевірки чітко та із зазначенням первинних документів.

Окрім цього, підприємство звертає увагу на процедуру підписання акта документальної перевірки. За п.2 Порядку № 984, акт перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу ДПС, які проводили перевірку та реєструється в органі ДПС. На адресу підприємства засобами поштового зв'язку надійшов екземпляр акту перевірки, складений без додержання вимог зазначеного Порядку, тобто без підпису перевіряючого (стор.12 акта).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову повністю, надавши заперечення проти позову, пояснила наступне.

Ленінською МДПІ у м. Луганську було направлено запит №11557/23-223 від 18.03.2011 року щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту платником ПДВ. Станом на 25.03.2011 року документи на обов'язковий запит інспекції надані не були.

Ленінською МДПІ у м. Луганську за результатами проведеної перевірки було складено акт №168/23-3728766"/ від 28.03.11 року та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Вказані висновки посадових осіб носять інформаційний характер

Правовий акт - це офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права .

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акт перевірки не є рішенням у розумінні ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути предметом оскарження у судовому порядку.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта” зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.09.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 612858 (а.с.9).

28.03.2011 року на підставі службового посвідчення працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта”.

За результатами перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було складено акт за № 168/23-37287667 від 28.03.2011 року.

Висновками акту перевірки встановлено завищення податку на додану вартість у сумі 150647 грн., у тому числі по періодам: за січень 2011 року у сумі 150647 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ленінська МДПІ у м. Луганську є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, податковий орган дотримався вимог Податкового кодексу України щодо здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р за N 925/11205.

Згідно п.1.3. цього Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Суд вважає, що позивачем не наведено жодного доказу щодо неправомірності дій податкового органу при проведені перевірки та складні акту № 168/23-37287667 від 28.03.2011 року, оскільки відповідач діяв на підставі вимог закону та у відповідності до своїх повноважень.

Акт про порушення законодавства складений працівником Ленінської МДПІ, який діяв як посадова особа і на підставі відповідних положень актів законодавства. Оскарження самого акта (як і дій по його складенню), який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність акту перевірки 168/23-37287667 від 28.03.2011, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Дельта” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 01 червня 2011 року

Суддя С.В. Прудник