Постанова № 16037632, 25.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2011 року Справа № 2а-3480/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого: судді Островської О.П.,

при секретарі Мірводі А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр» до Головного державного податкового ревізора-інспектора Ганущак Ірини Сергіївни, Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2011 року позивач - КСП «Артіль-Центр» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного податкового ревізора-інспектора Ганущак Ірини Сергіївни, Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в обґрунтування якого вказав наступне. На підставі акту перевірки від 30.11.2010 № 645/2300/21841488 було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0 на загальну суму 34999,50 грн., в тому числі за основним платежем 23333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11666,50 грн. В акті перевірки від 30.11.2010 № 645/2300/21841488, складеного державним податковим ревізором-інспектором Ганущак І.С., зазначено, що податковий кредит за червень 2010 року сформовано за рахунок «сумнівного підприємництва». Даний висновок зроблено згідно листа від ДГО у Печерському районі м. Києва, який містить акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, в ході проведення цієї перевірки не було встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Діварос Софт» до контрагентів. Крім того в акті про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт» , вказано, що дозвіл на використання праці громадянина Узбекистану ОСОБА_3 директора та головного бухгалтера ТОВ «Діварос Софт» не оформлювався, зразків електронного підпису в органах ДПІ нема, а також ОСОБА_3 вибув з України 31.05.2010 року. Згідно висновку акту перевірки від 30.11.2010 № 645/2300/21841488, податковим ревізором-інспектором Ганущак І.С. було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 Господарського Кодексу України. Позивач вважає, що державний податковий ревізор-інспектор Ганущак І.С. перевищила повноваження надані законом, у звязку з чим її дії та податкове повідомлення-рішення є незаконними.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати дії головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську Ганущак Ірини Сергіївни, які проявилися в тлумаченні правочинів та спотворенні положень Закону України «Про податок на додану вартість» незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 13.12.2010 № 0001122300/0 про визнання податкового зобовязання КСП «Артіль-Центр».

В ході розгляду справи позивач доповнив свої позовні вимоги, послався, що відповідачем ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську за результатами розгляду його скарг винесені повідомлення - рішення № 0001122300/1 від 18 лютого 2011 року та № 0001122300/2 від 15 квітня 2011 року, які позивач просить визнати незаконними та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач головний державний податковий ревізор-інспектор Ганущак Ірина Сергіївна у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, в свої запереченнях послалась на наступне. ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка КСП «Артіль-Центр» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Діварос Софт», за результатами якої складено акт від 30.11.2010 № 645/2300/21841488 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0, основний платіж - 23333 грн., штрафна санкція - 11666,5 грн.

За результатами аналізу податкової звітності з ПДВ, наданої КСП «Артіль-Центр» до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську встановлено, що підприємством у червні 2010 року задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Діварос Софт» у сумі 23333 грн. Згідно наданих КСП «Артіль-Центр» до перевірки документів встановлено, що взаємовідносини з ТОВ «Діварос Софт» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010 відбувались по операціях з придбання продуктів харчування та малоцінних швидкознашемих предметів (далі - МШП) для філії «Перлина» КСП «Артіль-Центр», що знаходиться за адресою м. Ялта, вул. Манагарова, 7а. Згідно пояснень головного бухгалтера філії «Перлина» КСП «Артіль-Центр», ОСОБА_4, між філією КСП «Артіль-Центр» та ТОВ «Діварос Софт» укладено угоду в усній формі на поставку продуктів харчування та МШП, які були придбані для власних потреб, оплата за вищенаведеними операціями здійснювалась у готівковій формі.

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську отримано лист від 26.08.2010 № 19127/7/23-710 від ДПІ у Печерському районі м. Києва, який містить акт від 26.08.2010 № 591/23-7/37101808 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року». Згідно зазначеного акта в ході проведення перевірки ТОВ «Діварос Софт» не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Діварос Софт» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, тобто здійснення діяльності без мети настання реальних наслідків.

Згідно АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України» та матеріалів перевірки ТОВ «Діварос Софт» встановлено, що ТОВ «Діварос Софт» взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва за № 56017 від 17.05.2010 року. Згідно статутних документів ТОВ «Діварос Софт» засновником з дати реєстрації є ОСОБА_5, керівник підприємства та головний бухгалтер. Місцезнаходження підприємства: м. Київ, пров. Лабораторний, 22. ТОВ «Діварос Софт» за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується актом про відсутність підприємства за фактичним незнаходженням № 4678/23-9/37101808 від 26.08.2010 року.

Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.03.2011р. № 8874/7/23-710 у відношенні директора (засновника) ТОВ «Діварос Софт» - ОСОБА_5 13.12.2010 року порушена кримінальна справа за фактом підроблення документів та фіктивного підприємництва шляхом створення з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Діварос Софт» за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України.

Виходячи з вищезазначеного, фінансово-господарських відносин КСП «Артіль-Центр» з ТОВ «Діварос Софт» фактично не відбувалось, а декларування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, виписаних (отриманих) від вказаного контрагента, неправомірне.

Крім того, єдиною посадовою особою на підприємстві, відповідальною за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, а також за утримання і внесення податку до бюджету, є директор (головний бухгалтер) ТОВ «Діварос Софт» - ОСОБА_5

За результатами аналізу наданих до перевірки документів встановлено, що податкові накладні від 05.06.2010 № 16220 та від 30.06.2010 № 16385, виписані ТОВ «Діварос Софт» на виконання усного договору, підписані не встановленою особою - ОСОБА_6 та скріплені печаткою ТОВ «Діварос Софт».

Таким чином, податкові накладні від ТОВ «Діварос Софт» складені з порушенням наведених вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право КСП «Артіль-Центр» на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Крім того, відповідач зазначає, що на запит ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 11.01.2011 № 142/7/23-20, ДПІ у м. Ялта надано довідку ВІД 14.02.2011 № 1913/10/23-1/25955160/14 «Про результати зустрічної звірки філії «Перлина» Артіль-Центр» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ТОВ «Діварос Софт», а також копії квитанцій до прибуткових ордерів ТОВ «Діварос Софт», згідно яких прийнято від філії «Перлина» КСП «Артіль-Центр» через ОСОБА_7 грошові кошти за продукти харчування на загальну суму 140000 грн. і копії підписано невстановленою особою та скріплено печаткою ТОВ «Діварос Софт». На порушення п. 3.3 р. З Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 № 40/10320 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ «Діварос Софт» не містять обов'язкового реквізиту, а саме ПІБ посадової особи (головного бухгалтера), що прийняла готівкові кошти та оприбуткувала їх в касу підприємства.

Таким чином, КСП «Артіль-Центр» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагента-постачальника ТОВ «Діварос Софт» на загальну суму 23333 грн., в числі: за червень 2010 у сумі 23333 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання з ПДВ до сплати на суму 23333 грн., у т.ч. за червень 2010 - 23333 грн.

За результатами розгляду первинної скарги директора КСП «Артіль-Центр» ОСОБА_8 від 23.12.2010 року на податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34999,5 грн. (основний платіж 23333,0 грн., штрафна санкція . 1666,50 грн.), ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийнято рішення від 18.02.2011 № 2436, згідно якого залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 1001122300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34999,5 грн. (основний платіж 23333,0 грн., штрафна санкція 11666,50 грн.), а скаргу директора КСП «Артіль-Центр» ОСОБА_8 - без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги директора КСП «Артіль-Центр» ОСОБА_8 від 02.03.2011 № 19 на податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 №0001122300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34999,5 грн. (основний платіж 23333,0 грн., штрафна санкція 11666,50 грн.), ДПА в Луганській області прийнято рішення від 07.04.2011 № 6706/25-08, також залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34999,5 грн. (основний платіж 23333,0 грн., штрафна санкція 11666,50 грн.), а директора КСП «Артіль-Центр» ОСОБА_8 - без задоволення.

На підставі вищевикладеного відповідач просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, в своїх запереченнях послався на ті ж обставини, що і відповідач головний державний податковий ревізор-інспектор Ганущак Ірина Сергіївна. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

У відповідності з Законом України «Про систему оподаткування», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, до складу податків у числі інших також входить і ПДВ, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до п. 1. 3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає, що органи державної податкової служби мають право здійснювати документальну невиїзну перевірку (на підставі поданих податкових декларацій, звітів, та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів) незалежно від способу їх подачі.

Пунктом 4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обовязкових платежів) такими платниками податків.

Згідно п.2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 27.05.2008 р. № 355 невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки, зокрема, у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Визначення поняття невиїзної документальної перевірки міститься у п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за яким невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Цей же Порядок передбачає вимоги до акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, зокрема, пунктом 1.5 порядку передбачено, що акт невиїзної документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Судом встановлено, що позивач КСП «Артіль-Центр» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 26.04.1995 виконавчим комітетом Луганської міської ради, № запису про державну реєстрацію 13821200000008970 (а.с.58), перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську з 03.05.1995 і є платником податку на додану вартість.

На підставі службового посвідчення головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську Ганущак І.С. проведена невиїзна документальна перевірка КСП «Артіль-центр» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Діварос Софт».

Перевірка проведена на підставі матеріалів, отриманих від ДПІ у Печерському районі м. Києва, згідно листів від 26.08.2010р. № 19127/7/23-710 та від 05.11.2010р. № 29885/7/23-710.

В ході проведення перевірки ДПІ в Артемівському районі м. Луганська надсилався позивачу запит «Про надання пояснень та документального підтвердження» від 01.10.2010р № 14258/10/23-20 щодо надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Діварос Софт»( а.с.90).

На вищезазначений запит позивачем відповідачу були надіслані пояснення, 2 податкові накладні (а.с93-94) та 7 видаткових накладних (а.с.95-98).

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2010 № 645/2300/21841488 (а.с11-27), яким встановлено наступні порушення:

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ до сплати на суму 23333 грн., у т.ч. за червень 2010р. 23333 грн.;

частини 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених КСП «Артіль-центр» із ТОВ «Діварос Софт».

За таких обставин, підстав вважати, що дії вчинені відповідачкою - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську Ганущак І.С. по проведенню перевірки є неправомірними, не вбачається.

Крім того, слід зазначити, що юридичне значення для позивача мають рішення, прийняті ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську за результатами перевірки, а не сама перевірка та дії податкового ревізора-інспектора при проведенні перевірки. Відтак і належним способом захисту порушеного права є оскарження до суду саме цих рішень.

Норми права, які регламентують порядок проведення органами державної податкової служби перевірок, за юридичною природою є процесуальними (процедурними), тоді як право матеріальне і саме таке право може бути предметом судового захисту.

Також судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем ДПІ в Артемівському районі Луганська прийнято податкове повідомлення рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0 на загальну суму 34999,50 грн., в тому числі за основним платежем 23333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11666,50 грн. (за порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») (а.с.10).

Позивачем 23.12.2010 була подана скарга на зазначене податкове повідомлення рішення до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області (а.с.29 -30), рішенням від 18.02.2011 №2436/10/23-00 про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, розяснено право оскарження до ДПА в Луганській області (а.с.31-37).

02.03.2011 за № 19 позивачем подано повторну скаргу на податкове повідомлення рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0 до ДПА в Луганській області (а.с.38-42), за результатами розгляду якої ДПА в Луганській області прийнято рішення від 07.04.2010 № 6706/25-08, яким податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, розяснено право оскарження до ДПА України (а.с.43-46).

За результатами розгляду вищезазначених скарг ДПІ В Артемівському районі м. Луганська винесені повідомлення - рішення № 0001122300/1 від 18 лютого 2011 року та № 0001122300/2 від 15 квітня 2011 року.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття вищезазначених податкових повідомлень - рішень.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, факт отримання податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобовязань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що повязані з легітимними рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування відємного значення між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Судом встановлено, що ТОВ «Діварос Софт» на виконання усної угоди поставки продуктів харчування та МШП позивачу були видані податкові накладні № 16385 від 30.06.2010 року на суму 84087,48 грн. та № 16220 від 05.06.2010 року на суму 55908,60 грн., а також видаткові накладні № 16220 від 55908,60 грн., № 16385/1 від 03.07.2010 року на суму 13914,24 грн., № 16385/2 від 05.07.2010 року на суму 5726,40 грн., № 16385/3 від 10.07.2010 року на суму 36330,24 грн., № 16385/4 від 15.07.2010 року на суму 5855,40 грн., № 16385/5 від 29.07.2010 року на суму 7257,60 грн., № 16385/6 від 30.07.2010 року на суму 15003,60 грн.

Відповідно до акту ДПІ в Печерському районі м. Києва від 26.08.2010 №591/23-7/37101808 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт» (код за ЄДРПОУ 37101808) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року», в ході проведення перевірки ТОВ «Діварос Софт» не було встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Діварос Софт» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів,що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, тобто здійснення діяльності без мети настання реальних наслідків.

Також в акті зазначено, що у періоді, за який проводилася перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання керівником та головним бухгалтером був - ОСОБА_5. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Діварос Софт» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає о осіб.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» на запит ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 05.01.2,11 р. № 49/9/23-20 надано наступну інформацію:

керівник ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» - ОСОБА_5;

прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи відомості відсутні

Таким чином, єдиною посадовою особою на підприємстві, відповідальною за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, а також за утримання і внесення податку до бюджету, є директор (головний бухгалтер) ТОВ «Діварос Софт» ОСОБА_5

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові накладні № 16385 від 30.06.2010 року на суму 84087,48 грн. та № 16220 від 05.06.2010 року на суму 55908,60 грн. не можуть бути визнані як підстава для віднесення зазначених у цих податкових накладних сум до податкового кредиту, оскільки були видані та підписані не директором (головним бухгалтером) ОСОБА_5, а не встановленою особою - ОСОБА_6, доказів надання доручення на здійснення господарських операцій від імені «Діварос Софт» ОСОБА_6 суду не надано.

Видаткові накладні № 16220 від 55908,60 грн., № 16385/1 від 03.07.2010 року на суму 13914,24 грн., № 16385/2 від 05.07.2010 року на суму 5726,40 грн., № 16385/3 від 10.07.2010 року на суму 36330,24 грн., № 16385/4 від 15.07.2010 року на суму 5855,40 грн., № 16385/5 від 29.07.2010 року на суму 7257,60 грн., № 16385/6 від 30.07.2010 року на суму 15003,60 грн. суд не приймає до уваги, оскільки вони також підписані не директором (головним бухгалтером) ОСОБА_5, а не встановленою особою - ОСОБА_6

Копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ «Діварос Софт», згідно яких прийнято від філії «Перлина» КСП «Артіль центр» через ОСОБА_7 грошові кошти за продукти харчування на загальну суму 140.0 тис.грн. підписано невстановленою особою та скріплено печаткою ТОВ «Діварос Софт». В них не зазначено обов'язкового реквізиту, а саме ПІБ посадової особи (головного бухгалтера), що прийняла готівкові кошти та оприбуткувала їх в касу підприємства.

Інших первинних документів, в тому числі і документів, які б підтверджували право ОСОБА_6, або інших осіб, здійснювати від імені підприємства господарські операції, суду не надано.

Тому суд уважає, що податкові накладні від імені ТОВ «Діварос Софт» виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Таким чином, податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому вони не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Доводи позивача, про те, що він діяв добросовісно, приймаються судом до уваги, однак, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ТОВ «Діварос Софт» оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності субєкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ТОВ «Діварос Софт», та належно оформленими, а отже у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірних податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами. Реальність угод, та добросовісність виконання їх позивачем, не доводить належності первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту. Обєктивні вимоги встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» відповідно до абзацу 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 відсутні, що унеможливлює їх використання у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Суд також вважає, що у даному випадку викликає сумнів взагалі наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Діварос Софт», оскільки не надано доказів існування договірних відносин, на виконання яких видано зазначені вище належним чином не оформлені податкові накладні.

Посилання позивача на те, що у даному випадку мав місце усний договір та оплата готівкою, на увагу не заслуговує, оскільки враховуючи вартість товару, та вимоги ст. 208 ЦК України стосовно того, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, правовідносини між позивачем та ТОВ «Діварос Софт», мали бути оформлені у встановленій законом формі для того, щоб могли наступити передбачені законом наслідки такого правочину.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 25.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.05.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр» до Головного державного податкового ревізора-інспектора Ганущак Ірини Сергіївни, Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0001122300/0, податкового повідомлення - рішення № 0001122300/1 від 18 лютого 2011 року та податкового повідомлення - рішення № 0001122300/2 від 15 квітня 2011 року - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 30 травня 2011 року.

Суддя О.П. Островська